Справа №2-1648/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

05 червня 2008 року     Тернопільський міськрайонний сул в складі:

головуючої судді Галіян Л.С.

при секретарях - Хлібороб Н.С.. ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

третя особа - Управління освіти і науки Тернопільської міської рада

про вселення

та за позовом ОСОБА_4

до ОСОБА_2

про виселення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5: третя особа - Управління освіти і науки Тернопільської міської рада про вселення у квартиру АДРЕСА_1 \ м.Тернополі. Посилається на те. що вона у 2005 рокці як член сім'ї власника квартири - відповідачки ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала у спірній квартирі, проводила ремонт У грудні 2007 року разом із малолітньою дитиною вона поїхала в гості до своєї матреі де перебувала до січня 2008 року. Копі повернулася, то замок у вхідних дверях був відповідачкою поміняний і а у житло позивачку не впускають без відповідних на те пояснень. Том), просить позов задовольнити та вселити її у спірну квартиру.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали повністю, посилаючись на мотиви, викладені в заяві.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник позов не визнали та суду пояснили, що позивачка ОСОБА_2 проживаючи у спірній квартирі, чинить їй v проживанні там перешкоди, не доглядає за нею. Під час проживання у спірній квартирі відповідачка систематично руйнувала та псувала жиле приміщення, робила унітаз, тощо та створювала усі умови, щоб у квартирі неможливо було проживати. Крім чого, у зв"язку із реєстрацією позивачки у спірній квартирі, вона не може продати її. В зв'"язку із цим ОСОБА_4 заявила позов до ОСОБА_2 про виселення її з квартири АДРЕСА_2 па підставі ст. 1 16 ЖК України.

Позивачка - відповідачка ОСОБА_2 позов ОСОБА_4 про виселення не визнала, та суду пояснила, що відповідач- позивач ОСОБА_4 у спірній квартирі не проживає, а проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1. а отже її право нічим не порушується. Крім того, у спірну квартиру вона вселилася у 2005 році за згодою відповідачки та проживала там по 2007 рік із своїм громадянським чоловіком та малолітньою дитино. У квартирі з 2005 рок проводили ремонт, заміну сантехніки, підлоги тощо, тому просить відмовити їй у задоволенні позову.

Судом встановлено, що однокімнатна квартира №14! у будинку №1 по вул. Чалдаєва у м.Тернополі є власністю ОСОБА_4. що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 31.05.1993 року, виданим Тернопільським МБ'П та свідоцтвом про право на спадщину за законом, від 18.11.2005 року, посвідченим державшім нотаріусом Першої тернопільською держнотконторою. реєстровий №3-4474.

Па вказаній житловій площі зареєстровані ОСОБА_4 з 24.11.1988 року та онука ОСОБА_2Г'.. ІНФОРМАЦІЯ_2 з 16.04.2005 року.

Встановлено, що позивачка - відповідачка ОСОБА_2Г'. вселилася \ квартиру АДРЕСА_3 у 2006 році за згодою власника -- бабці по материнській лінії, де проживала у якості члена сім'ї' до грудня 2007 року.

Відповідач-позивач ОСОБА_4 проживає у с.Цицори Козівського р-пу Тернопільської області.

Відповідно до акта б/н від 12.02.2008 року, складеного комісією ТзОВ ..Керуюча компанія ..КомКнерго Тернопіль", при обстеженні квартири АДРЕСА_4 встановлено відсутність вапни, унітазу, умивальника, а також меблів та речей особистого користування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про вселення підлягає до задоволення, а позовна заява ОСОБА_4 М до ОСОБА_2 про виселення до задоволення не підлягає, виходячії з наступних підстав:

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім"ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будпнкл (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщення. За згодою власника будинку (квартири) член йот сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. Па вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

При вирішенні спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися у помешкання, до уваги береться дотримання встановленої о порядку вселення, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи б.ю це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вопи з власником квартири спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Як встановлено в судовому засіданні та підтвердила відповідачка-позивачка ОСОБА_4. ОСОБА_2 вселилася в квартиру за згодою власника   квартири,  де  зареєстрована з  2005  року  і  з  цього  часу  розпочала проводити ремонтні роботи у квартирі, покарщувати її благоустрій, тощо. Дана квартира є единим міепем проживання ОСОБА_2 та її малолітньої дитин.

При реєетрації Омелянюк 0.1'. у епіній квартирі на постійне місце проживання, ніяких договорів між сторонами не укладалося.

З січня 2007 року позивачці-відповідачці ОСОБА_2 чиняться перешкоди у проживанні в спірній квартирі, а саме як ствердили сторони. ОСОБА_4 без відома ОСОБА_2 змінила замки у вхідних дверях квартири та не впускає останню проживати у ній.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 підлягає вселенню у квартирну №141 будинку №1 по вул.Чалдаєва у м.Тернополі.

Вирішуючи позовні вимоги відповідачки-позивачки ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виселення останньої із спірної квартири, суд прийшов до переконання, що такі вимоги не можуть бути задоволені, виходячи з таких міркувань:

Відповідно до сг. 157 ЖК України, членів сім*"ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою ст. 116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без падання іншою жилого приміщення.

Ст.116 ЖК України передбачає, що якщо наймач, член йото сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним. систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавпя або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6. яка с сусідкою, суду пояснила, що позивачка - відповідачка ОСОБА_2 близько двох років проживає у спірній квартирі разом із сім"єю. Зі сторони сусідів ніколи зауважень до них не було. Вона разом із чоловіком зробила ремонт квартири. Із відповідачкою-позивчкою ОСОБА_7 не знайома, оскільки раніше ніколи не бачила. Також їй відомо, що у січні 2008 року ОСОБА_2 не могла увійти у квартиру, оскільки не могла відкрити двері.

Аналогічні пояснення суду дала свідок ОСОБА_8

Пояснення ж свідка ОСОБА_9 суд не може взяти до уваги, оскільки, як встановлено, остання є дочкою відповідачки-позивачки ОСОБА_4 її З.М. між якими існують конфліктні стосунки.

Судом встановлено, що у зв"язку із тим. що ОСОБА_2 припинила стосунки із своїм чоловіком, останній без дозволу та відома позивачки, та маючи вільний доступ до квартири, виніс з помешкання сантехніку, яку він придбав для цієї квартири. ОСОБА_2 має намір закінчити ремонтні роботи у квартирі та встановлення іншої сантехніки.

Тому, доводи ОСОБА_4 про те. що ОСОБА_2 систематично руйнує і псує квартиру, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовуються зібраними у справі доказами. Проведення ремонту не може бути розцінено, як її псування.

Також, як пояснила в судовому засіданні відповідачка-позивачка ОСОБА_4, вона у спірній квартирі не проживала разом з ОСОБА_2. оскільки проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 Лише періоднично навідувалась у спірну квартиру, маючи ключі від неї та вільний доступ. Про тс. що у квартирі проводився ремонт їй було відомо, ніяких заперечень з її боку не було.

Отже, судом не встановлено того, що позивачкою чинилися перешкоди ОСОБА_4 у проживанні та користуванні її квартирою. Жодних доказів цьом суду представлено не було.

Саме ж по собі бажання власника житла його відчужити, не може бути підставою для виселення з нього члена сім'ї.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_2 вселилася у спріну квартир) в якості члена сім'ї вланика житла у встановленому законом порядку, покращувала благоустрій у даному помешканні, не порушувала правил співжиття та не чинила перешкод у проживанні та користуванні квартирою її власнику - відповідачці - позивачці ОСОБА_4. суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_4 про виселення ОСОБА_2 слід відмовити та задовольнити позов останньої, вселивши її у квартиру АДРЕСА_5.

Керуючись ст.ст. 10. 60, 213, 215 ЦПК України, ст. 156. 157. 116 Ж К України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Управління освіти і науки Тернопільської міської рада про вселення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_6.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виселення - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 16 гри.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку па його оскарження. Заява про апеляційне оскарження подасться апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання апеляційної заяви або без такої в строк, встановлений для її подання.