Справа № 2-2695/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 червня 2008 року      Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої-судді Галіян Л.Є. при секретарі Бельзецька Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу

за позовом Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській

області

до ОСОБА_2

про виселення,-

Встановив:

У березні 2008 року ТМВ УМВСУ в Тернопільській області звернувся в суд з позовом про виселення ОСОБА_2 з кімнати № 71 гуртожитку ЛІ1 37 по вул. Збаразька у м. Тернополі. Посилається на те, що відповідачка перебувала у трудових відносинах у органах внутрішніх справ, у зв"язку і і чим, на підставі договору, була вселена у гуртожиток. На підставі даного договору, вона зобов'язувалася звільнити приміщення протягом двох місяців у випадку звільнення з органів внутрішніх справ. 16.12.2005 року ОСОБА_2 була звільнена за ст. 36 п.1 КЗпП України, однак по теперішній час кімнату не звільняє. З моменту звільнення, а саме з 2005 року по теперішній час у даному житлі не проживає. Тому вважає, що відповідачка підлягає виселенню без надання їй іншого жилого приміщення.

Представник позивача у судовому засіданні просить виселити відповідачку з спірного житла у зв"язку із закінченням терміну дії договору, укладеного між ними та відповідачкою.

Відповідачка та її представник позов не визнали та суду пояснили, що вона у даному помешканні проживає по теперішній час та за користування ним сплачує відповідні послуги. Крім того, позивачі не вправі пред'являти даний позов, оскільки будинок №37 по вул.Збаразька належить не MB УМВСУ в Тернопільській області, а державі. Також посилається на те, що спірний будинок немає статусу гуртожитку. Тому у задоволенні позову просять відмовити.

Судом встановлено наступні обставини:

Як вбачається із свідоцтва про право власності на будівлю, виданого Тернопільським МБТІ від 18.09.2002 року, реєстровий №121 будівля загальною площею 3471, 9 кв.м, що розташована по вул. Збаразька, 37 у М.Тернополі належить державі в особі ВРУ на праві державної власності і знаходиться в оперативному управлінні Тернопільського міського відділу управління МВС України в Тернопільській області.

Відповідно до витягу з Наказу №28 від 31.03.1998 року ОСОБА_2 призначено на посаду бухгалтера СПМО „Титан" ВДСО при УМВСУ в Тернопільській облсті з 01.04.1998 року з місячним випробувальним терміном.

На підставі рішення житлово-побутової комісії, протокол №3 від 30.03.1998 року був укладений догвір найму жилого приміщення між ТМВ УМВСУ в Тернопільській обл. - наймодавець з одного боку та ОСОБА_2 - наймач з іншого боку.

На підставі даного договору відповідачка зШурипа Н.Л. займає кімнату №71  у будинку №37 по вул.Збаразька у М.Тернополі.

16.12.2005 року ОСОБА_2 звільнена з займаної посади на підставі ст. 36 П.1 КЗпП України (за угодою сторін), що стверджується витягом з наказу № 1 53 о/с від 1 6.1 2.2005 року.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку. що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав:

Згідно Договору найму житлового приміщення, укладеного між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 позивач надав, а відповідачка отримала у тимчасове користування жилу площу в гуртожитку Тернопільського MB УМВСУ в Тернопільській області по вул.Збаразька, 37 у м.Тернополі.

11.6.12 цього Договору передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ, наймач зобов'язується звільнити надану йому на час служби (роботи) в ОВС жилу площу у двохмісячний термін.

Як пояснила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2, вона даний договір підписувала без жодних застережень та зауважень, повністю погодилась з його умовами.

Посилання позивачки ОСОБА_2 про те, що вона після звільнення з органів внутрішніх справ продовжує проживати у кімнаті гуртожитку і вимог звільнити її зі сторони позивача до неї по теперішній час не пре;Гявлялося, суд оцінює критично з таких підстав:

Допитані в судовому засіданні свідок зі сторони відповідачки ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 зі сторони позивача суду пояснили, що ОСОБА_2 періодично заявляється у кімнаті №71 будинку №37 по вул.Збаразька у М.Тернополі.

Отже, судом встановлено, що з часу звільнення відповідач всупереч умовам договору, укладеного між нею та позивачем, спірне помешкання не звільнила по теперішній час, однак у ньому не проживає.

Відповідно до ст. 132 ЖК України, виселення з гуртожитків інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожиток в зв"язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, а відповідачка ОСОБА_2 підлягає виселенню з кімнати №71 у будинку №37 по вул.Збаразька у м.Тернополі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213, 215, 226 ЦПК України, ст. 132 ЖК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з кімнати №71 будинку №37 по вул. Збаразька у м. Тернополі без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ТМВ УМВСУ в Тернопільській області понесені ними судові витрати у сумі 16 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання апеляційної заяви або без такої в сірок, встановлений для її подання.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів. Заяву може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.