Справа № 474/565/16-ц.

Провадження № 2/474/216/16.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(Заочне)

16.11.16 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тихоненко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Степанова В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Врадіївська селищна рада Миколаївської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

23 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Врадіївського районного суду з позовом, в якому просить визнати громадянку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, особою, яка втратили право на користування житловим приміщенням, розташованим по АДРЕСА_1

Позивач позов обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності відповідно до договору дарування від 14 травня 2009 року належить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 15 квітня 2010 року він уклав шлюб з відповідачем ОСОБА_3, який був зареєстрований відділом РАЦС Врадіївського РУЮ Миколаївської області за актовим записом № 6. Від даного шлюбу у нього з відповідачем ОСОБА_3 є спільна неповнолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року шлюб між ним та ОСОБА_3 розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 фактично з травня 2014 року у його житловому будинку не проживає, жодної участі в оплаті комунальних послуг та поліпшення стану будинку не приймає, добровільно з реєстраційного обліку не знялася. Оскільки відповідач не проживає у його житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 більше одного року та він не може оформити субсидію на житлово - комунальні послуги.

5 серпня 2016 року він звернувся на адресу Врадіївської селищної ради Миколаївської області щодо зняття з реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_3 з його житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, але йому було відмовлено. У зв»язку з відмовою Врадіївської селищної ради Миколаївської області в односторонньому знятті реєстрації місця проживання ОСОБА_3 з його житлового будинку, то він 5 серпня 2016 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив її добровільно знятися з реєстрації в строк до 16 серпня 2016 року, яку особисто було вручено відповідачу його братом ОСОБА_6 Станом на 18 серпня 2016 року відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку не знялася із реєстрації місця проживання з його житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1

На сьогоднішній день він не може реалізувати свої права користування та розпорядження майном, оскільки в житловому будинку, розташованого по АДРЕСА_1 власником якого він є, зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_3 , яка фактично не проживає у вищезазначеному житловому будинку з травня місяця 2014 року та у добровільному порядку відмовляється знятися із реєстраційного обліку, у зв»язку з чим він змушений був звернутися до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві. Не заперечували проти проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання тричі не з»явилася, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином (згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень), про причину неявки суд не повідомила та не надала заяви про розгляд даної цивільної справи в її відсутність. Зі згоди позивача та його представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Врадіївська селищна рада Миколаївської області в судове засідання не направило свого представника, але на адресу суду надійшла заява від селищного голови Москаленко М.Л., в якій просить розглядати дану цивільну справу без присутності представника селищної ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору дарування від 14 травня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 464, посвідченого приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Лавріненко М.І. та згідно інвентарізаційної справи № 834, є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (договір дарування від 14 травня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 464, посвідчений приватним нотаріусом Врадіївського районного нотаріального округу Лавріненко М.І.; інвентарізаційна справа № 834).

Згідно довідки за вих. № 447 від 1 вересня 2016 року Врадіївського районного сектору УДМС України в Миколаївській області, довідки № 3498 від 26 липня 2016 року, виданої Врадіївською селищною радою Миколаївської області та записів будинкової книги відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (довідка за вих. № 447 від 1 вересня 2016 року Врадіївського районного сектору УДМС України в Миколаївській області; довідка № 3498 від 26 липня 2016 року, видана Врадіївською селищною радою Миколаївської області; будинкова книга).

Відповідно до рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 розірвано, від даного шлюбу є спільна неповнолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2014 року; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, видане 11 червня 2014 року).

З акта обстеження матеріально - побутових умов проживання сім»ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від 26 липня 2016 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак за місцем своєї реєстрації не проживає (акт обстеження матеріально - побутових умов проживання сім»ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 від 26 липня 2016 року).

Згідно відповіді № 343/2-13 від 5 серпня 2016 року Врадіївської селищної ради Миколаївської області щодо зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_3 з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 позивачу було відмовлено, відповідно до чинного законодавства України (відповідь № 343/2-13 від 5 серпня 2016 року Врадіївської селищної ради Миколаївської області).

Позивач ОСОБА_1 у зв»язку з відмовою Врадіївської селищної ради Миколаївської області в односторонньому знятті з реєстрації ОСОБА_3, 5 серпня 2016 року звернувся до відповідача ОСОБА_3 із заявою, в якій просив в добровільному порядку знятися із реєстраційного обліку в строк до 16 серпня 2016 року та у разі відмови буде змушений звернутися до суду з позовом про визнання такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, дану заяву особисто було вручено відповідачу ОСОБА_3 (дана заява позивача ОСОБА_1.)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дала суду показання, що позивач ОСОБА_1 є її сусідом та проживає сам в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 Також свідок ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_1 був одружений на ОСОБА_3 та вони разом проживали у вказаному будинку, однак його дружина ОСОБА_3 у житловому будинку по АДРЕСА_1 не проживає вже більше двох років.

В сукупності вищевикладеного вбачається, що відповідач ОСОБА_3 більше двох років не користується житловим будинком позивача, розташованим по АДРЕСА_1, що свідчить про втрату нею інтересу щодо права на користування цим житлом.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла, охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Водночас, ст. 41 Конституції України визначено, що закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 379, ст. 380 ЦК України, об'єктом власності особи може бути, зокрема житло - житловий будинок.

Положення ч. 1 ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України передбачають право власника використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України, право члена сім'ї власника будинку, який не є співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним з ним проживанням у цьому будинку.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.

Таким чином, порушене право власника житла підлягає захисту шляхом визнання відповідача ОСОБА_3 такою особою, що втратила право на користування цим житлом, що дасть можливість власнику житлового будинку зняти її з реєстрації місця проживання, в порядку визначеному Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Врадіївська селищна рада Миколаївської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Врадіївського районного суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, то заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку протягом строку на апеляційне оскарження, який рахується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя М.І. Тихоненко