Справа № 2-2598/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року м. Кілія

06 травня 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Іваненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

про

визнання права власності на спадщину

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання, в якому вказала, що її батько та мати - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 володіли житловим будинком з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Т.Повстання, 52. В 1995 році помер батько позивачки. В 1999 році померла мати позивачки. На момент відкриття спадщини позивачка, як єдина спадкоємиця за заповітом, що претендувала на спадкове майно, не зверталася до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав на нерухоме майно. При житті спадкодавців правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок належним чином оформлено не було. У зв'язку з неможливістю оформити спадкові права на нерухоме майно інакше, ніж у судовому порядку, позивачка просить суд визнати за нею право на спадщину на житловий будинок після смерті своєї матері ОСОБА_3 та, відповідною, визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Т.Повстання, 52 на земельній ділянці площею 1216,0 кв.м..

Представник позивачки у судовому засіданні підтвердив вказані позовні вимоги.

Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовими відносинами, а саме:

Як вказано в рішенні виконкому Вилківської міської ради № 212 від 24.07.1969 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було дозволено знесення старого будинку на земельній ділянці в м. Вилкове по вул.. Т.Повстання, 64 ( нин. 52) та дозволено будівництво нового будинку на такій ділянці, про що був складений відповідний план забудови земельної ділянки та зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про народження серія ЯД № 829252 від 12.12.1952 року ОСОБА_3 (після укладення шлюбу з ОСОБА_4 09.01.1980 року - ОСОБА_4) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

ОСОБА_2 помер 25.04.1995 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія І-ЖД № 250964 від 26.04.1995 року.

Відповідно до складеного та посвідченого секретарем виконкому Вилківської міської ради заповіту від 28.03.1996 року ОСОБА_3 заповідає належне їй майно на момент смерті своїй доньці - ОСОБА_1. Складений заповіт був зареєстрований в книзі записів секретарем виконкому Вилківської міськради під № 192.

ОСОБА_3 померла 12.05.1999 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія І-ЖД № 176033 від 13.05.1999 року.

В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 29.11.2009 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Т.Повстання, 52 складається з: літ. А - житловий будинок (складається з 1-1 коридор, 1-2 кухня, 1-3 житлова кімната, 1-4 житлова кімната, 1-5 житлова кімната), літ. Б - літня кухня, літ. В -сарай, літ. Г- вбиральня, № 1-4,1 - надвірні споруди.

Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270

цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтями 1235 та 1236 ЦК передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкодавцями одну або декілька фізичних осіб; заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому; чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У судовому засіданні судом було встановлено, що матір позивачки після смерті свого чоловіка, як наслідок спадкового правонаступництва, стала власником вказаного житлового будинку відповідно до положень ст. 549 ЦК ( редакція 1963 року), що мав юридичну силу та застосовувався відносно спадкових правовідносин на момент смерті спадкодавця, тобто відкриття спадщини, так як вступила в володіння та управління спадковим майном. Після прийняття спадщини спадкоємиця не зверталася до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав у встановленому порядку. Після смерті матері позивачки, що помела в 1999 році, позивачка як наслідок заповідального розпорядження спадкодавця та спадкового правонаступництва, є єдиним спадкоємцем, що претендує на спадкове майно у вигляді зазначеного житлового будинку та, фактично, володіє та користується таким майном у встановленому порядку. Позивачка, після смерті спадкоємця теж належним чином та у встановлений на те строк не звернулася до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав на житловий будинок, на даний момент оформлення таких прав можливе лише у судовому порядку. Як вказав представник позивачки у судовому засіданні, позивачка з моменту відкриття спадщини до сьогодення веде всі необхідні витрати про утриманню та управлінню нерухомим майном, що підтверджуються відповідними письмовими доказами по справі. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, судом не виявлено.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, беручі до уваги досліджені факти правонаступництва, у тому числі й спадкових прав спадкодавців спадкоємцям, та у зв'язку з неможливістю оформити спадкові права інакше, ніж у судовому засіданні, суд вважає пред'явлений позов, таким, що є заснованим на законі, не порушує законних прав та інтересів інших осіб, невизнане право підлягає захисту відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, тобто, шляхом визнання такого права, а тому, враховуючі вищенаведене, задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. З, 4, 8, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст. ст. 15, 16,316,318,319,328,331 ч.2, 386 та 392, 1268, 1233-1236 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Т.Повстання, 52 після смерті ОСОБА_3, померлої 12.05.1999 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Т.Повстання, 52 на земельній ділянці площею 1216,0 кв.м..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6