Справа № 2-1002/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року м. Кілія

17 серпня 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Іваненко В.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

про

визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання, в якій вказала, що на земельній ділянці, що розташована в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Б.Хмельницького, 103 вона та її чоловік побудували житловий будинок, після чого, бажаючи отримати свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно, звернулися до Вилківської міської ради за належним оформленням таких прав на будинок, але їм у цьому було відмовлено у зв'язку з неможливістю компетентними органами виконавчої влади оформити речові права на нерухоме майно у встановленому законодавством порядку на об'єкт самочинного будівництва. Чоловік позивачки помер в 1969 році. Позивачкою були отримані відповідні висновки з відділу містобудування та архітектури в Одеській області про погодження з метою подальшого оформлення речових прав на збудований житловий будинок. На підставі вищенаведених обставин та неможливістю оформити речові права на об'єкт будівництва інакше, ніж у судовому порядку, позивачка просить суд визнати за нею право власності на автогараж, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Б.Хмельницького, 103.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила позовні вимоги.

Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами, а саме:

Договором про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку від 1956 року ОСОБА_2 була надана земельна ділянка по вул. Б.Хмельницького, 34 (нин. № 103) з метою будівництва на ній нового житлового будинку. Рішенням виконкому Вилківської міськради № 153 від 16.10.1997 року була передана земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, ведення особистого господарства площею 1652,3 кв.м..

Як вказано в висновку Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кілійської райдержадміністрації № 291 від 05.05.2008 р. в 1970 р. на земельній ділянці площею 2163 кв.м. по вул. Б.Хмельницького, 103 в м. Вилкове самовільно збудовані новий житловий будинок літ. А, сарай літ. В, вбиральня літ. Г, які своєчасно не були представлені приймальній комісії для прийняття будівлі до експлуатації з подальшим оформленням права власності та відповідної реєстрації. В висновку вказано, що збудований будинок і господарські споруди відповідають вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України».

В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами по вул. Б.Хмельницького, 103 в м. Вилкове Кілійського району Одеської області складається з: літ. А - житловий будинок, літ. Б - літня кухня, літ. В -сарай, літ. Г - вбиральня, № 1-І надвірні споруди та розташований на земельній ділянці площею 1367,0 кв.м..

Згідно з ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" єдиним документом, на підставі якого може бути зареєстроване право власності на об'єкт самовільного будівництва, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 1 пункту «б» частини 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції У країни кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. З 75 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди та набувати на них право власності за умови додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних та інших норм.

Як встановлено статтею 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони були збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотнім порушенням будівельних норм і правил. У випадку позивачки такі будівлі були побудовані без належного на те дозволу компетентних органів, що і дає суду підстави визначити таку будівлю самочинною. Частина 5 ст. 376 ЦК України регламентує, що на вимоги власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Як було встановлено у судовому засіданні, такі права та інтереси порушені не були, що у комплексному дослідженні законодавчих підстав визнання права на таке майно дає підстави суду в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні судом було встановлено, що внаслідок фактичного прийняття спадщини згідно регламенту ст. 569 ЦК (ред. 1960 р.), що мав юридичну силу та застосовувався відносно спадкових правовідносин на момент смерті спадкодавця, тобто відкриття спадщини, позивачка успадкувала права на нерухоме майно, так як вступила в управління та володіння майном, не відмовлялася від прийняття спадщини у встановленому порядку і у встановлені на те строки, не зверталася до нотаріальної кантори за оформленням спадкових прав. Як наслідок фактичного прийняття спадщини та спадкового правонаступництва позивачка стала виключним власником нерухомого майна. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину у вигляді нерухомого майна судом не виявлено.

Заслухавши пояснення позивачки у судовому засіданні, дослідивши надані письмові докази по справі, суд вважає пред'явлений позов обґрунтованим, таким, що є заснованим на законі, не порушує прав та інтересів інших осіб, рішення суду стосовно речових прав на збудоване нерухоме майно є єдиною підставою для належного оформлення таких прав на самочинно збудоване позивачкою майно, а тому, задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. З, 4, 8, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст.ст.15, 16, 316,318, 319, 328, 331 ч.2, 375, 376, 386, 392, 1261-1268 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Б.Хмельницького, 103 на земельній ділянці площею 1367,0 кв.м..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3