Справа № 2-2675/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року м. Кілія

15 липня 2010 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бошкова М.І.

при секретарі Іваненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання, в якому вказала, що вона разом зі своїм чоловіком побудували на відведеній земельній ділянці в м. Вилкове по вул. Прикордонна, 9а житловий будинок, але належним чином не оформили права на збудоване нерухоме майно. В 2006 році помер ОСОБА_2, після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку. У зв'язку з неможливістю оформити спадкові права на нерухоме майно інакше, ніж у судовому порядку, позивачка просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Прикордонна, 9а.

Представник позивачки у судовому засіданні підтвердив пред'явлені позовні вимоги.

Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовими відносинами, а саме:

Позивачка та її чоловік знаходилися у шлюбних відносинах з 20.01.1973 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу серія І-ЖД № 271279 від 20.01.1973 року.

Як вказано в рішенні виконкому Вилківської міської ради № 164 від 29.12.2006 року ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по вул. Прикордонна, 9а в м. Вилкове.

ОСОБА_2 помер 07.08.2006 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія 1-ЖД № 060974 від 08.08.2006 року.

Рішенням виконкому Вилківської міськради № 172 від 29.12.2006 року право" користування земельною ділянкою по вул. Прикордонна, 9а за ОСОБА_3 - чоловіком позивачки, було припинено.

Земельна ділянка площею 0,0844 га по вул. Прикордонна передана у приватну власність ОСОБА_1 з метою будівництва та обслуговування житлового будинку, про що свідчить рішення виконкому Вилківської міськради № 350 від 06.09.2007 року. На підставі цього рішення позивачці був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку під обслуговування житлового будинку серія ЯЖ № 303014.

В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 06.09.2009 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Прикордонна, 9а складається з: літ. А - житловий будинок (складається з 1-1 коридор, 1-2 житлова кімната, 1-3 гостинна, 1-4 кухня, 1-5 кухня, 1-6 столова, 1-7 ванна, 1-8 коридор, 1-9 житлова кімната, 1-10 житлова кімната), літ. Б - баня, літ. В - гараж, літ. Г - сарай, літ. Д. - вбиральня, № 1-4,1-ІІ - надвірні споруди та знаходиться на земельній ділянці площею 844,0 кв.м..

Відповідно до наданих суду відомостей від Кілійської держноткантори лист № 605/01-14 від 20.05.2010 року позивачка у встановлений законом строк після відкриття спадщини зверталася до нотаріальної кантори з заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину. Позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину на грошові внески після смерті спадкодавця, а ОСОБА_4, іншому спадкоємцю, було видане свідоцтво про право на спадщину на автомобіль.

Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме

майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.05.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про призначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У судовому засіданні судом було встановлено, що внаслідок фактичного прийняття спадщини згідно регламенту ст. 1268 ч. З ЦК України та спадкового правонаступництва після відкриття спадщини, позивачка стала виключним власником житлового будинку, зверталася до нотаріальної кантори за належним оформленням спадкових прав на нерухоме майно, але у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів питання належності майна вирішується у судовому порядку. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину у вигляді нерухомого майна судом не виявлено.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представника позивачки у судовому засіданні, беручі до уваги досліджені факти правонаступництва, у тому числі й спадкових прав спадкодавців спадкоємцям, та у зв'язку з неможливістю оформити спадкові права інакше, ніж у судовому засіданні, суд вважає пред'явлений позов, таким, що є заснованим на законі, не порушує законних прав та інтересів інших осіб, невизнане право підлягає захисту відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, тобто, шляхом визнання такого права, а тому, враховуючі вищенаведене, задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3,4, 8, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст. ст. 15, 16, 316, 318, 319, 328, 331 ч.2, 386 та 392, 1268 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області по вул. Прикордонна, 9а на земельній ділянці площею 844,0 кв.м..

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги/або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_5