ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2016 р.Справа № 916/2430/16

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м. Одеса, 65026)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (вул. Приморська, 6, м. Одеса, 65026)

про стягнення 224541,64 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 213058,90 грн. основного боргу, 10519,13 грн. пені та 963,61 грн. 3% річних.

Підставою даного позову позивач визначив обставину невиконання відповідачем своїх зобов’язань зі сплати орендної плати за договором від 26.12.2003 № КД-4761, укладеним між сторонами.

          Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що позивач в односторонньому порядку протиправно змінив розмір орендної плати, оскільки підписав додаткову угоду від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору від 26.12.2003 № КД-4761 з не уповноваженою відповідачем особою – ОСОБА_4

Ухвалою суду від 08.09.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 23.09.2016 о 12 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 23.09.2016 розгляд справи був відкладений на 10.10.2016 о 16 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю подання сторонами по справі витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 10.10.2016 судом була оголошена перерва в засіданні суду до 12.10.2016 о 16 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 12.10.2016 розгляд справи був відкладений на 07.11.2016 о 16 год. 00 хв. у зв’язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 07.11.2016 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів. У судовому засіданні судом була оголошена перерва в засіданні суду до 21.11.2016 о 16 год. 15 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.12.2003 між ДП „Одеський морський торговельний порт” (орендодавець в особі начальника порту ОСОБА_5Ю.) та ТОВ „Морський клуб „ТЦФ” (орендар в особі директора ОСОБА_6В.) був укладений договір оренди державного рухомого майна № КД-4761 (далі – договір), за яким орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування рухоме майно, вказане у додатку № 1 до договору. Вартість майна станом на 09.07.2003 становить 1173077,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору орендна плата визначається на підставі ОСОБА_7 розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 № 786. Орендна плата за базовий (липень 2003) місяць оренди визначена у відповідності з Методикою, Звітом експертної оцінки і складає 9775,64 грн. (без урахування ПДВ). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за період з липня 2003 року до дати укладання цього договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених законодавством України. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 10.1., 10.5. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2006. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На виконання умов договору, 01.01.2004 орендодавець передав орендарю обумовлене договором майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.2004 та поясненнями сторін.

У зв’язку з перереєстрацією та зміною назви орендаря, орендодавець в особі начальника порту ОСОБА_7 та орендар в особі директора ОСОБА_3 дійшли згоди внести зміни у договір шляхом укладення додаткової угоди від 01.12.2008 № КД-4761/1, якою внесли зміни у преамбулу та розділ 11 договору, визначивши орендарем – ТОВ „Яхт-клуб „ОСОБА_1”.

У зв’язку зі зміною назви орендаря, орендодавець в особі начальника порту ОСОБА_7 та орендар в особі директора ОСОБА_4 дійшли згоди внести зміни у договір шляхом укладення додаткової угоди від 01.01.2010 № КД-4761/02, якою внесли зміни у преамбулу та розділ 11 договору, визначивши орендарем – відповідача.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 19, ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції станом на 01.07.2010, методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до п.п. 4, 7, 13 ОСОБА_7 розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, в редакції станом на 01.07.2010, орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди. Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна, а у разі коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва - не менш як 7 відсотки вартості орендованого майна. Орендодавець може здійснювати незалежну оцінку

майна, що передається в оренду. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

01.07.2010 орендодавець (ДП „Одеський морський торговельний порт” в особі начальника порту ОСОБА_7П.) та орендар (відповідач в особі директора ОСОБА_4І.) уклали додаткову угоду № КД-4761/3 до договору, якою сторони, в т.ч., змінили редакції пп.. 3.1., 10.1. договору, а саме:

„3.1. Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_7 розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2010 року): 25557,80 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят сім гривень 80 копійок) гривень, виходячи з орендної ставки 11% (розрахунок орендної плати є додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Сума вказана без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць (травень 2010 року) на індекси інфляції від базового до першого включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць”;

„10.1. Цей договір набуває чинності з дати підписання цього договору, акту приймання-передачі та діє до 31 грудня 2015 року”.

Отже, у додатковій угоді від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору сторони визначили, що базовим місяцем оренди є травень 2010 року і розмір орендної плати за цей базовий місяць оренди складає 25557,80 грн. без ПДВ, відповідно розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Щодо заперечень відповідача проти позову позивача, що позивач в односторонньому порядку протиправно змінив розмір орендної плати, оскільки підписав додаткову угоду від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору від 26.12.2003 № КД-4761 з не уповноваженою відповідачем особою – ОСОБА_4, то суд вважає необхідним зазначити наступне:

1. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання судом недійсною додаткової угоди від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору.

2. Відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, в редакції станом на 01.07.2010, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру керівником відповідача станом на 01.07.2010 був вказаний ОСОБА_4, а тому суд, враховуючи неподання сторонами суду доказів обізнаності позивача про недостовірність цих даних, вважає, що останній може посилатися на них у спорі як на достовірні.

У зв’язку з реорганізацією орендодавця та переходом прав та обов’язків за цим договором до правонаступника – позивача, позивач в особі в.о. начальника Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" ОСОБА_8 та відповідач в особі директора ОСОБА_9 уклали додаткову угоду від 13.06.2013 № КД-4761/4, якою внесли зміни у преамбулу та розділ 11 договору, визначивши орендодавцем – позивача.

29.09.2014 позивач в особі в.о. начальника Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та відповідач в особі директора ОСОБА_9 уклали угоду про розірвання договору.

29.09.2014 відповідач повернув позивачу з орендного користування майно за переліком, що підтверджується актом прийому-передачі від 29.09.2014 та поясненнями сторін.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі № 916/1878/15, яке набрало законної сили, визнано недійсною угоду від 29.09.2014, укладену між сторонами, про розірвання договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

13.04.2016 позивач передав, а відповідач прийняв без проведення оцінки в орендне користування за договором майно за переліком, що підтверджується актом прийому-передачі від 13.04.2016 та поясненнями сторін.

          Спірним у даній справі є період оренди за договором з 13.04.2016 по липень 2016 року (включно).

          За цей період позивач виставив відповідачу для оплати наступні рахунки:

          - від 10.05.2016 № 340171 на суму 36343,08 грн. за квітень 2016 року;

          - від 07.06.2016 № 340189 на суму 60571,94 грн. за травень 2016 року;

          - від 27.06.2016 № 340235 на суму 60571,94 грн. за червень 2016 року;

          - від 03.08.2016 № 340293 на суму 60571,94 грн. за липень 2016 року.

          Відповідач оплатив позивачу частково лише один рахунок від 10.05.2016 № 340171 на суму 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.07.2016 № 3 та поясненнями позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 283, ч. 4 ст. 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом, враховуючи п. 3.1. договору та положення ОСОБА_8, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786, самостійно обраховано розмір орендної плати за договором за період з 13.04.2016 по липень 2016 року (включно) виходячи з наступного:

          - у чинній на даний час додатковій угоді від 01.07.2010 № КД-4761/3 до договору сторони визначили, що базовим місяцем оренди є травень 2010 року і розмір орендної плати за цей базовий місяць оренди складає 25557,80 грн. без ПДВ, відповідно, корегуючи цей розмір орендної плати на індекс інфляції з червня 2010 року по грудень 2015 року (включно), розмір орендної плати з ПДВ за грудень 2015 року за договором становить 60533,52 грн.

          - п. 9 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати, відповідно розмір орендної плати з ПДВ за договором за квітень 2016 року (з 13.04.2016 до 30.04.2016) становить 36320,11 грн.; за травень 2016 року – 60533,52 грн.; за червень 2016 року – 60533,52 грн.; за липень 2016 року – 60533,52 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату відповідачем орендної плати у розмірі 5000,00 грн., сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором за період з 13.04.2016 по липень 2016 року (включно) становить 212920,67 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково у вказаній сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, господарським судом були обраховані в межах заявленого позивачем строку пеня та 3% річних наступним чином:

з суми 36320,11 грн. за період з 13.05.2016 по 07.07.2016: пеня – 1986,69 грн., 3% річних – 166,71 грн.;

з суми 31320,11 грн. за період з 08.07.2016 по 26.08.2016: пеня – 1362,34 грн., 3% річних – 128,36 грн.;

з суми 60533,52 грн. за період з 14.06.2016 (13.06.2016 – вихідний день) по 26.08.2016: пеня – 3992,57 грн., 3% річних – 367,17 грн.;

з суми 60533,52 грн. за період з 13.07.2016 по 26.08.2016: пеня – 2360,14 грн., 3% річних – 223,28 грн.;

з суми 60533,52 грн. за період з 13.08.2016 по 26.08.2016: пеня – 717,80 грн., 3% річних – 69,46 грн., а загалом пеня становить 10419,54 грн., 3% річних – 954,98 грн.

За цих підстав, позов позивача в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягає задоволенню частково у вказаних сумах.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯХТ-КЛУБ "ОДЕСА-2009" (вул. Приморська, 6, м. Одеса, 65026, код 30256779) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Одеського морського порту) (Митна площа, 1, м. Одеса, 65026, код 38728457) 212920 (двісті дванадцять тисяч дев’ятсот двадцять) грн. 67 коп. основного боргу, 10419 (десять тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 54 коп. пені, 954 (дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 98 коп. 3% річних та 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 42 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

          Повне рішення складено 28 листопада 2016 р.

          Суддя Д.О. Бездоля