Судове рішення #6058167

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ


"10" серпня 2009 р. справа № 5020-11/076


За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс”

       (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

до                Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

                   АДРЕСА_1

про             стягнення заборгованості за договором оренди №30 від 01.01.2008 у розмірі

                  285,67 грн., стягнення заборгованості за договором оренди №29 від

                  01.01.2009 у розмірі 9714,41 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача –Товаченко О.В., довіреність б/н від 16.04.2009;

відповідач –ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 16.04.2002.

СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди №30 від 01.01.2008 у розмірі 1499,40 грн., стягнення заборгованості за договором оренди №29 від 01.01.2009 у розмірі 9710,18 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконує свої зобов’язання за договорами оренди нежитлових приміщень.   

           Ухвалою суду від 24.06.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею             Дмитрієвим В.Є. та порушено провадження у справі № 5020-11/076. Розгляд справи призначений на 09.07.2009.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить стягнути заборгованість в сумі 10000,08 грн., а саме: за договором оренди №30 від 01.01.2008 інфляційні витрати –106,42 грн., 3% річних –19,95 грн., пеня –159,30 грн., всього –285,67 грн.;  за договором оренди №29 від 01.01.2009 заборгованість по орендній платі –8223,82 грн., інфляційні витрати –173,78 грн., 50% річних –890,42 грн., пеня –               426,39 грн., всього –9714,41 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2009 уточнені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає.  

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (далі –Орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі –Орендар) був укладений договір №30 оренди нежитлового приміщення (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 55,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі – Майно).  

За умовами пункту 3.3.2 Договору Орендар зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування Майном.

Згідно з пунктом 5.1 Договору розмір щомісячних орендних платежів за користування Майном складає 1671,00 грн., в тому числі ПДВ –278,50 грн.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що орендні платежі підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі пред’явлених Орендодавцем рахунків і оформлених актів, які підтверджують виконання зобов’язань по Договору, на протязі трьох банківських днів з дня пред’явлення рахунку Орендарю, але не пізніше п’ятого числа місяця, наступного за звітним.       

Відповідач не виконував умови Договору №30 належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 1228,67 грн.

В процесі розгляду справи заборгованість по орендній платі за Договором №30 відповідачем була погашена, що підтверджується прибутковим касовим ордером №528 від 01.07.2009.  

01.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (далі –Орендодавець) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі –Орендар) був укладений договір №29 оренди нежитлового приміщення (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 55,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі – Майно).  

За умовами пункту 3.3.2 Договору Орендар зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування Майном.

Згідно з пунктом 5.1 Договору розмір щомісячних орендних платежів за користування Майном складає 1671,00 грн., в тому числі ПДВ –278,50 грн.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що орендні платежі підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі пред’явлених Орендодавцем рахунків на протязі трьох банківських днів з дня пред’явлення рахунку Орендарю, але не пізніше п’ятого числа місяця, наступного за звітним.       

Відповідач не виконував умови Договору №29 належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 8223,82 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до частини п’ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає уточнені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем умови договорів виконувались належним чином, про що свідчать акти прийому-передачі наданих послуг, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконує, суму боргу за Договором №29 не сплачує.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  заборгованості по орендній платі за Договором №29 в сумі 8223,82 грн. такими, що підлягають задоволенню.   

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В разі порушення Орендарем строків по сплаті орендної плати, пунктом                   8.2 Договорів №30, №29 передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по орендній платі: за Договором №30 –в розмірі 159,30 грн., за Договором №29 –в розмірі 426,39 грн.  

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний вірним, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 585,69 грн. заборгованості по пені –такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача: за Договором №30 –інфляційні витрати у розмірі 106,42 грн. та 3% річних у розмірі 19,95 грн., за Договором №29 –інфляційні витрати у розмірі 173,78 грн. та 50% річних у розмірі 890,42 грн.

Вимоги позивача в цій частині позову суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 8.2 Договору №29 за прострочку в оплаті платежів, передбачених даним Договором, Орендар сплачує Орендодавцю суму боргу з врахуванням індексу інфляції і 50% річних.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором №30 –інфляційних витрат у розмірі 106,42 грн. та 3% річних у розмірі 19,95 грн., за Договором №29 –інфляційних витрат у розмірі 173,78 грн. та 50% річних у розмірі 890,42 грн. визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Югсевморсервіс” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний код 30120850, р/р 260061406 в СФ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324504)  10000,08 грн. (десять тисяч грн. 08 коп.), в тому числі за договором оренди №30 від 01.01.2008: інфляційні витрати –106,42 грн., 3% річних –19,95 грн., пеня –159,30 грн., всього – 285,67 грн.;  за договором оренди №29 від 01.01.2009: заборгованість по орендній платі –8223,82 грн., інфляційні витрати –173,78 грн., 50% річних –890,42 грн., пеня – 426,39 грн., всього –9714,41 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 112,11 грн. (сто дванадцять грн. 11 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                           В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 12.08.2009   















































РОЗСИЛКА:

1. ТОВ “Югсевморсервіс”

(99001, місто Севастополь, вулиця Героїв Севастополя, 13)

2. ФОП ОСОБА_1

(99023, місто Севастополь, вулиця Окружна, 32а)

3. Справа.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація