ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" серпня 2009 р. | справа № 5020-11/062 |
За позовом Закритого акціонерного товариства «Механізація Будівництва»
(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе,1)
до Закритого акціонерного проектно - будівельного товариства
«Севастопольжитлобуд»(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,6)
про стягнення заборгованості в розмірі 697599,55 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
Представники сторін:
позивач –Фролова З.В., довіреність б/н від 18.02.2009, Закрите акціонерне товариство «Механізація Будівництва»;
відповідач –Накопало О.А., довіреність б/н від 28.05.2009, Закрите акціонерне проектно-будівельне товариство «Севастопольжитлобуд».
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство «Механізація Будівництва»звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»про стягнення заборгованості за договором підряду №26/03-БК від 26.03.2008 в розмірі 318164,53 грн., з яких: 211688,69 грн. –основна заборгованість, 51520,79 грн. –пеня, 35602,16 грн. –збитки від інфляції, 19352,89 грн. –дев’ять процентів річних; за договором підряду №02/09-БК-К1 від 01.08.2008 в розмірі 260948,92 грн., з яких: 205260,03 грн. –основна заборгованість, 25850,24 грн. –пеня, 20135,34 грн. –збитки від інфляції, 9703,31 грн. –дев’ять процентів річних; за договором підряду №22/09-БК-К2 від 01.08.2008 в розмірі 100342,22 грн., з яких: 73534,92 грн. –основна заборгованість, 11944,12 грн. –пеня, 10377,80 грн. –збитки від інфляції, 4485,38 грн. –дев’ять процентів річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати наданих робіт.
В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка станом на 04 серпня 2009 року складає: за договором № 26/03-БК від 26.03.2008 в розмірі 324892,00 грн., з яких: 211688,69 грн. – основна заборгованість, 52897,24 грн. –пеня, 38186,72 грн. –збитки від інфляції, 22119,35 грн. –дев’ять процентів річних; за договором підряду № 02/09-БК-К1 від 01.08.2008 в розмірі 268220,70 грн., з яких: 205260,03 грн. –основна заборгованість, 27936,67 грн. –пеня, 22638,24 грн. –збитки від інфляції, 12385,76 грн. –дев’ять процентів річних; за договором підряду № 22/09-БК-К2 від 01.08.2008 в розмірі 104486,85 грн., з яких: 73534,92 грн. –основна заборгованість, 14301,27 грн. –пеня, 11204,28 грн. –збитки від інфляції, 5446,38 грн. –дев’ять процентів річних.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати по сплаті державного мита у сумі 6976,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. та витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката, у сумі 20000,00 грн.
Крім того, позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно та на грошові кошти боржника, у розмірі суми позову, посилаючись на те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 „Про деякі питання практики забезпечення позову” відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.
Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Дослідивши надані заявником докази, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування необхідності вжиття зазначених заходів забезпечення позову, не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. А тому суд відмовив в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що оскільки в порушення вимог пункту 2.3 Договору підряду та Наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів»позивач не надав уповноваженій особі відповідача для підписання змінні рапорти, акти приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), які разом з актами вартості виконаних робіт є підставою для оплати роботи баштового крану, то, відповідно, позивачем документально не підтверджена наявність заборгованості за договорами. Акти вартості виконаних робіт лише свідчать про вартість робіт, в той час як змінні рапорти, форми КБ-2в та КБ-3 безпосередньо, підтверджують обсяги виконаних робіт і є підставою для оплати замовником робіт за договором. При цьому, вказує, що акти вартості виконаних робіт, надані позивачем, як доказ виконання та прийняття отриманих робіт, не можуть підтвердити наявність боргу, оскільки оформлені з порушенням пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та не містять обов’язкових для первинного документу реквізитів, зокрема: місце складання, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операції і правильність їх оформлення, тобто є неналежним чином оформленими, тому не можуть розглядатися як підстави для сплати. Крім того, вважає, що позивачем пеня нарахована з перевищенням шестимісячного строку, визначеного статтею 232 Господарського кодексу України, та взагалі вважає, що відповідальність, встановлена договорами стосовно нарахування пені без врахування строку позовної давності, суперечить нормам матеріального права.
Крім того, відповідач просить призначити по справі судово-економічну експертизу з метою встановлення відповідності актів вартості виконаних робіт формам первинних документів, передбачених законодавчими актами України, а також правильності та правомірності нарахування пені без врахування строку позовної давності, збитків від інфляції та дев’яти процентів річних.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -
ВСТАНОВИВ:
26.03.2008 між Закритим акціонерним товариством «Механізація Будівництва»(Підрядник) та Закритим акціонерним проектно-будівельним товариством «Севастопольжитлобуд»(Замовник) був укладений договір підряду №26/03-БК.
Предметом даного Договору є надання відповідачу будівельно-монтажних робіт за допомогою баштового крану на будівництві об’єктів Замовника своєю будівельно-дорожньою технікою та своїми навченими та атестованими екіпажами.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 Договору вартість робіт формується за договірною ціною на перебазування, збірку, розбирання, монтаж, демонтаж крану на об’єкті, а також за часом знаходження крану у Замовника згідно змінних рапортів та актів вартості виконаних краном робіт, складених з врахуванням вартості маш/часу, узгодженої сторонами. Оплата роботи крану здійснюється передплатою вартості не менш 40% півторазмінної місячної роботи виходячи із балансу робочого часу буз врахування роботи у вихідні та святкові дні, в строк до п’ятого числа місяця, наступного за звітним на підставі договору. Документом, підтверджуючим виконання робіт крану та є підставою для оплати, є акти вартості виконаних робіт підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оплату виконаних робіт Замовник здійснює щомісячно, на підставі актів вартості виконаних робіт, протягом 7-ми днів з моменту їх підписання, грошовими коштами шляхом перерахування суми вартості виконаних об’ємів робіт та роботи крану на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника за мінусом раніше сплаченого авансу.
Зобов’язання по наданню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 211688,69 грн.
01.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «Механізація Будівництва»(Підрядник) та Закритим акціонерним проектно-будівельним товариством «Севастопольжитлобуд»(Замовник) був укладений договір підряду №02/09-БК-К1, згідно умов якого підрядник приймає на себе обов’язок по виконанню будівельно-монтажних робіт за допомогою баштового крану КБ-405 на будівництві житлового дому К-1, ПК-1 по пр. Столетовський - вул. Колобова в м. Севастополі.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 Договору, вартість робіт формується за договірною ціною на перебазування, збірку, розбирання, монтаж, демонтаж крану та кранових шляхів на об’єкті, а також за часом знаходження крану у Замовника згідно змінних рапортів та актів вартості виконаних краном робіт, складених з врахуванням вартості маш/часу роботи техніки, що діяла у Підрядника. Оплата за роботу крану здійснюється передплатою 50% вартості не менш щоденної півторазмінної роботи протягом місяця, виходячи із балансу робочого часу буз врахування роботи у вихідні та святкові дні, в строк до п’ятого числа місяця, наступного за звітним на підставі договору. Документом, підтверджуючим виконання робіт крану та є підставою для оплати, є акти про вартість виконаних робіт підписані представниками сторін та засвідчені печатками або штампом. Оплату виконаних робіт Замовник здійснює щомісячно, протягом 7-ми робочих днів з моменту підписання актів про вартість виконаних робіт, грошовими коштами шляхом перерахування суми вартості виконаних об’ємів робіт та роботи крану на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника за мінусом раніше сплаченого авансу.
Зобов’язання по наданню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 205260,03 грн.
01.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «Механізація Будівництва»(Підрядник) та Закритим акціонерним проектно-будівельним товариством «Севастопольжитлобуд»(Замовник) був укладений договір підряду №22/09-БК-К2, згідно умов якого підрядник приймає на себе обов’язок по виконанню будівельно-монтажних робіт за допомогою баштового крану КБ-405 на будівництві житлового дому К-2 по пр. Столетовський - вул. Колобова в м. Севастополі.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 Договору, вартість робіт формується за договірною ціною на перебазування, збірку, розбирання, монтаж, демонтаж крану та кранових шляхів на об’єкті, а також за часом знаходження крану у Замовника згідно змінних рапортів та актів вартості виконаних краном робіт, складених з врахуванням вартості маш/часу роботи техніки, що діяла у Підрядника. Оплата за роботу крану здійснюється передплатою 50% вартості не менш щоденної півторазмінної роботи протягом місяця, виходячи із балансу робочого часу буз врахування роботи у вихідні та святкові дні, в строк до п’ятого числа місяця, наступного за звітним на підставі договору. Документом, підтверджуючим виконання робіт крану та є підставою для оплати, є акти про вартість виконаних робіт підписані представниками сторін та засвідчені печатками або штампом. Оплату виконаних робіт Замовник здійснює щомісячно, протягом 7-ми робочих днів з моменту підписання актів про вартість виконаних робіт, грошовими коштами шляхом перерахування суми вартості виконаних об’ємів робіт та роботи крану на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника за мінусом раніше сплаченого авансу.
Зобов’язання по наданню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 73534,92 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно пунктів 98, 99 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Доводи відповідача стосовно відсутності підтвердження боргу належним чином оформленими первинними документами, а саме відсутністю на підписаних актах вартості виконаних робіт місця складання та посади особи, яка їх підписала, є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи. Згідно пункту 7.3 Договорів сторони визначили, що замовник засвідчує підпис свого представника, відповідального за підписання актів виконаних робіт, печаткою підприємства. Враховуючи, що всі надані позивачем акти вартості виконаних робіт засвідчені печаткою відповідача, суд дійшов висновку про підписання них відповідальною та уповноваженою особою.
Крім того, суд вважає, що відсутність змінних рапортів не є підставою для звільнення відповідача від оплати виконаних позивачем робіт, тому, що вони є підставою для підписання актів вартості виконаних робіт, які підписані відповідачем без зауважень.
Клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи для встановлення розміру заборгованості, пені, 9% річних та інфляційних витрат не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Але судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Отже, питання суто правового характеру мають вирішуватися самим судом. У даному випадку матеріали справи дають можливість встановити розмір заборгованості, правильність розрахунку пені, 9% річних та інфляційних витрат без призначення експертизи.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно положень статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно пункту 5.3 Договорів при неналежному виконанні за Договором грошових зобов’язань, Замовнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання грошових зобов’язань здійснюється за весь період прострочки, без врахування строку позовної давності.
Позивачем за договором №26/03-БК від 26.03.2008 нарахована пеня в розмірі 52897,24 грн. за період з 09.06.2008 по 04.08.2009.
За договором №02/09-БК-К1 від 01.08.2008 нарахована пеня в розмірі 27936,67 грн. за період з 10.11.2008 по 04.08.2009.
За договором №22/09-БК-К2 від 01.08.2008 нарахована пеня в розмірі 14301,27 грн. за період з 08.10.2008 по 04.08.2009.
Постановою Національного Банку України №107 від 21.04.2008 визначено, що з 30.04.2008 розмір облікової ставки встановлений на рівні 12% річних.
Листом Національного Банку України №14-011/778-2395 від 16.02.2009 визначено, що з 16.02.2009 розмір облікової ставки встановлений на рівні 12% річних.
Постановою Національного Банку України №343 від 12.06.2009 визначено, що з 15.06.2009 розмір облікової ставки встановлений на рівні 11% річних.
Суд перевірив розрахунок та обмежив його у відповідності до вимог статті 232 Господарського кодексу України 6 місяцями з моменту настання строку виконання зобов’язання та визначив такою, що підлягає стягненню, пеню в загальному розмірі 87801,71 грн., виходячи із наступного розрахунку:
1. За договором №26/03-БК від 26.03.2008:
за період з 09.06.2008 по 19.06.2008 (11 днів): 70000,0грн.*12*2/365*11=506,30грн.
за період з 20.06.2008 по 20.12.2008 (184 дня): 31446,60 грн. * 12 * 2 / 365 * 184 = 3804,61грн.
за період з 09.06.2008 по 09.12.2008 (184 дня): 9120,0грн.*12*2/365*184=1103,39грн.
за період з 08.07.2008 по 03.10.2008 (88 днів): 86649,60грн.*12*2/365*88=5013,81грн.
за період з 04.10.2008 по 04.04.2009 (183 дня): 12365,60 грн. * 12 * 2 / 365 * 183 = 1487,94 грн.
за період з 08.07.2008 по 29.08.2008 (53 дня): 2491,20грн.*12*2/365*53=86,82грн.
за період з 08.08.2008 по 17.09.2008 (41 день): 122726,40 грн. * 12 * 2 / 365 * 41 = 3308,57 грн.
за період з 18.09.2008 по 31.12.2008 (105 днів): 21785,40 грн. * 12 * 2 / 365 * 105 = 1504,09 грн.
за період з 01.01.2009 по 27.03.2009 (86 днів): 19128,54грн.*12*2/365*86=1081,68грн.
за період з 28.03.2009 по 23.04.2009 (27 днів): 15322,67грн.*12*2/365*27=272,03грн.
за період з 24.04.2009 по 14.06.2009 (52 дня): 4061,49грн.*12*2/365*52=138,87грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 4061,49грн.*11*2/365*51=124,85грн.
за період з 05.09.2008 по 21.11.2008 (78 днів): 78566,40грн.*12*2/365*78=4029,49грн.
за період з 08.10.2008 по 16.10.2008 (9 днів): 74985,60грн.*12*2/365*9=443,75грн.
за період з 17.10.2008 по 17.04.2009 (183 дня): 12497,60 грн. * 12 * 2 / 365 * 183 = 1503,82 грн.
за період з 10.11.2008 по 10.05.2009 (182 дня): 81004,80 грн. * 12 * 2 / 365 * 182 = 9693,94 грн.
за період з 08.12.2008 по 08.06.2009 (183 дня): 67564,80 грн. * 12 * 2 / 365 * 183 = 8129,99 грн.
за період з 12.01.2009 по 14.06.2009 (154 дня): 17760,0 грн. * 12 * 2 / 365 * 154 = 1798,38 грн.
за період з 15.06.2009 по 12.07.2009 (28 днів): 17760,0грн.*11*2/365*28=299,73грн.
за період з 09.02.2009 по 14.06.2009 (126 днів): 9600,0грн.*12*2/365*126=795,35грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 9600,0грн.*11*2/365*51=295,10грн.
за період з 09.03.2009 по 14.06.2009 (98 днів): 9600,0грн.*12*2/365*98=618,61грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 9600,0грн.*11*2/365*51=295,10грн.
за період з 08.04.2009 по 14.06.2009 (68 днів): 9600,0грн.*12*2/365*68=429,24грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 9600,0грн.*11*2/365*51=295,10грн.
Таким чином, за прострочку виконання зобов’язань за договором №26/03-БК від 26.03.2008 з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 47060,56 грн.
2. За договором №02/09-БК-К1 від 01.08.2008:
за період з 12.11.2008 по 27.01.2009 (77 днів): 15144,58грн.*12*2/365*77=766,77грн.
за період з 12.11.2008 по 30.12.2008 (49 днів): 61172,40 грн. * 12 * 2 / 365 * 49 = 1970,92 грн.
за період з 31.12.2008 по 14.06.2009 (166 днів): 40193,34 грн. * 12 * 2 / 365 * 166 = 4387,13 грн.
за період з 15.06.2009 по 30.06.2009 (16 днів): 40193,34 грн. * 11 * 2 / 365 * 16 = 387,62 грн.
за період з 12.11.2008 по 12.05.2009 (182 дня): 39373,20 грн. * 12 * 2 / 365 * 182 = 4711,84 грн.
за період з 10.12.2008 по 10.06.2009 (183 дня): 57262,27 грн. * 12 * 2 / 365 * 183 = 6890,30 грн.
за період з 14.01.2009 по 14.06.2009 (152 дня): 39500,16 грн. * 12 * 2 / 365 * 152 = 3947,85 грн.
за період з 15.06.2009 по 14.07.2009 (30 днів): 39500,16грн.*11*2/365*30=714,25грн.
за період з 11.02.2009 по 14.06.2009 (124 дня): 17490,64 грн. * 12 * 2 / 365 * 124 = 1426,09 грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 17490,64грн.*11*2/365*51=537,66грн.
за період з 11.03.2009 по 14.06.2009 (96 днів): 11440,42грн.*12*2/365*96=722,16грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 11440,42грн.*11*2/365*51=351,68грн.
Таким чином, за прострочку виконання зобов’язань за договором №02/09-БК-К1 від 01.08.2008 з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 26814,27 грн.
3. За договором №22/09-БК-К2 від 01.08.2008:
за період з 10.10.2008 по 21.11.2008 (43 дня): 64244,40грн.*12*2/365*43=1816,44грн.
за період з 10.10.2008 по 21.11.2008 (43 дня): 39373,20грн.*12*2/365*43=1113,24грн.
за період з 10.10.2008 по 31.12.2008 (83 дня): 26610,34грн.*12*2/365*83=1452,27грн.
за період з 12.11.2008 по 30.12.2008 (49 днів): 35412,0грн.*12*2/365*49=1140,95грн.
за період з 10.12.2008 по 30.12.2008 (21 днів): 29970,72грн.*12*2/365*21=413,84грн.
за період з 14.01.2009 по 14.05.2009 (121 день): 32968,32 грн. * 12 * 2 / 365 * 121 = 2623,01 грн.
за період з 15.05.2009 по 14.06.2009 (31 день): 31293,39грн.*12*2/365*31=637,87грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 31293,39грн.*11*2/365*51=961,95грн.
за період з 11.02.2009 по 18.03.2009 (36 днів): 17490,64грн.*12*2/365*36=414,03грн.
за період з 11.03.2009 по 14.06.2009 (96 днів): 17600,64грн.*12*2/365*96=1111,01грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 17600,64грн.*11*2/365*51=541,04грн.
за період з 10.04.2009 по 14.06.2009 (66 днів): 18480,67грн.*12*2/365*66=802,01грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 18480,67грн.*11*2/365*51=568,09грн.
за період з 11.05.2009 по 14.06.2009 (35 днів): 6160,22грн.*12*2/365*35=141,77грн.
за період з 15.06.2009 по 04.08.2009 (51 день): 6160,22грн.*11*2/365*51=189,36грн.
Таким чином, за прострочку виконання зобов’язань за договором №22/09-БК-К2 від 01.08.2008 з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 13926,88 грн.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти нарахування пені на підставі того, що позивачем нарахована пеня, яка перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, вважає, що пункт 5.3 Договорів взагалі суперечить нормам матеріального права.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зокрема, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори). Згідно пункту 1 зазначеної норми зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно пункту 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів, відповідно до пункту 4 цієї норми, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
В силу статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, сторонам договору надано право вільно обрати між декількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, певний, а також, у відповідних випадках, визначити зміст цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідні суб'єкти у певних межах, мають можливість своєю волею на власний розсуд врегулювати зміст цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пунктів 29, 112, 113 Постанови КМУ «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»у разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати правові наслідки, а саме: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Якщо договором підряду за невиконання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків. Замовник зобов'язаний сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Стаття 230 Господарського кодексу України визначає можливість застосування штрафних санкції (неустойка, штраф, пеня). Статті 258, 259 Цивільного кодексу України встановлюють, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність встановлюється в один рік. Однак, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до статей 231,232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Але законом або договором може бути встановлений інший порядок (строк) для нарахування штрафних санкцій.
Так, згідно умов Договорів, при неналежному виконанні грошових зобов’язань, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання грошових зобов’язань здійснюється за весь період прострочки, без врахування строку позовної давності. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України Замовник сплачує суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 9% річних від простроченої суми. Тобто сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, посилання відповідача на суперечність пункту 5.3 Договорів нормам матеріального права, а саме: статтям 259, 260 Цивільного кодексу України, та обов’язковому застосуванню строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені не приймаються судом в зв’язку з тим, що пунктом 5.3 Договорів сторони досягли згоди щодо продовження цього строку.
Також, позивач просить стягнути збитки від інфляції у загальній сумі 72029,24 грн. та 9% річних у загальній сумі 39951,49 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку сума збитків від інфляції становить 72029,24 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Суд перевірив розрахунок 9% річних та вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума у загальному розмірі 39685,70 грн., виходячи із наступного розрахунку:
1. За договором №02/09-БК-К1 від 01.08.2008:
за період з 12.11.2008 по 27.01.2009 (77 днів): 15144,58грн.*9/100/365*77=287,54грн.
за період з 12.11.2008 по 30.12.2008 (49 днів): 61172,40грн.*9/100/365*49=739,10грн.
за період з 31.12.2008 по 04.08.2009 (217 днів): 40193,34 грн. * 9 / 100 / 365 * 217 = 2150,62 грн.
за період з 12.11.2008 по 04.08.2009 (266 днів): 39373,20 грн. * 9 / 100 / 365 * 266 = 2582,45 грн.
за період з 10.12.2008 по 04.08.2009 (238 днів): 57262,27 грн. * 9 / 100 / 365 * 238 = 3360,43 грн.
за період з 14.01.2009 по 04.08.2009 (203 дня): 39500,16 грн. * 9 / 100 / 365 * 203 = 1977,17 грн.
за період з 11.02.2009 по 04.08.2009 (175 днів): 17490,64 грн. * 9 / 100 / 365 * 175 = 754,73 грн.
за період з 11.03.2009 по 04.08.2009 (147 днів): 11440,42грн. * 9 / 100 / 365 * 147 = 414,68 грн.
Таким чином, за прострочку виконання зобов’язань за договором №02/09-БК-К1 від 01.08.2008 з відповідача підлягає стягненню 9% річних у сумі 12266,72 грн.
2. За договором №22/09-БК-К2 від 01.08.2008:
за період з 10.10.2008 по 21.11.2008 (43 дня): 64244,40грн.*9/100/365*43=681,17грн.
за період з 10.10.2008 по 21.11.2008 (43 дня): 39373,20грн.*9/100/365*43=417,46грн.
за період з 10.10.2008 по 31.12.2008 (83 дня): 26610,34грн.*9/100/365*83=544,60грн.
за період з 12.11.2008 по 30.12.2008 (49 днів): 35412,0грн.*9/100/365*49=427,85грн.
за період з 10.12.2008 по 30.12.2008 (21 днів): 29970,72грн.*9/100/365*21=155,19грн.
за період з 14.01.2009 по 14.05.2009 (121 день): 32968,32 грн. * 9 / 100 / 365 * 121 = 983,63 грн.
за період з 15.05.2009 по 04.08.2009 (82 дня): 31293,39грн.*9/100/365*82=632,73грн.
за період з 11.02.2009 по 18.03.2009 (36 днів): 17490,64грн.*9/100/365*36=155,26грн.
за період з 11.03.2009 по 04.08.2009 (147 днів): 17600,64грн. * 9 / 100 / 365 * 147 = 637,96 грн.
за період з 10.04.2009 по 04.08.2009 (117 днів): 18480,67грн. * 9 / 100 / 365 * 117 = 533,15 грн.
за період з 11.05.2009 по 04.08.2009 (86 днів): 6160,22грн.*9/100/365*86=130,63грн.
Таким чином, за прострочку виконання зобов’язань за договором №22/09-БК-К2 від 01.08.2008 з відповідача підлягає стягненню 9% річних у сумі 5299,63 грн.
Загалом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 690000,29 грн., з яких: 490483,64 грн. –основний борг, 87801,71 грн. –пеня, 39685,70 грн. –9% річних, 72029,24 грн. –збитки від інфляції.
Крім того, позивач просить стягнути судові витрати, в тому числі витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката, у сумі 20000,00 грн.
Відповідно до статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України суб’єкти підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, та як сторона у процесі, користуватися послугами адвокатів і стягувати витрати на його залучення до справи. До складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Оскільки судом встановлено, що позивачем адвокату фактично сплачені 20000,00 грн. за адвокатські послуги, та що в судових засіданнях приймав участь саме цей адвокат, то правомірним є висновок, що такі витрати позивача підлягають відшкодуванню, оскільки вони пов'язані з розглядом даної справи, сума є співрозмірною ціні позову, а факт сплати позивачем гонорару адвокату підтверджується матеріалами справи.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 6900,00 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 309,10 грн. і витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у сумі 19782,13 грн., покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного проектно - будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 6, р/р 2600200016572 в СФ ВАТ «УкрексімБанк», МФО 384986, ЄДРПОУ 01267260) на користь Закритого акціонерного товариства «Механізація Будівництва» (99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе,1, р/р 26004301335457 в „Промінвестбанк” м. Севастополя, МФО 324515, ЄДРПОУ 22288148) заборгованість в сумі 690000,29 грн. (шістсот дев’яносто тисяч грн. 29 коп.), з яких: 490483,64 грн. –основний борг, 87801,71 грн. –пеня, 39685,70 грн. –9% річних, 72029,24 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 6900,00 грн. (шість тисяч дев’ятсот грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 309,10 грн. (триста дев’ять грн. 10 коп.), а також витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката, у сумі 19782,13 грн. (дев’ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн. 13 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Механізація Будівництва»відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 13.08.2009.
Розсилка:
1. ЗАТ „Механізація будівництва” (99053, м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 1)
2. Закрите акціонерне проектно-будівельного товариство „Севастопольжитлобуд”
(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 6; 99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, 78-А )
3. Справа.