Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #60586446

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


30.11.2016 Справа № 905/2867/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Філімонової О.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» м. Краматорськ Донецька область

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Краматорськ Донецька область

про стягнення основного боргу у розмірі 5586,35грн.


Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився


СУТЬ СПОРУ:


Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Краматорськміжрайтепломережа» м. Краматорськ Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 м. Краматорськ Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 5586,35грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору про постачання теплової енергії та гарячої води №40 від 15.10.2007р., позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 5586,35грн.

Нормативно позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2016 було порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 17.11.2016.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2016 було відкладено розгляд справи на 30.11.2016.

28.11.2016р. через канцелярію суду позивач надав клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, яке долучено до матеріалів справи.

28.11.2016р. через канцелярію суду позивач надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи документами, яка долучена до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд


ВСТАНОВИВ:


15.10.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» «Краматорськміжрайтепломережа» в особі директора Сухаренко С.Є. (енергопостачальна організація) укладено договір про постачання теплової енергії та гарячої води №40.

Відповідно до п. 1.1. договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Сторони керуються Законом України» Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами постачання та користування тепловою енергією . Правилами технічної експлуатації теплопостачальних установок і теплових мереж та відповідної якості, також іншими нормативними актами, цим договором і чинним законодавством.

Опалювальна площа - 15,40 м. кв.- перкурня - вул. Н.Курченко, 21 під.4 -колясочка - з приладу обліку.

Опалювальна площа береться згідно договору аренди.

Згідно з п.2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення- в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Відповідно до п.3.2.1. договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення.

Згідно з п. 7.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підпису договору (без ПДВ):

7,35 грн.- за 1 кв.м. опалювальної площі;

262,69 грн.- за 1 Гкал.

Вартість опалення за місяць в опалювальний період у разі виходу з ладу приладу обліку:

15,40 м.кв.*7,35 грн. = 113,19 + 22,64 (20% пдв) = 135,83 грн.

Відповідно до п.7.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.7.4. договору, умови для споживачів, які розраховуються за показниками приладів обліку:

-при перевищенні фактичного використання т/енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

-у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до п.7.5 договору, споживачу, що не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно діючих «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.6. договору, споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2008 року.(п.11.1 договору)

Відповідно до п.11.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін..

Крім того, до договору про постачання теплової енергії та гарячої води №40 від 15.10.2007р. між сторонами були укладені додатки №1, №2.

Сторонами були підписані та скріплена печатками додаткові угоди: від 01.12.2011; від 05.05.2015; 01.02.2016.

Додатковою угодою від 01.02.2016р. до договору на поставку теплової енергії №40 від 15.10.2007р., сторони дійшли угоди та виклали п.7.1 розділу «Порядок розрахунків» у наступній редакції: «Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених Постановою Національно комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2016р. №54 та складають для потреб інших споживачів (крім населення) 1373,17 грн. за 1 Гкал(без ПДВ).

У залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України. Іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватися без узгодження зі споживачем але у відповідності до діючого законодавства.

Загальна сума договору складається з сум вартості місячних поставок теплової енергії за весь строк дії договору.»

Згідно з п. 18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої обов'язки за договором про постачання теплової енергії та гарячої води №40 від 15.10.2007р. виконав належним чином, що підтверджується актами б/н від 03.10.2013, 23.10.2014, 16.10.2015р. на підключення опалення будівлі за адресою: вул. Н. Курченко ,21 -перукарня (а.с. 32, 34, 52).

На виконання умов договору про постачання теплової енергії та гарячої води №40 від 15.10.2007р., позивач виставив відповідачу для оплати квитанції: №40-10 від 29.10.2013р. на суму 74,20грн.; №40-11 від 28.11.2013р. на суму 123,33грн.; №40-12 від 24.12.2013р. на суму 370,04грн.; №40-1 від 28.01.2014р. на суму 385,78грн.; №40-2 від 28.02.2014р. на суму 429,71грн.; №40-3 від 31.03.2014р. на суму 308,35рн.; №40-4 від 17.04.2014р. на суму 84,46грн.; №40-10 від 31.10.2014р. на суму 71,59грн.; №40-11 від 27.11.2014р. на суму 281,24грн.; №40-12 від 24.12.2014р. на суму 402,34грн.; №40-1 від 27.01.2015р. на суму 709,06грн.; №40-2 від 25.02.2014р. на суму 560,41грн.; №40-3 від 27.03.2015р. на суму 537,79грн.; №40-4 від 22.04.2015р. на суму 233,45грн.; №40-10 від 28.10.2015р. на суму 114,84грн.; №40-11 від 26.11.2015р. на суму 426,98грн.; №40-12 від 29.12.2015р. на суму 506,63грн.; №40-1 від 26.01.2016р. на суму 681,53грн.; №40-2 від 26.02.2016р. на суму 455,34грн.; №40-3 від 30.03.2016р. на суму 418,62грн.; №40-4 від 18.04.2016р. на суму 134,86грн., всього на суму 7310,55грн. (а.с. 11-31).

Про факт отримання відповідачем квитанцій, свідчать підписи відповідача на квитанціях (а.с. 11-31).

Тобто, дані рахунки відповідачем отримані, але не сплачені.

Оскільки відповідач не спростував того факту, що існує борг та не надав доказів оплати, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 7310,55грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №270/08 від 26.02.2016р. про сплату суми боргу у розмірі 5877,53 грн., яка була надіслана відповідачу 02.03.2016р., що підтверджується описом вкладення. (а.с. 36)

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому стягненню підлягає основний боргу у розмірі 5586,35грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення заборгованості у розмірі 5586,35 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-


В И Р І Ш И В:


Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (84331, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" (84307, Донецька обл., місто Краматорськ, пров. Земляний, будинок 2, ЄДРПОУ 05540936) суму основного боргу у розмірі 5586(п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят шість)грн. 35коп., судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.



Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 30.11.2016р.































Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація