ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"12" серпня 2009 р. | справа № 5020-9/333-4/028 |
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
(99006, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5)
до Орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня»
(99058, місто Севастополь, вулиця Гагаріна, 10)
про спонукання внести зміни до договору оренди комунального майна
Суддя Погребняк О.С.
Представники сторін:
позивач –Гатіятулін Е.Д., довіреність б/н від 01.01.2009,
відповідач –Бондарь В.І. дов. № 22 від 02.12.2008 року;
СУТЬ СПОРУ:
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня»про спонукання внести зміни до договору оренди нежитлових приміщень № 599 від 17.02.1994 року.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 651, 762 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 286 Господарського кодексу України, частину 2 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які, на думку позивача, передбачають можливість зміни орендної плати на вимогу однієї сторони у випадках, встановлених законом. При цьому, таким випадком позивач вважає Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», якою до орендованого позивачем майна встановлено іншу оренду ставку. Позивач також посилається на виконання ним вимог статті 188 Господарського кодексу України стосовно дотримання порядку внесення змін до чинного договору.
Ухвалою суду від 20.05.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.
У зв’язку з великою завантаженістю судді Рибіної С.А., розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 81 від 07.07.2009 справа передана до провадження судді Погребняка О.С.
Ухвалою суду від 08.07.2009 справа прийнята до провадження суддею Погребняка О.С. та призначена до судового розгляду на 16.07.2009.
Відповідач у судових засіданнях 16.07. та 12.087.2009 з позовом не погодився, надав відзив на позов, в якому зазначає, що нормативні документи, на які посилається позивач в обґрунтування своєї позиції, на договір оренди № 599 від 17.02.1994 року не розповсюджуються. Відповідач також посилається на рішення господарського суду м.Севастополя від 19.12.2008 року у справі № 5020-11/471, яким було встановлено факт продовження орендних відносин між сторонами у даній справі на підставі договору оренди № 599 від 17.02.1994 року та вважає, що вказаним рішенням спірний договір було продовжено на тих самих умовах, на яких він укладався. У зв’язку з цим, орендне підприємство «Радіотелевізійна майстерня»вважає відсутніми підстави для внесення змін в договір.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
17.02.1994 року між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради –Орендодавець, та орендним підприємством «Радіотелевізійна майстерня»- Орендар, було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 599, відповідно до пункту 1.1 якого Оредодавець здав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Севастополь, просп. Гагаріна, 10 площею 366,35 кв.м. для розташування майстерні (а.с.38-41).
З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення площею 366,35 кв.м. за адресою: м.Севастополь, просп. Гагаріна, 10 було передано за Актом прийому-передачі (а.с.52).
Пунктом 1.2 Договору сторони встановили, що за користування приміщенням Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату в розмірі, який встановлюється протоколом погодження розміру орендної плати.
Відповідно до пункту 1.6 Договору, строк дії договору встановлюється у 7 років –з 01.04.1994 року по 31.03.2001 року.
Судом встановлено, що між сторонами у даній справі мав місце судовий спір - у справі № 5020-11/471 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня»про усунення перешкод в користуванні майном та розпорядження майном. Рішенням господарського суду м.Севастополя від 19.12.2008 року у вказаній справі у задоволенні позову Фонду комунального майна Севастопольської міської ради було відмовлено та встановлено, що договір № 599 від 17.02.1994 року, в результаті внесення змін до нього, мав строк дії до 31.03.2008 року, однак, в порядку частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та статті 764 Цивільного кодексу України, був продовжений на той самий строк, який був передбачений в самому договорі.
Судом встановлено відсутність будь-яких спорів між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та орендним підприємством «Радіотелевізійна майстерня»з приводу строку дії договору оренди № 599 від 17.02.1994 року.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2009 року Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на адресу орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня» було направлено лист вих. № 250 з пропозицією до внесення змін до договору оренди № 599 від 17.02.1994 року - відносно розміру орендної плати. В обґрунтування вказаного листа Фонд комунального майна Севастопольської міської ради посилався на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»та рішення Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 року «Про розрахунок орендної плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади м.Севастополя, і пропорціях розподілу плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади м.Севастопля»(а.с.9).
Посилаючись на той факт, що орендне підприємство «Радіотелевізійна майстерня», відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, у встановлений законом строк відповідь на пропозицію про внесення змін до договору не надіслало, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № 599 від 17.02.1994 року в судовому порядку.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частинами 1 та 3 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України також встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Так, пунктом 1.5 Договору, сторони погодили, що у випадку зміни чинних тарифів на нежитлові приміщення орендна плата відповідно змінюється і оформляється протоколом погодження розміру орендної плати.
Нормами спеціального закону - “Про оренду державного та комунального майна”, зокрема, частиною 2 статті 21, також передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Законодавчим актом України, який на думку суду надає позивачеві підстави вимагати перегляду розміру орендної плати, являється Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до частини 3 статті 118 якого якого, договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Суд також вважає правомірним посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна”, якою в новій редакції була затверджена як сама Методика, так і відсоткові ставки по оренді майна.
Із змісту договору оренди № 599 від 17.02.1994 року вбачається, що приміщення орендується відповідачем під розміщення майстерні. Вказаний вид діяльності підпадає під пункт 29 Методики «Інше використання нерухомого майна»і має відсоткову ставку 15 %, саме яку і було запропоновано Фондом комунального майна Севастопольської міської ради в пропозиції від 27.01.2009.
На підставі викладеного, суд вважає як самі вимоги про внесення змін до договору оренди, так і запропоновану орендну ставку цілком обґрунтованими.
Судом також встановлено факт дотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Приймаючи до уваги відсутність збоку орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня»протягом встановленого законом строку будь-яких відповідей на пропозицію Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про внесення змін до договору оренди № 599 від 17.02.1994 року, суд вважає дії позивача з приводу звернення до суду правомірними.
Відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду за вимогою однієї з сторін у випадку суттєвого порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом.
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши запропоновану позивачем редакцію пункту 1.2 Договору, а також розрахунок орендної плати, судом встановлено посилання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 року «Про розрахунок орендної плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади м.Севастополя, і пропорціях розподілу плати за оренду майна, яке є власністю територіальної громади м.Севастопля»стосовно необхідності розподілу орендної плати.
Відповідно до пункту 2.2 вказаного рішення Севастопольської міської ради, у випадку, коли орендодавцем виступає Фонд комунального майна, орендна плата направляється 95 % - у відповідний фонд міського бюджету, а 5 % орендної плати – в цільовий фонд оптимізації структури комунального майна для виконання організаційних функцій орендодавця.
Таким чином, запропонований відсотковий розподіл орендної плати суд вважає вірним.
Що стосується посилань відповідача на рішення господарського суду м.Севастополя від 19.12.2008 року у справі № 5020-11/471 як на відсутність підстав для перегляду орендної плати та порядку її відсоткового розподілу, суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки в рамках вказаної справи предметом розгляду було питання правомірності користування орендованими приміщеннями після закінчення строку дії договору. Розмір орендної плати предметом розгляду у вказаній справі не являвся. Тому, підстави для відмови у позові з огляду на рішення господарського суду м.Севасополя від 19.12.2008 року відсутні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати орендне підприємство «Радіотелевізійна майстерня»внести зміни в договір оренди нерухомого майна № 599 від 17.02.1994 року шляхом укладення додаткової угоди до договору в редакції протоколу від 27.01.2009 року погодження змін до договору оренди № 599 від 17.02.1994 року.
3. Стягнути з орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня» (99028, м. Севастополь, просп. Гагаріна, 10, ідентифікаційний код 22287746, р/р 1602907 в УСБ, МФО 324195) на користь Фонду коммунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 3; р/р № 35427001000416 ГУГКУ м.Севастополь, код банку 824509) державне мито в розмірі 85,00 грн.
4. Стягнути з орендного підприємства «Радіотелевізійна майстерня» (99028, м. Севастополь, просп. Гагаріна, 10, ідентифікаційний код 22287746, р/р 1602907 в УСБ, МФО 324195) на користь Фонду коммунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 3; р/р № 35427001000416 ГУГКУ м.Севастополь, код банку 824509) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 312,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 17.08.2009.