ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.05.07р. | Справа № 22/99-07 |
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 911 грн. 12 коп.
Суддя Пуппо Л.Д.
Представники:
Від позивача:Аржанухін В.Л. - дов. № 122-4016 від 14.12.06.
Від відповідача: Філоненко Т.А. - дов. № 44 від 01.01.07.
СУТЬ СПОРУ
Позивач просить стягнути 4911,12 грн. неправомірно списаної плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу на станції Нікополь.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність списання сум, оскільки при нарахування залізниця керувалася статтями 62 і 125 Статуту залізниць України.
В засіданні 15.05.07. оголошувалася перерва до 25.05.07.
ВСТАНОВЛЕНО
16.09.06. на адресу позивача за накладною № 48592615 у вагоні №65608844 від ДП "Ровенькиантрацит" надійшов антрацит.
16. і 21.09.06. зі станції Нікополь на станцію відправлення Фащівка надіслані телеграми про невідповідність номеру вагона номеру, вказаному в накладній.
21.09.06. зі станції Фащівка на станцію Нікополь надіслана телеграма №265, в якій вказано, що сталася помилка, правильним вважати номер на вагоні.
24.09.06. на станції призначення Нікополь складений акт загальної форми №1141, в якому зазначено, що вагон простоював на товарному дворі з 8:00 16.09. до 8:00 24.09.06. по причині невідповідності номера на вагоні номеру, внесеному в документ, поданий під вивантаження.
Позивач, з посиланням на статті 24, 122 Статуту залізниць України, вважає відсутність своєї вини, оскільки накладну заповнює відправник. Саме з цього приводу залізниця неправильно списала зазначені кошти.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання актів встановлюється Правилами.
В пункті 4 Правил складання актів вказано у який термін складаються комерційні акти, в тому числі, на вантаж, що перебуває у дорозі комерційний акт складається у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. Очевидно, що на акти загальної форми розповсюджується такі ж терміни.
Спірний вагон 16.09.06. не був виданий одержувачу (позивачу), значить перевезення не завершене, тобто вантаж знаходився у дорозі. В даному випадку, виявивши невідповідність номера вагона, залізниця повинна була про такий випадок 16 або 17.09.06. скласти акт загальної форми. Натомість тільки 24.09.06. такий акт складений, причому у ньому йдеться про подію, яка сталася за декілька діб до16.09. Доречи слід зазначити, що телеграма зі станції Фащівка про правильність номеру відправлена 21.09. о 19:30, а вантаж одержувачу виданий тільки 24.09.06.
З огляду на викладене суд вважає, що списана сума плати і збору повинна бути повернена позивачу, оскільки визнаваючи наявність обставин, які могли би слугувати підставою для матеріальної відповідальності, остання сама порушила порядок їх засвідчення, склавши акт загальної форми 1141 у порушення Правил складання актів.
Керуючись статтею 129 Статуту залізниць України, Правилами складання актів, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м.Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" м.Нікополь 4911 грн. 12 коп. основної суми , 102 грн. державного мита, 118 грн.витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
Суддя Л.Д. Пуппо
Рішення підписано 07.09.09.
о