ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2009 р. Справа № 11/79.
За позовом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" м.Чернівці
До приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 4035,08 грн.
Суддя С.М. Гушилик
За участю представників:
від позивача –Білянський М. І. –юрисконсульт (дор. № 446 від 05.03.2009р.)
від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" м.Чернівці звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 4035,08 грн., в тому числі 3619,71 грн. основного боргу, 152,82 грн. збитки завдані інфляцією, 233,35 грн. пені та 3% річних в сумі 29,20 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору № 528 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 19.09.2006 року, укладеного між сторонами, позивач взяв на себе зобов’язання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами і у визначені вищезазначеним Договором строки. В порушення істотних умов Договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, що призвело до виникнення заборгованості за ним в сумі 3619,71 грн. Крім того, за прострочення виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 233,35 грн., 3 % річних в сумі 29,20 грн. та збитки завдані інфляцією в сумі 152,82 грн.
Ухвалою суду від 27.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.06.2009 року.
Представник відповідача у судове засідання 17.06.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, а тому слухання справи було відкладено, відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України на 06.07.2009 року.
В судове засідання, яке відбулось 06.07.2009 року представник відповідача повторно не з’явився, що надає суду право розглядати справу по суті без його присутності і за наявними в матеріалах справи доказами, а також на підставі обґрунтованих пояснень наданих позивачем в процесі слухання справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –
ВСТАНОВИВ:
19.09.2006 року між МКП "Чернівцітеплокомуненерго" та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 528 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому (відповідачу) обсягах, а останній –зобов’язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін до 15 числа за розрахунковим місяцем згідно ч.2 розділу 6 Договору.
Відповідно до п.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону, дану умову зазначено також і в п.4 розділу 2 Договору.
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.09.2006 року № 357/9 «Про затвердження норм витрат та розмірів тарифів на послуги централізованого опалення і підігрів води»з послідуючими змінами внесеними рішеннями Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.09.2007 року № 708/18, від 29.12.2007 року № 1017/24 та від 25.03.2008 року № 220/6 визначено розмір оплати зазначених послуг. З 01.01.2009 року нарахування за спожиту теплову енергію проводяться у відповідності до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одно ставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів)…»від 30.12.2008 року № 1031/24 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення…»від 10.07.2006 року № 955.
Стаття 19 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005 року передбачає, що споживач, в даному випадку –відповідач, повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію, а статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з листопада 2008 року по квітень 2009 року теплову енергію отримав, проте, в порушення взятих на себе зобов’язань, за надані послуги не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 3619,71 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства, позивачем 26.02.2009 року було направлено на адресу відповідача претензійну вимогу сплатити суму боргу в добровільному порядку, на що відповіді від відповідача отримано не було.
Також, відповідно розділу 6 Договору та ст.549 Цивільного кодексу України відповідачу було правомірно нараховано позивачем пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день розрахунку. Пеня за несвоєчасну оплату послуг, відповідно до розрахунку проведеного позивачем станом на 15.05.2009 року, становить –233,35 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, а тому з відповідачу нараховано 152,82 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 3% річних в сумі 29,20 грн..
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а також заслухавши представника позивача суд прийшов до висновку, що вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Суд також вирішив, що судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ід.номер НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»м. Чернівці, вул.Максимовича, 19-а, (код 34519280) –3619,71 грн. боргу, 233,35 грн. пені, 29,20 грн. 3% річних, 152,82 грн. збитків завданих інфляцією, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.М. Гушилик