ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2009 р.

Справа № 25/1

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01030) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, 79010)

до Івано - Франківського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 11, м. Івано - Франківськ, 76013)

про стягнення 5 450,82 грн. заборгованості,

представники сторін в судове засідання не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано - Франківського обласного військового комісаріату про стягнення 5 450,82 грн. заборгованості, з яких 4 578,50 грн. основного боргу за оренду майна, 497,52 грн. пені, 312,61 грн. втрат від інфляції, 62,19 грн. суми 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору оренди № 37-33 від 22.01.08 користувався спеціалізованим технологічним приміщенням позивача, однак станом на 30.06.09 виникла заборгованість за користування об’єктом оренди у розмірі 4 578,50 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.08.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 04.08.09, від 13.08.09 та від 01.09.09 розгляд справи було відкладено на 13.08.09, 01.09.09 та 17.09.09 відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні 04.08.09 та 13.08.09 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, а у клопотанні від 25.08.09 №2565 (вх. №7460 від 31.08.09) позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідними ухвалами суду (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи).

Разом з тим, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов і докази, які його підтверджують, суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

На виконання умов договору оренди № 37-33 від 22.01.08, укладеного між ВАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (орендодавець) та Івано - Франківським обласним військовим комісаріатом (орендар), (далі - Договір) останньому для встановлення його обладнання надано у строкове платне користування майно –частину спеціалізованого технологічного приміщення ЛАЦ, розташованого в м. Івано-Франківську на пл. Вічевий Майдан, 2 (другий поверх), загальною площею 4 кв. м., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 22.01.08 (а.с. № 19).

Відповідно до п. 12.1 Договору цей Договір діє до 20.01.09, а у разі відсутності заяви однієї із сторін він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Як стверджує позивач у позовній заяві, дія Договору була припинена з 01.03.09 згідно листа відповідача від 02.02.09 №64/6.

У зв’язку з чим та враховуючи те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.09 у справі №12/6 (а.с. № 63) з відповідача у даній справі на користь позивача у даній справі стягнена заборгованість за Договором станом на 31.12.08, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за оренду майна за січень та лютий 2009 р.

Згідно із п. 1.3 Договору сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" від 04.10.95 №786.

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 3.2.1 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

При цьому, сторони встановили в Договорі, що, крім орендної плати, орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно обсягам орендованого майна (п. 3.4 Договору), а також відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений  у п. 3.1 Договору (п. 3.5 Договору).

Отже, в Договорі сторони передбачили сплату відповідачем орендної плати та інших витрат, пов’язаних з користуванням майном, на підставі рахунків, що виставляються позивачем.

На виконання вимог ухвали суду від 04.08.09 позивач надав суду копії рахунків від 31.01.09 № 48-09 (вих. №577 від 10.02.09) за січень 2009 р. на суму 2 254,02 грн. (а.с. № 58) та від 28.02.09 №09-247 (вих. №891 від 11.03.09) за лютий 2009 р. на суму 2 324,48 грн. (а.с. № 57), а також доказ направлення 13.03.09 відповідачу рекомендованого листа (рахунку за лютий 2009 р.) (а.с. № 60).

Відповідно до наданих на вимогу ухвали суду від 13.08.09 пояснень позивача щодо виставлення відповідачу рахунку за січень 2009 р. за Договором, викладених ним у клопотанні від 25.08.09 №2565 (вх. № 7460 від 31.08.09) (а.с. № 68), " у зв’язку з великою кількістю споживачів та обмеженим фінансуванням по статті "поштові витрати", вихідна кореспонденція позивача не завжди відправляється рекомендованими листами", що "не передбачено також умовами Договору".

Проте, доказів виставлення відповідачу згідно із умовами Договору рахунку за січень 2009 р., в т.ч. надіслання його засобами поштового зв’язку простим листом, позивач суду не надав.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що у наступному рахунку  - за лютий 2009 р., виставленому позивачем відповідачу, включена попередня заборгованість.

Крім того, відповідно до наданого позивачем акта звіряння розрахунків станом на 01.03.09, відповідач визнав та підтвердив заборгованість перед позивачем за Договором за січень та лютий 2009 р. на суму 2 254,02 грн. та 2 324,48 грн. відповідно.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч. 3), плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата  це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1), строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4).

З матеріалів справи вбачається, що докази, які б спростовували доводи позивача та/або свідчили про сплату орендних платежів за січень, лютий 2009 р., відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

У зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов’язання згідно з укладеним Договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем.

За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 4 578,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Разом з тим, як вбачається з доданого по позовної заяви розрахунку пені (а.с. № 7) позивачем заявлено пеню за період з 01.01.09 по 30.06.09 на суму 497,52 грн., тобто без урахування положень п. п. 3.1, 8.2 Договору щодо часу виникнення заборгованості з орендних та інших платежів та настання початку нарахування пені за Договором.

Відповідно до положень діючого процесуального законодавства при вирішенні спору суд має виходити з предмету та підстав, визначених позивачем у позовній заяві або у заяві про зміну підстав або предмету позову.

Отже, суд бере до уваги, що позивачем нараховано пеню з 01.01.09  по 31.01.09 на суму орендного та інших платежів за січень 2009 р. у розмірі 2 254,02 грн., а також –з 01.02.09 по 30.06.09 на суму орендних та інших платежів за січень та лютий 2009 р. у розмірі  4 578,50 грн.

При цьому, доказів нарахування пені на суму заборгованості за орендні та інші платежі, яка виникла раніше та стягнена вищезазначеним рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.02.09 у справі №12/6 (а.с. № 63), позивачем суду не надано.

За таких обставин справи, виходячи з вимог п. п. 3.1, 8.2 Договору, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню на суму 344,56 грн., а на суму 152,96 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення п. 3.1 Договору та беручи до уваги рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляду судових справ, викладені в його листі від 03.04.97 N 62-97р, позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню на суму 146,02 грн., а на суму 166,59 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволення  на суму 43,57 грн., а на суму 18,68 грн. задоволенню не підлягають.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 230, 231, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

України покладаються на        

позов задовольнити частково.

Стягнути з  Івано-Франківського  обласного  військового  комісаріату (м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 1; ідентифікаційний код 07742609) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 21560766) в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (вул. Пекарська, 41, м. Львів, 79010; ідентифікаційний код 16479714) 4 578,50 грн. основного боргу, 344,56 грн. пені, 146,02 грн. втрат від інфляції, 43,57 грн. суми                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                3% річних, 95,67 грн. державного мита та 295,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог (в частині стягнення 152,96 грн. пені, 166,59 грн. втрат від інфляції та 18,68 грн. суми 3 % річних) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                 Суддя                                                                                Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

_____________________________