КОПІЯ

Провадження №33/792/176/16

Справа № 683/2007/16-п Головуючий в 1 інстанції Андрощук Є.М.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Вітюк І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Вітюк І.В., при секретарі Купельській Н.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника - адвоката Козака І.О., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу захисника Козака І.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року,

В с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 не працюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

За постановою суду, ОСОБА_1 07 серпня 2016 року біля 01 год. 30 хв. по вул. Загреби в с. Ладиги Старокостянтинівського району керував автомобілем «Fiat» д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник Козак І.О., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі.

Свої вимоги аргументує невідповідністю складеного протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, що призвело до порушення права на захист ОСОБА_1, так як останньому фактично інкриміновано порушення трьох взаємовиключних пунктів ПДР, а саме п.п.2.5, 2.9а, 2.9г.

Зазначає, що під час складання адмінпротоколу відносно ОСОБА_1 був присутній лише один свідок, а саме ОСОБА_3, що є порушенням вимог закону. Свідка ОСОБА_4 на місці події не було. Крім того вказаний свідок є колишнім працівником міліції, а тому щодо нього є обґрунтовані сумніви.

Звертає увагу на те, що стан сп'яніння фіксується актом огляду, якого у матеріалах провадження не має.

Провівши апеляційний розгляд справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП встановлена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №421621 від 07.08.2016 року зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що власне останнім і не заперечується.

Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу ALCOTEST 6810 в присутності двох свідків.

За результатами проведення огляду на місці зупинки автомобіля рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 1,30%, що значно перевищує дозволений показник.

Факт перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння та належність проведеної процедури на виявлення такого стану, підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та показаннями в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_4 - понятих, які залучалися працівниками поліції для фіксації результатів огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1

Отже, висновок місцевого суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів.

Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Саме таке порушення інкримінувалося ОСОБА_1 адмінпротоколом від 07.08.2016 року, суть якого викладена в графі обставин вчинення адміністративного правопорушення і саме за нього останнього притягнуто до адміністративної відповідальності місцевим судом.

Таким чином, зазначення в адміністративному протоколі порушення ОСОБА_1 і пунктів 2.5 та 2.9 г ПДР не може визнаватись таким, яке порушує право на захист останнього.

Не заслуговують на увагу і доводи захисту про те, що під час складання адмінпротоколу відносно ОСОБА_1 був присутній лише один свідок - ОСОБА_3 Така версія сторони захисту повністю спростовується поясненнями в апеляційному суді свідка ОСОБА_4, який докладно розповів про обставини його залучення та результати проведення огляду водія ОСОБА_1 на виявлення ознак алкогольного сп'яніння.

Також, в ході апеляційного розгляду встановлено, що акт огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 працівником поліції не складався, що є порушенням п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року. Однак таке порушення, на думку апеляційного суду, не є настільки істотним, та не може тягнути за собою скасування постанови місцевого суду.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 за вчинення даного правопорушення накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,

П о с т а н о в и л а:

Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Козака І.О., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області І.В. Вітюк