Справа №2-5038/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09. 2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючої судді Якименко М.М.

при секретарі Стаховій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського райсуду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання права власності на квартиру.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 16.03.2009 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмовий договір купівлі-продажу АДРЕСА_1.

Власником даної квартири є ОСОБА_2, право власності на дане майно вона набула на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2006 року. Право власності було зареєстровано в КП « ВМБТІ».

В якості розрахунку за квартиру позивач передала відповідачу , відповідно до умов договору 25000 гривень. З моменту укладання договору позивач використовує квартиру за цільовим призначенням, здійснено поточний ремонт, витрачені кошти на обслуговування квартири.

Даний договір був укладений в письмовій формі, але нотаріально посвідчений не був. Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від його посвідчення, оскільки в ній є самочинна добудова. В зв»язку з чим позивач не може зареєструвати своє право власності.

При укладення договору сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, відбулося повне виконання його умов , але відповідач відмовилась від його нотаріального посвідчення.

Вказані вище обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві. Просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 , укладений 16.03.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Визнати за ОСОБА_1 права власності на АДРЕСА_1 загальною площею 49,4 кв.м., житлова 28,5 кв.м , яка в цілому складається з коридору 79-1, площею 9,4 кв.м.,кімнати 79-2, площею 11,5 кв.м., кімнати 79-3 , площею 17 кв.м., кухні 79-4 , площею 7,3 кв.м. , туалету 79-5, площею 1,3 кв.м., ванної 79-6 , площею 2,9 кв.м., до складу якої не входить самочинна добудова.

Представник відповідача позов визнала, не заперечила щодо його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, прийнявши від відповідача визнання ним позову, оглянувши матеріали інвентарної справи на АДРЕСА_1, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.

16.03.2009 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено письмовий договір купівлі-продажу АДРЕСА_2.

За даним договором у день його укладення продавець отримав від покупця 25000 гривень.

ОСОБА_2 є власником даної квартири, відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.12.2006 року. Право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 в КП « ВМБТІ».

За даним договором ОСОБА_1 отримала АДРЕСА_1, яка складається з коридору 79-1, площею 9,4 кв.м.,кімнати 79-2, площею 11,5 кв.м., кімнати 79-3 , площею 17 кв.м., кухні 79-4 , площею 7,3 кв.м. , туалету 79-5, площею 1,3 кв.м., ванної 79-6 , площею 2,9 кв.м.

В даній квартирі проведено самочинну добудову веранду 1 13,6 кв.м., погріб п.А/1 8,7 кв.м., які не були предметом договору купівлі- продажу і які не є предметом даного спору .

Відповідно до умов договору сторони домовились про послідуючу державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З матеріалів справи та матеріалів інвентарної справи вбачається, що дана квартира під забороною не перебуває.

Від нотаріального посвідчення договору відповідач відмовилась, посилаючись на те, що в квартирі є самочинна добудова.

Ст.220 ч.2 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ст.334 ч.3 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором виникає у набувача з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально , дійсним.

Приймаючи до уваги викладене, а також те,що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, відбулося його повне виконання з обох сторін, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку про визнання такого договору дійсним з визнанням права власності на дане нерухоме майно за позивачем без врахування самочинної добудови.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, за клопотанням представника позивача, підлягає поверненню витрати на ІТЗ в сумі 220 гривень, який був сплачений позивачем в зайвому розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 ч.2, 334 ЦК України, ст. ст. 10,15,30,60,61 ,208,209,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 , укладений 16.03.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Та Визнати за ОСОБА_1 права власності на АДРЕСА_1 загальною площею 49,4 кв.м., житлова 28,5 кв.м , яка в цілому складається з коридору 79-1, площею 9,4 кв.м.,кімнати 79-2, площею 11,5 кв.м., кімнати 79-3 , площею 17 кв.м., кухні 79-4 , площею 7,3 кв.м. , туалету 79-5, площею 1,3 кв.м., ванної 79-6 , площею 2,9 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 гривень витрат на ІТЗ та 250 гривень судового збору.

Повернути ОСОБА_1 220 гривень витрат на ІТЗ, які були нею сплачені в зайвому розмірі 06.08.2009 року, згідно квитанції 100941.72.1 банк отримувача ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не була подана заява про апеляційне оскарження та не подана апеляційна скарга протягом 20 днів з дня надходження заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: