ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ - 32, вул. Комінтерну, 16. | тел. 230-31-77 |
І м е н е м України
ПОСТАНОВА
"14" червня 2006 р. Справа № 108/16-2006
За позовом Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Приватне підприємство "FLESH"
про стягнення 9011,29 грн.
Суддя Христенко О. О.
Секретар судового засідання Богдан О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –Волобуєва В.М., довіреність № 01-199/476 від 17.08.2005 р.,
Рекеда Т.В., довіреність № 03-229/477 від 07.06.2006 р.;
від відповідача –Цибенко Л.П., довіреність № 1 від 24.02.2006 р.
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Київ до ПП „FLESH”, с. Коржі, Баришівський район про стягнення 8 914,29 грн. адміністративно-господарської санкції та 9 011,29 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Позивач просить суд задовольнити позов, оскільки відповідач в порушення вимог ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не сплатив адміністративно-господарської санкції за 2005 рік до Фонду України соціального захисту інвалідів у встановленому законом порядку та розмірі.
Представник відповідача надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з тих підстав, що органи, на які законодавством покладено обов‘язок займатися працевлаштуванням інвалідів, не зверталися в 2005 році на підприємство щодо працевлаштування інвалідів та не направляли на підприємство інвалідів для їх працевлаштування, відповідач у 2005 році подавав звіти (інформував) про наявність вільних робочих місць для інвалідів, відповідач звертався до Березанської телерадіостудії щодо оголошення про наявність вакантних робочих місць для інвалідів, відповідачем проведено атестацію робочих місць інвалідів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, господарський суд
встановив:
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форма № 10-П І, затверджена наказом Держкомстату України № 49 від 10.01.2002 р.), копія в матеріалах справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2005 рік ПП „FLESH” становить 14 працівників.
Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, за невиконання встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в 2005 році, за вказаний період відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда при необхідному нормативі 1 особа.
Як вважає позивач, відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.91 р. (з подальшими змінами), сума адміністративно-господарської санкцій, яку необхідно перерахувати за незайняте робоче місце інвалідом у зв‘язку з невиконанням встановленого нормативу (якщо працює від 8 до 25 осіб –одне робоче місце), визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за робоче місце не зайняте інвалідом і становить для відповідача 8 914,29 грн. за 1 незайняте робоче місце інваліда в 2005 році.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції слід враховувати наступне.
Відповідальність за незабезпечення виконання нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідно до ч. 10 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати адміністративно-господарських санкцій (ч. 1 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).
Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.2002 р., визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3 Положення). Згідно п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пунктом 14 Положення зазначено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Судом встановлено, що на виконання наведених вимог законодавства відповідачем вжито заходів по створенню робочих місць для інвалідів: атестаційною комісією відповідача проведено атестацію та визначено робочі місця, де можливо працевлаштування інвалідів (наказ № 002 від 10.03.2005 р. про призначення комісії для проведення атестації робочих місць інвалідів, акти №№ 1-7 від 22.03005 р., протокол № 1 засідання комісії по атестації робочих місць інвалідів від 22.03.2005 р.), затверджено Інструкції про робочі місця інвалідів від 22.03.2005 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції, яка була чинна у 2005 році, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, також передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Відповідачем надано докази того, що ПП „FLESH” у 2005 році інформувало про вільне робоче місце для інвалідів органи, на які Законом покладено обов‘язок щодо працевлаштування інвалідів. У звіті про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р., за березень-грудень 2005 р. зазначено вакансію для 1 інваліда.
Позивач не заперечує, що відповідачем подавалися до Баришівського районного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН із зазначенням вакансії для працевлаштування 1 інваліда.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до Березанської телерадіостудії з проханням зробити оголошення по радіо та телебаченню про наявність вакантного робочого місця для інваліда (лист № 1 від 03.01.2005 р.). 5 січня 2005 року Березанською телерадіостудією по радіо та телебаченню було зроблено оголошення про наявність вакантного робочого місця для інваліда (довідка телерадіостудії № 1 від 10.01.2005 р.).
Позивачем не надано доказів того, що органами, уповноваженими законодавством на здійснення працевлаштування інвалідів, у 2005 році направлялися до відповідача інваліди для працевлаштування.
Оскільки відповідачем вжито всі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування, відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За таких обставин господарським судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за 2005 рік за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у сумі 8 914,29 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 9 011,29 грн. не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 157, 158, 161, 162, п. 3 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Христенко О. О.