КІРОВОГРАДСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2009р.                     №2-а-7031/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.

при секретарі Дубровський В.Ю.

за участю представників:

- від позивача - ОСОБА_1,

- від відповідача - не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні  у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом  відкритого акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» (надалі - позивач) до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №НОМЕР_1, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 27317 грн., відшкодованого з державного бюджету, та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на вказану суму, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13658 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (надалі - Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду складається з сум сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоду у зв'язку з  придбаванням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. А зважаючи на те, що зобов'язання щодо контролю за сплатою податків постачальником не покладено на його контрагента по господарській операції, постановка права позивача на віднесення сплачених сум податків до податкового кредиту в залежність від виконання зобов'язання зі сплати ПДВ контрагентом до бюджету є необґрунтованою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідачем надано письмові заперечення на позов, яким позовні вимоги не визнано.

В судовому засіданні 24.09.2009 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 29.09.2009 р.

    Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що в жовтні 2007 року позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Діволд».

На підставі рахунку №285 від 23.10.2007р. (а.с. 25)  позивачем здійснено безготівкову оплату за електродвигуни в кількості 14 шт. на загальну суму 163900,80 грн., в т.ч. ПДВ 27316,80 грн.

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями №4802 від 24.10.2007р. на суму 3900,80 грн. (а.с. 27), №1123 від 31.10.2007р. на суму 60000 грн. (а.с. 28), №1397 від 25.12.2007р. (а.с. 29).

На підставі накладної №285 від 23.10.2007р. позивачем отримано електродвигуни в кількості 14 шт. на загальну суму 163900,80 грн., в т.ч. ПДВ 27316,80 грн.

На суму поставки продавцем ПП «Діволд» було виписано податкову накладну №23/10-2 від 23.10.2007р. (а.с. 26), яка була включена позивачем до розділу І. реєстру отриманих та виданих податкових накладних №10 (а.с. 41).

Позивачем в жовтні 2007 року до складу податкового кредиту декларації по податку на додану вартість за жовтень 2007 р. (а.с. 30, 31) включено ПДВ в розмірі 27316,80 грн. з вартості отриманих електродвигунів.

Вказана сума податку на додану вартість була відшкодована позивачеві з державного бюджету.

З аналізу вищенаведених норм Закону про ПДВ та правовідносин позивача з ПП «Діволд» вбачається, що позивачем дотримано всіх вимог  закону пов'язаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

06 квітня 2009 року відповідачем здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «Вассо-2004» по ланцюгу постачання ПП «Діволд» у другій ланці.

За результатами перевірки складно акт №136/23-50-05814256 від 06.04.2009р. (а.с. 13-22), яким встановлено порушення позивачем п. 1.8. ст.1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2., п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ.

У зв'язку з чим зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту в декларації з ПДВ за жовтень 2007 року на 27317 грн., і, відповідно, завищення від'ємного значення чистої суми зобов'язань з ПДВ за жовтень 2007 року  на 27317 грн., завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету за листопад 2007 року на 27317 грн.

Вказаний висновок посадовими особами відповідача ґрунтується на тому, що при дослідженні ланцюга постачання від виробника було встановлено, що сплату ПДВ до державного бюджету по операції реалізації товарів ПП «Вассо-2004» > ПП «Діволд» > ВАТ «НВО Етал» неможливо підтвердити, а, отже, податковий кредит з податку на додану вартість сформований позивачем за жовтень 2007 року в розмірі 27316,80 грн. не приймається, оскільки він не підтверджується податковими зобов'язаннями продавця цього товару, а податкова накладна не виконує своєї функції.

Разом з тим, висновки посадових осіб відповідача не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ, а тому не приймаються судом до уваги у зв'язку з наступним.

Норми Закону про ПДВ не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 с. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Керуючись  ст.ст. 86,  94,  159-163, 167 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати  податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009р. №НОМЕР_1.

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено 28.09.2009 року.

         Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                Пасічник Ю.П.