УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.
секретаря Логажевської М.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 04 травня 2006 року,
встановила:
Рішенням Косівського районного суду від 04 травня 2006 року відмовлено в позові ОСОБА_1 до державного нотаріуса Косівської державної нотаріальної контрори ОСОБА_2 про стягнення 14094грн. матеріальної шкоди.
Місцевий суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки вина нотаріуса у спричиненні неправомірними діями шкоди не доведена, а позивачем не надано об"єктивних доказів спричинення йому збитків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що порушення вимог чинного законодавства нотаріусом при прийнятті 6.12.2000 року заяви від його , ОСОБА_1, імені про відмову прийняття спадщини доведено повідомленням відповідача від 03.03.2003 року.
Скаржник зазначає, що неправомірними діями йому була спричинена матеріальна шкода, адже для відновлення свого права він змушений був понести витрати коштів, зокрема, на проїзд. Крім того, ним втрачено заробіток. Відповідні докази ним було надано.
Вважаючи оскаржене рішення незаконним, ОСОБА_1 просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким стягнути з відповідача 14094грн. у задоволенні позову.
В засідання апеляційного суду сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явились з невідомих причин. Зазначені обставини є підставою для вирішення спору у їх відсутності.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Частиною 1 ст.60 ЦПК україни встановлено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, в матеріалах справи відсутні об"єктивні докази того, що відповідачем спричинено ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 14094грн. внаслідок вчинення незаконної нотаріальної дії.
Отже, позивачем не виконано вимог згаданої норми закону щодо обов"язку доказування і подання доказів.
Тому висновки суду І-інстанції про доведеність безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 є правильними.
Справа №22-ц-771/2006р. Головуючий у 1 інстанції Турянськкий І.Є.
Категорія 42 Доповідач Девляшевський В.А.
Крім того, навіть за умови доведеності вини державного нотаріуса у спричиненні його незаконними діями матеріальної шкоди, така шкода згідно ст.1172 ЦК України повинна бути відшкодована не державним нотаріусом, а установою, з якою він перебуває у трудових відносинах.
Отже рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса є законним і обгрунтованим. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення не має.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1, 308; 313; 319; 324; 325 ЦПК України 2005 року, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 04 травня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді: Р.Й. Матківський
В.М. Соколовський