Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

№33-23/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Михайловського В.І.

з участю: секретаря Кашенко Л.М.

скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду від 25 грудня 2009 року,

встановив:

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2600 грн.

Згідно змісту постанови суду, 24.11.2009 року о 15 год.30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ д/н AM 681 АР з явними ознаками алкогольного сп'яніння на вул. Льва Толстого у м. Житомирі, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі відмовився в присутності двох понятих, внаслідок чого порушив п.2.5 ПДР України.

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.І КУпАП.

Обґрунтовуючи подану апеляцію, ОСОБА_1 посилається на те, що під час освідування на стан алкогольного сп'яніння, йому було відмовлено у здачі крові на предмет визначення вмісту алкоголю в крові, мотивуючи тим, що кров береться тільки у тяжких випадках. А тому, на думку апелянта, результати освідування не можуть бути доказом у справі, а сам факт визнання ним у поясненнях до адмінпротоколу вживання незначної кількості спиртних напоїв не може бути доказом наявності стану сп'яніння у момент керування транспортними засобами та складання адмінпротоколу.

Також апелянт посилається на допущені порушення його конституційних прав та відсутності обгрунтування обрання йому саме такого виду адміністративного стягнення, допустивши спрощений підхід до судового розгляду справи, порушивши вимоги Постанов Пленумів Верховного України від 11.06.2004 року та 23.12.2005 р.№№11,14, які роз'яснюють практику та порядок розгляду адміністративних справ щодо порушень проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.І КУпАП, підтверджена зібраними працівниками ВДАІ та дослідженими судом доказами: протоколами про адміністративне правопорушення від 24.11.2009 року, медичного огляду для встанови факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння, рапортом працівника ІДПС на ім'я начальника ВДАІ УМВС України в Житомирської області, поясненнями громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Дії ОСОБА_1 за ст.130 ч.І КУпАП кваліфіковано правильно, а покарання визначено у межах санкції ст.130 ч.І КУпАП.

Апеляційний суд вважає необгрунтованими посилання скаржника на те, що його безпідставно притягнули до адміністративної відповідальності, порушили конституційні права, неналежним чином провели медичне освідування, суд першої інстанції підійшов спрощено та формально до розгляду вказаної справи, оскільки, як вбачається з наведених письмових доказів, 24.11.2009 року ОСОБА_1 був зупинений працівниками ДАІ у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого п.2.5. ПДР від будь-яких пояснень відмовився та відмовився від обстеження, здачі крові та сечі, під затримання чинив опір працівникам міліції, що також підтверджується письмовими доказами: рапортом працівника міліції, актом медичного обстеження, протоколом про адміністративне правопорушення від 24.11.21 року та показами свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3

У зв'язку з викладеним, суд вважає надуманими посилання апелянта на те, що під час виявлення вказаного адміністративного правопорушення 6ули порушені його конституційні права та відмовлено у проведенні належного обстеження, сам же ОСОБА_1 у протоколі медичного огляду вказав, що 24.11.2009 року вживав лише пиво.

Таким чином з урахуванням наведеного, суд вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню та вважає за необхідне постанову Житомирського районного суду від 25.12.2009 року щодо нього залишити без зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а

постанову Житомирського районного суду від 25 грудня 2009 року щодо нього без

зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя