Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
33-147/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді: Михайловського В.І.
з участю секретаря Кашенко Л.М.
скаржника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 березня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 2 (два) роки.
Згідно змісту постанови суду, ОСОБА_1 31 грудня 2009 року в 2 години 30 хв. в м. Житомирі по вул. Слобідській керував автомобілем марки ОСОБА_2 д.н. AM 7072 АЄ в стані алкогольного сп’яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Олевського районного суду від 29.03.2010 року, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
В обгрунтування апеляції скаржник посилається на те, що його освідування було проведено з порушенням процесуальних норм і нормативних актів, не взято до уваги те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, а у протоколі про адмінправопорушення відсутні будь-які свідки.
На думку ОСОБА_1, внаслідок невизнання ним алкогольного сп’яніння, виникли неприязні стосунки з працівниками міліції. У справі не вказано, які саме дані та обставини враховано, відсутні міркування суду про причини обрання саме такого заходу та розміру адміністративного стягнення.
На думку апелянта, суд допустив спрощений підхід до розгляду справи та не дотримався вимог постанов Пленуму Верховного Суду України за №№ 11, 14 від 11.06.2004 р. та 23.12.2005 року: „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП” та „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті”, згідно яких суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.ст.247, 268, 280 КУпАП.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію з наведених мотивів, а також, у разі доведення його вини, просив змінити захід адміністративного стягнення, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає частковому задоволенню.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими судом доказами: висновком медичного огляду № 5247 та копією акту медичного огляду на стан сп’яніння ОСОБА_1 від 31 грудня 2009 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 31.12.2009 року.
Дії ОСОБА_1 за ч.І ст.130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Разом з тим, визначаючи вид і розмір адміністративного стягнення, суд першої інстанції не повно врахував фактичні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має сім’ю: дружину та неповнолітню дитину, хворіє на хронічні захворювання органів травлення.
А тому, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за можливе змінити захід адміністративного стягнення у межах санкції ст.130 ч.І КУпАП, визначивши ОСОБА_1 стягнення у вигляді громадських робіт.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.293 п..4, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 березня 2010 року в частині призначення адміністративного стягнення змінити.
Змінити захід стягнення щодо ОСОБА_1 за ст.ІЗОч.1 КУпАП: з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки на громадські роботи на строк 60 (шістдесят) годин.
В решті постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29.03.2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: