ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" вересня 2009 р. | справа № 5020-7/190 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ», м. Севастополь,
до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект», м. Люберці Московської області РФ,
про стягнення 1 158 706,43 грн.
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Мокін О.І. –представник по довіреності від 25.06.2008 р. (довіреність у справі)
Від відповідача –Високопояс М.А. –представник по довіреності від 15.09.2009 р. (довіреність у справі)
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКСІ», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект», м. Люберці Московської області РФ, про стягнення 1 158 706,43 грн., у тому числі 1 043 916,41 грн. основного боргу та 114 790,02 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення суми позову від 20.07.2009 р., в якому вказав на те, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, зокрема: 16.03.2009 р. –9 936,85 грн., 18.03.2009 р. –9 815,86 грн. і 30.03.2009 р. –20 320,74 грн., всього на суму 40 073,45 грн., у зв’язку з чим позивач зменшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 1 118 632,98 грн., у тому числі 1 003 842,96 грн. основного боргу та 114 790,02 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав частково та надав суду уточнення суми позову, в якому просив суд стягнути з відповідача 1 003 842,96 грн. заборгованості, які сторони визначили як еквівалент 102 066 євро, а в частині вимог про стягнення 114 790,02 грн. пені відмовився від позову і просив провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Представник відповідача у засіданні суду надав суду відзив від 17.09.2009 р. на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов в частині стягнення 102 066 євро (1 003 842,96 грн.) заборгованості, а також просив надати йому розстрочку виконання судового рішення згідно запропонованого ним графіку.
Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення згідно вказаного графіку не заперечував (про що письмово зазначив на цьому відзиві).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В :
23.07.2008 р. між сторонами був укладений контракт № 103-Э.
Відповідно до п. 1.1. цього контракту продавець (позивач) зобов’язувався поставити і передати у власність покупця (відповідача), а покупець –прийняти і оплатити вироби з ПВХ, іменовані надалі –товар, у відповідності з даним контрактом, в асортименті, за цінами та на умовах, вказаних у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього контракту.
Згідно з п. 2.1. контракту дата відвантаження кожної окремої партії товару вказується у специфікації до даного контракту.
До вартості товару входить тара, упакування, маркування, завантаження товару на транспортний засіб, оформлення митних процедур з експорту (п. 2.2. контракту).
У відповідності з пунктом 3.1. контракту сума цього контракту складає 1 500 000,00 Євро (один мільйон п’ятсот тисяч Євро).
Валюта платежу: Євро (п. 3.2. контракту).
Пунктом 3.4. контракту передбачені умови оплати –оплата за кожну партію товару, що поставляється, здійснюється протягом трьох календарних днів з моменту постачання товару на митну територію Росії, або передоплата у розмірі 100 % при відвантаженні кожної партії товару.
Згідно з п. 9.2. контракту якщо сторони не змогли врегулювати виниклі розбіжності дружнім шляхом, то спір передається до суду за місцезнаходженням позивача.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар, що підтверджено, зокрема, відповідними підписаними сторонами специфікаціями, а також вантажними митними деклараціями, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 106 066,00 євро, що еквівалентно 1 043 916,41 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Як було зазначено вище, відповідачем було частково погашено заборгованість, а саме: 16.03.2009 р. –9 936,85 грн., 18.03.2009 р. –9 815,86 грн. і 30.03.2009 р. –20 320,74 грн., а всього на суму 40 073,45 грн.
Оскільки вказані кошти були сплачені відповідачем позивачу до подачі позову до суду та порушення провадження у справі, то в частині вимог про стягнення 40 073,45 грн. заборгованості повинно бути відмовлено.
Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення 114 790,02 грн. пені.
Однак, як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення суми позову, в якому просив суд стягнути з відповідача 1 003 842,96 грн. заборгованості, які сторони визначили як еквівалент 102 066 євро, а в частині вимог про стягнення 114 790,02 грн. пені відмовився від позову і просив провадження у справі в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Суд вважає, що часткова відмова позивача від позову в частині стягнення 114 790,02 грн. пені не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом, а провадження у справі у вказаній частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 003 842,96 грн. основного боргу, яку сторони визначили як еквівалент 102 066 євро, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві від 17.09.2009 р. на позовну заяву, наданому представником відповідача у судовому засіданні.
Також, відповідач у відзиві від 17.09.2009 р. на позовну заяву просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення про стягнення 1 003 842,96 грн. основного боргу, яку сторони визначили як еквівалент 102 066 євро, згідно запропонованого ним наступного графіку:
з 21.09.2009 р. по 28.09.2009 р., з 28.09.2009 р. по 05.10.2009 р., з 05.10.2009 р. по 12.10.2009 р., з 12.10.2009 р. по 19.10.2009 р., з 19.10.2009 р. по 26.10.2009 р., з 26.10.2009 р. по 02.11.2009 р., з 02.11.2009 р. по 09.11.2009 р., з 09.11.2009 р. по 16.11.2009 р., з 16.11.2009 р. по 23.11.2009 р., з 23.11.2009 р. по 30.11.2009 р., з 30.11.2009 р. по 07.12.2009 р., з 07.12.2009 р. по 14.12.2009 р., з 14.12.2009 р. по 21.12.2009 р., з 21.12.2009 р. по 28.12.2009 р., з. 11.01.2010 р. по 18.01.2010 р., з 18.01.2010 р. по 25.01.2010 р., з 25.01.2010 р. по 01.02.2010 р., з 01.02.2010 р. по 08.02.2010 р., з 08.02.2010 р. по 15.02.2010 р., з 15.02.2010 р. по 22.02.2010 р., з 22.02.2010 р. по 01.03.2010 р., з 01.03.2010 р. по 08.03.2010 р., з 08.03.2010 р. по 15.03.2010 р., з 15.03.2010 р. по 22.03.2010 р., з 22.03.2010 р. по 29.03.2010 р., з 29.03.2010 р. по 05.04.2010 р., з 05.04.2010 р. по 12.04.2010 р., з 12.04.2010 р. по 19.04.2010 р., з 19.04.2010 р. по 26.04.2010 р., з 26.04.2010 р. по 03.05.2010 р., з 03.05.2010 р. по 10.05.2010 р., з 10.05.2010 р. по 17.05.2010 р., з 17.05.2010 р. по 24.05.2010 р., з 24.05.2010 р. по 31.05.2010 р. –по 3 000,00 євро;
з 31.05.2010 р. по 07.06.2010 р. –66 євро і 11 705,06 грн.
Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки згідно вищевказаного графіку не заперечував, про що письмово зазначив на відзиві відповідача від 17.09.2009 р. на позовну заяву.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, суд розглядає це питання у судовому засіданні та у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.
У зв’язку з тим, що представник позивача не заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення згідно запропонованого графіку та оскільки це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект», м. Люберці Московської області РФ, про надання йому розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення 1 003 842,96 грн. основного боргу, яку сторони визначили як еквівалент 102 066 євро, згідно вищевказаного графіку погашення заборгованості.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено можливості надання розстрочки виконання судового рішення в частині стягнення судових витрат, то в цій частині суд у задоволенні клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення відмовив.
За таких обставин позов, з урахуванням уточнення суми позову від 20.07.2009 р. та уточнення суми позову, наданого 17.09.2009 р., підлягає задоволенню частково, з наданням відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 21.09.2009 року.
Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект»(140002, Російська Федерація, Московська область, м. Люберці, Октябрьський проспект, б. 112 А, ОГРН 1077759494526, ІПН 7718663335, КПП 502701001, ЗКПО 82519996, ОКВЕД 51.53, п/р 40702978522000007902, тр/р 40702978822000007903, к/р 30101810500000000976, БІК 044525976 в АКБ «Абсолют Банк»(ЗАТ), або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ» (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентівське шосе, 1/1, ідентифікаційний код 22274413, р/р 26007001304989 в «ОТП Банк», м. Севастополь, МФО 384005, або на інші рахунки) 1 003 842,96 грн. основного боргу, визначену як еквівалент 102 066 євро, з наданням розстрочки виконання судового рішення зі сплатою:
з 21.09.2009 р. по 28.09.2009 р., з 28.09.2009 р. по 05.10.2009 р., з 05.10.2009 р. по 12.10.2009 р., з 12.10.2009 р. по 19.10.2009 р., з 19.10.2009 р. по 26.10.2009 р., з 26.10.2009 р. по 02.11.2009 р., з 02.11.2009 р. по 09.11.2009 р., з 09.11.2009 р. по 16.11.2009 р., з 16.11.2009 р. по 23.11.2009 р., з 23.11.2009 р. по 30.11.2009 р., з 30.11.2009 р. по 07.12.2009 р., з 07.12.2009 р. по 14.12.2009 р., з 14.12.2009 р. по 21.12.2009 р., з 21.12.2009 р. по 28.12.2009 р., з. 11.01.2010 р. по 18.01.2010 р., з 18.01.2010 р. по 25.01.2010 р., з 25.01.2010 р. по 01.02.2010 р., з 01.02.2010 р. по 08.02.2010 р., з 08.02.2010 р. по 15.02.2010 р., з 15.02.2010 р. по 22.02.2010 р., з 22.02.2010 р. по 01.03.2010 р., з 01.03.2010 р. по 08.03.2010 р., з 08.03.2010 р. по 15.03.2010 р., з 15.03.2010 р. по 22.03.2010 р., з 22.03.2010 р. по 29.03.2010 р., з 29.03.2010 р. по 05.04.2010 р., з 05.04.2010 р. по 12.04.2010 р., з 12.04.2010 р. по 19.04.2010 р., з 19.04.2010 р. по 26.04.2010 р., з 26.04.2010 р. по 03.05.2010 р., з 03.05.2010 р. по 10.05.2010 р., з 10.05.2010 р. по 17.05.2010 р., з 17.05.2010 р. по 24.05.2010 р., з 24.05.2010 р. по 31.05.2010 р. –по 3 000,00 євро;
з 31.05.2010 р. по 07.06.2010 р. –66 євро.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект»(140002, Російська Федерація, Московська область, м. Люберці, Октябрьський проспект, б. 112 А, ОГРН 1077759494526, ІПН 7718663335, КПП 502701001, ЗКПО 82519996, ОКВЕД 51.53, п/р 40702978522000007902, тр/р 40702978822000007903, к/р 30101810500000000976, БІК 044525976 в АКБ «Абсолют Банк»(ЗАТ), або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ» (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентівське шосе, 1/1, ідентифікаційний код 22274413, р/р 26007001304989 в «ОТП Банк», м. Севастополь, МФО 384005, або на інші рахунки) 10 038,43 грн. державного мита та 102,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В частині стягнення 114 790,02 грн. пені провадження у справі припинити.
4). В іншій частини у позові відмовити.
Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
РОЗСИЛКА:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКСІ»- 99053, м. Севастополь, вул. Фіолентівське шосе, 1/1 –рекомендованим з повідомленням;
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-торгова компанія «Проспект»- 140002, Російська Федерація, Московська область, м. Люберці, Октябрьський проспект, б. 112 А (Обществу с ограниченной ответственностью «Промышленно-торговая компания «Проспект»- 140002, Российская Федерация, Московская область, г. Люберцы, Октябрьский проспект, д. 112 А) - рекомендованим з повідомленням.