ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"17" вересня 2009 р. | справа № 5020-12/436-2/366-9/389 |
За позовом Приватного підприємства „АСП”
(99011 м. Севастополь, вул. Горпищенка, 41);
(м. Севастополь, с. Дальне, вул. Камишловська, 6)
до Міністерства оборони Російської Федерації
(119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19)
(99050, м. Севастополь, вул. Радянська, 4, військова частина 62764-Ю)
в особі Управління Чорноморського флоту Російської Федерації
(99050, м. Севастополь, вул. Радянська, 4, військова частина 62764-Ю)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Севастопольська міська Рада
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3).
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Військова частина №59131
(99050, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)
про визнання права власності.
За зустрічним позовом: Міністерства оборони Російської Федерації
до Приватного підприємства „АСП”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Севастопольська міська Рада
Військова частина 59131
про визнання договору недійсним
за участю Прокуратури міста Севастополя
(99011, м.Севастополь, вул.Павліченко, 1),
Суддя Рибіна С.А.
За участю представників:
ПП «АСП»–Шибкової М.М., довіреність б/н від 03.07.2009;
Міністерства оборони Російської Федерації –Вишнякова С.В., довіреність №1350а від 25.11.2008;
Військової частини 59131 –Казанцевої А.В., довіреність №82/202-2 від 01.04.2009;
Севастопольської міської Ради –Сирського С.В., довіреність №03-15/5325 від 29.12.2008;
Прокурора –Шабліна Є.І., посвідчення №490 від 21.03.2007.
Суть спору:
Приватне підприємство „АСП” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини 59131 Міністерства оборони Російської Федерації про визнання права власності на будівлю магазину літ.А загальною площею 109,9м2, розташовану за адресою: м. Севастополь, пл. Нахімова, 2-в (т. 1 арк. с 2-3, 83-84).
Позовні вимоги з посиланням на статтю 128 Цивільного кодексу Української РСР мотивовані тим, що до підприємства перейшло право власності на об’єкт незавершеного будівництва магазину продовольчих і промислових товарів, який був переданий йому в якості погашення інвестицій по договору б/н від 31.05.1995, укладеному між Чорноморським флотом в особі командира військової частини 59131 і приватним підприємством «АСП».
Ухвалою від 11.02.2008 військової частини 59131 на Міністерство оборони Російської Федерації в особі Штабу флоту Російської Федерації (т. 1 арк. с 92)
Рішенням господарського суду міста Севастополя при первісному розгляді справи №20-12/436 позов був задоволений.
За результатами розгляду касаційної скарги Міністерства оборони Російської Федерації постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2008 зазначене рішення скасоване, справа направлена на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (т.1 арк. с. 136-138).
При новому розгляді справи ухвалою від 10.03.2009 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені на стороні позивача –Севастопольська міська Рада, на стороні відповідача –військова частина №59131 (т.2 арк. с. 21-22).
Міністерством оборони Російської Федерації заявлений зустрічний позов до приватного підприємства «АСП»про визнання договору б/н від 31.05.1995 недійсним, який прийнятий для сумісного розгляду зі справою (т. 2 арк. с. 28-34, 57).
Зустрічні позовні вимоги з урахуванням уточнень (т.2 арк. с. 90-91) обґрунтовані нормами частини 2 статті 203, статей 207, 215, 236, 241 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що договір з боку Чорноморського флоту підписаний особою з перевищенням повноважень, вважає, що майно слід повернути Міністерству оборони Російської Федерації.
Проти первісного позову відповідач заперечує, посилається на відсутність у російської сторони по договору статусу юридичної особи, перевищення повноважень особою, яка підписала договір (т. 2 арк. с. 50-54).
Позивач просить застосувати строк позовної давності до вимог по зустрічному позову.
Заявою від 02.06.2009 прокурор повідомив суд про вступ у процес (т.2 арк. с. 102).
Треті особи письмові пояснення суду не надали.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд
ВСТАНОВИВ:
Чорноморським флотом в особі командира військової частини 59131, який діє на підставі прав за посадою (Замовник) і приватним підприємством «АСП»(Інвестор) 31.05.1995 укладений договір про інвестування Чорноморському флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців (далі –Договір) (т. 1 арк. с. 8-9).
Предметом Договору згідно пункту 1.1 є інвестування грошових коштів на вирішення «Програми забезпечення житлом військовослужбовців»і будівництво з цією метою житлового будинку у м. Севастополі.
Погашення інвестицій за умовою пункту 1.2 Договору здійснюється шляхом передачі у власність Інвестору незавершеного будівництвом «Магазину продовольчих і промислових товарів у м. Севастополі (шифр 14/7-810) загальною площею 121м2 і торговою площею 60м2».
Згідно пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна вартість незавершеного будівництвом магазину продовольчих і промислових товарів, інвестицій на будівництво житла визначається по фінансованій (твердій) договірній ціні у сумі 451447500крб. в українській національній валюті. Кошти у зазначеній сумі Інвестор перераховує протягом 10 днів на розрахунковий рахунок ФЕУ ЧФ вид 317 в/частини 59131.
Грошові кошти у сумі 451447500крб. були перераховані Інвестором за платіжним дорученням №37 від 01.06.1995 на вказаний у договору рахунок (т. 1 арк. с. 13). Отримання коштів підтверджується відповідачем.
По акту приймання (передачі) незавершеного будівництва від 13.02.1997 у відповідності з договором від 31.05.1995 військова частина 59131 передала у власність приватному підприємству «АСП»незавершене будівництво магазину продовольчих і промислових товарів загальною площею 121м2, торговою площею 60м2 (титульний шифр 14/7-810, проектний шифр 61/21431) за адресою пл. Нахімова, 2 (т. 1 арк. с. 19).
Відповідно до листа Управління міського будівництва і архітектури №156/5-2 від 22.01.2007 цьому об’єкту присвоєна адреса: м. Севастополь, пл. Нахімова, 2-В (т. 1 арк. с. 52).
Згідно висновку про незалежну оцінку майна незавершеного будівництва окремо розташованої одноповерхової будівлі магазину від 19.12.2007 технічна готовність об’єкта становить 75,0%, його вартість станом на 18.12.2007 становить 43485,00грн. (без врахування ПДВ 20%) (т. 1 арк. с. 34-48).
Зазначене майно знаходиться на території військового містечка №489, яке за Угодою між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, яка підписана 28.05.1997, ратифікована 24.03.1999 та набула чинності 12.07.1999, передане у користування Чорноморському флоту Російської Федерації (Додаток №2, розділ 24, пункт 3).
Відповідно до статті 1 цієї Угоди Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об'єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року.
Угодою між Україною та Російською Федерацією щодо Чорноморського флоту, підписаною 09.06.1995, яка набрала чинності 09.06.1995, Україна та Російська Федерація домовились про створення на основі Чорноморського флоту Військово-Морських Сил України та Чорноморського флоту Російської Федерації.
Оскільки на момент укладення спірного Договору і на момент передачі об’єктів Чорноморському флоту згідно Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту будівництво магазину не було завершене, то ця споруда не існувала як об’єкт і не могла бути передана за Угодою у використання Чорноморському флоту Російської Федерації.
Крім того, на момент укладення Договору і на момент передачі незавершеного будівництва Чорноморський флот Російської Федерації ще не був створений, а Міністерство оборони Російської Федерації не мало статусу юридичної особи (т.2 арк. с. 44-45).
З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у особи, яка уклала спірний Договір, повноважень на вчинення такої угоди від імені Чорноморського флоту Російської Федерації або від Міністерства оборони Російської Федерації.
Суд звертає увагу, що Замовником по спірному Договору виступав Чорноморський флот, а не Чорноморський флот Російської Федерації, як стверджує у своїх запереченнях відповідач.
Як встановлено судом, спірний Договір був виконаний обома сторонами повністю 13.02.1997. Протягом більш чим 10 років ніяких заперечень ні з чийого боку не заявлялось. Приступаючи до використання Чорноморським флотом Російської Федерації переданих за Угодою об’єктів уповноважений державний орган Російської Федерації повинен був знати про надходження на рахунок військової частини №59131 грошових коштів у сумі 451447500крб. за платіжним дорученням №37 від 01.06.1995 згідно Договору від 31.05.1995 та передачу з балансу цієї військової частини у власність приватному підприємству «АСП»незавершеного будівництва магазину продовольчих і промислових товарів загальною площею 121м2, торговою площею 60м2 (титульний шифр 14/7-810, проектний шифр 61/21431) за адресою пл..Нахімова, 2; про знаходження зазначеного майна на території військового містечка № 489. Однак, жодних дій з боку відповідача по поверненню грошових коштів та майна не було вчинено, що свідчить про схвалення ним угоди.
Окрім того, суд встановив, що докази фінансування будівництва за рахунок коштів федерального бюджету Російської Федерації відсутні.
Згідно пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України такими загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на викладене підстав для визнання Договору недійсним не вбачається.
За приписами статті 128 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент укладення Договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Право власності згідно статті 328 Цивільного кодексу України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин первісний позов підлягає задоволенню, а у зустрічному позові суд вважає необхідним відмовити.
Витрати позивача за первісним позовом по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Первісний позов задовольнити.
2. Визнати за Приватним підприємством „АСП” (99011 м. Севастополь, вул. Горпищенка, 41; м. Севастополь, с. Дальне, вул. Камишловська, 6, код 7468301, інформація про рахунки відсутня) право власності на незданий в експлуатацію об’єкт незавершеного будівництва будівлю магазину літ.А загальною площею 109,9м2, розташований за адресою: м.Севастополь, пл.Нахімова, 2-В.
3. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19, 99050, м. Севастополь, вул. Радянська, 4, військова частина 62764-Ю, інформація про рахунки відсутня) на користь Приватного підприємства „АСП” (99011 м. Севастополь, вул. Горпищенка, 41; м. Севастополь, с. Дальне, вул. Камишловська, 6,код 7468301, інформація про рахунки відсутня) 203,0 грн., в тому числі витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. (вісімдесят п’ять гривен 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя С.А.Рибіна
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 22.09.2009
Розсилка:
1. Приватне підприємство „АСП”
(99011 м. Севастополь, вул. Горпищенка, 41);
(м. Севастополь, с. Дальне, вул. Камишловська, 6) - 2 прим.
2.Міністерства оборони Російської Федерації
(119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19)
в особі Управління Чорноморського флоту Російської Федерації
(99050, м. Севастополь, вул. Радянська, 4, військова частина 62764-Ю) - 2 прим
3. Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) - 1 прим.
4.Військова частина №59131 (99050, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13) - 1 прим.
5. Справа.
6. Наряд.