ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"16" вересня 2009 р. справа № 5020-7/237
За позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Севастополь,
до відповідача –фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Севастополь,
про стягнення 35 991,39 грн.,
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача –ОСОБА_3, ОСОБА_4 –представники по довіреності від 10.06.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Відповідач –ОСОБА_2 –ФОП, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 18.02.1999 р.
Суть спору:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Севастополь, звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Севастополь, про стягнення суми у розмірі 36 469,39 грн.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 11.06.2009 р., надав суду клопотання від 11.06.2009 р., в якому вказав на те, що при подачі позову, позивачем було невірно визначено суму позову, у зв’язку з чим уточнив, що просить стягнути з відповідача суму у розмірі 34 323,39 грн.
Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 14.07.2009 р., надав суду уточнення позовних вимог від 14.07.2009 р., в якому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 16 786,68 грн. заборгованості за договором, 768,03 грн. заборгованості по комунальних платежах та 16 786,68 грн. штрафних санкцій.
Також, у цьому уточненні позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 650,00 грн. вартості послуг юридичного бюро, а також 360,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Також, представник позивача представив суду пояснення від 16.09.2009 р., в якому вказав на те, що просить стягнути з відповідача 16 786,68 грн. штрафних санкцій, саме, на підставі абзацу 1 п. 6.2. договору № 105 від 01.07.2008 р.
Відповідач - СПД ОСОБА_2 - у засіданні суду надала суду відзив на позовну заяву, в якому з позовом не погодилась та навела свої пояснення щодо предмету спору у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
В С Т А Н О В И В :
01.07.2008 р. між сторонами був укладений договір суборенди частини об’єкту нерухомого майна № 105.
Відповідно до п. 1.1. договору орендар (позивач) зобов’язувався передати по акту прийому-передачі (Додаток № 2 до цього договору), а суборендар (відповідач) –прийняти у строкове платне користування (суборенду) строком з 01 липня 2008 р. до 24 години 00 хвилин 30 червня 2009 р. нежитлові приміщення, іменовані разом надалі за текстом –приміщення, які є частиної чотирьохповерхової будівлі торгового комплексу «Ельдорадо», розташованої за адресою: м. Севастополь, проспект Октябрьської Революції, б. 38/6.
Суборендар зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату орендарю (п.п. 2.4.2. договору).
Згідно з п. 3.1. договору на момент укладення даного договору, плата за суборенду приміщень складала 6 184,27 грн. на місяць, без урахування ПДВ. Зазначена сума орендної плати підлягає збільшенню, у випадку, визначеному п. 3.2. даного договору.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що сторони зафіксували, що у день, який передував дню підписання цього договору, встановлений Національним банком України офіційний курс продажу євро по відношенню до гривні складав 7,6349 грн. за 1 євро і домовились про те, що у разі якщо у день, який передує дню чергового платежу, вказаний офіційний курс збільшиться, то сума, обумовлена у п. 3.1. цього договору, підлягає обов’язковій індексації (збільшенню) шляхом її помноження на коефіцієнт збільшення курсу євро по відношенню до гривні України.
При цьому вказаний коефіцієнт розраховується наступним чином: офіційний курс продажу євро, встановлений на день, який передує дню чергового платежу, має бути поділений на курс продажу євро, встановлений НБУ на день, який передує дню підписання даного договору.
У відповідності з п. 3.3. договору орендна плата, вказана у п. 3.1., проіндексована у порядку, передбаченому п. 3.2. даного договору, за кожен наступний місяць суборенди сплачується суборендарем щомісячно авансом, не пізніше п’ятого числа кожного поточного місяця, починаючи з моменту укладення даного договору, до моменту фактичного повернення приміщень орендарю по акту прийому-передачі, незалежно від того, чи використовувались приміщення суборендарем у вказаний період чи ні.
Орендна плата сплачується орендарю у національній валюті України у готівковій формі, або у безготівковому порядку шляхом перерахування суборендарем грошових коштів на поточний рахунок орендаря, вказаний у даному договорі чи у виставленому ним рахунку.
Згідно з п. 3.5. договору витати по оплаті комунальних послуг, обумовлених експлуатацією будівлі торгового комплексу «Ельдорадо», в якому розташовані приміщення (електроенергія, охорона, водокористування, теплопостачання, каналізування, прибирання, вивіз сміття і т. ін.) до складу орендної плати не входять, оскільки їх сплачує орендар.
Суборендар зобов’язувався компенсувати орендарю вказані у даному пункті витрати, в частині, пропорційній площі суборендованих суборендарем приміщень.
Факт передачі об’єкту в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, відповідач у свою чергу зобов’язання виконував не у повному обсязі та несвоєчасно, у зв’язку з чим за ним, згідно розрахунку позивача, утворилась заборгованість по орендній платі за січень та лютий 2009 р. у сумі 16 786,68 грн. та 768,03 грн. заборгованості по комунальних платежах.
Однак, фактичний розмір заборгованості відповідача по орендній платі є іншим з урахуванням наступного.
Фіксований розмір орендної плати складає 6 184,27 грн. (п. 3.1. договору)
Офіційний курс продажу євро по відношенню до гривні, на день, який передував підписанню договору, зафіксований сторонами на рівні 7,6349 грн. за 1 євро.
Перший офіційно зафіксований курс євро по відношенню до гривні у січні 2009 р. був лише станом на 06.01.2009 р., проте, на виконання вимог п. 3.2. договору для розрахунку розміру орендної плати необхідно взяти курс євро станом на день, який передує внесенню орендної плати. Таким днем є 31.12.2008 р., станом на яке офіційний курс євро по відношенню до гривні за даними НБУ складав 10,855460 грн. за 1 євро.
Станом на 04.02.2009 р. (день який передував внесенню орендної плати у відповідності з п. 3.2. договору) офіційний курс євро по відношенню до гривні складав 9,893730 грн. за 1 євро (за даними НБУ на 04.02.2009 р.).
За таких обставин розмір орендної плати визначається наступним чином:
- січень 2009 р. - 6 184,27 х (10,855460:7,6349) = 8 792,92 грн.;
- лютий 2009 р. –6 184,27 х (9,893730:7,6349) = 8 013,92 грн.
Таким чином розмір заборгованості відповідача по орендній платі за січень та лютий 2009 р. має складати 16 806,84 грн.
Однак, оскільки позивачем заявлено до стягнення 16 786,68 грн. заборгованості по орендній платі –вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Також, відповідно до абзацу 1 п. 6.2. договору суборендар за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати за поточний місяць більше ніж на 3 (три) робочих дні – суборендар зобов’язувався окрім оплати орендної плати виплатити орендарю штраф у розмірі місячної орендної плати за поточний місяць.
Заборгованість по орендній платі у добровільному порядку та у строк, визначений договором, сплачена відповідачем не була, у зв’язку з чим, на виконання абз. 1 п. 6.2. договору позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 16 786,68 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 34 341,39 грн., у тому числі 16 786,68 грн. заборгованості за договором, 768,03 грн. заборгованості по комунальних платежах та 16 786,68 грн. штрафних санкцій, документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
Також, як було зазначено вище, представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 14.07.2009 р., надав суду уточнення позовних вимог від 14.07.2009 р., в якому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 650,00 грн. вартості послуг юридичного бюро.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані кошти є витратами, пов’язаними з наданням позивачу правової допомоги.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/78 від 04.03.1998 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
У матеріалах справи наявна копія договору про надання послуг № 5 від 06.04.2009 р., укладеного між ТОВ «Юридичне бюро Кондрушин і Партнери»(виконавцем) та СПД ОСОБА_1 (замовником).
Однак, у матеріалах справи відсутні, зокрема, докази того, що ТОВ «Юридичне бюро Кондрушин і Партнери», є адвокатським об’єднанням, а також доказів фактичного надання юридичних послуг та фактичної їх оплати.
Оскільки зазначені позивачем витрати на юридичні послуги не є оплатою послуг адвоката, то відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України не належать до складу судових і не підлягають стягненню з відповідача, у зв’язку з чим у позові в частині стягнення 1 650,00 грн. вартості послуг юридичного бюро, повинно бути відмовлено.
За таких обставин позов, з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.07.2009 р., підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представників позивача та відповідача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 21.09.2009 року.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) 34 341,39 грн., у тому числі 16 786,68 грн. заборгованості по орендній платі, 768,03 грн. заборгованості по комунальних платежах та 16 786,68 грн. штрафних санкцій, а також 343,41 грн. державного мита та 298,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
РОЗСИЛКА:
1. фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 - 99059, АДРЕСА_2 - простим;
2. фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 - 99038, АДРЕСА_3 - рекомендованим.