ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а- 5872/09/1370

      П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              24 вересня 2009  року                 Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючої        -     судді  Хоми О.П.,

при секретарі           Янчак П.О.,

з участю представників: позивача  Прендоти О.І.,  відповідача Шургота І.Я.,

третьої особи ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області  до відділу державної   виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи ОСОБА_1  про скасування постанов,

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області   звернулося до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ,  в якому просить скасувати постанову відповідача від 06.08.2009 року ВП № 12579045 про накладення штрафу в розмірі 1020 грн. та постанову від 28.08.2009 року про результат розгляду скарги ГУ ПФУ у Львівській області від 19.08.2009 року № 7804/06-22. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем при винесенні постанови про повторне накладення штрафу та розгляді скарги на цю постанову не було перевірено вжитих головним управлінням заходів по виконанню рішення Личаківського районного суду м. Львова і причини невиконання судового рішення, які, на думку позивача, є поважними. ГУ ПФУ у Львівській області вважає відсутність довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1. для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, відсутність рішення суду щодо розгляду заяви ГУ ПФУ у Л/о про роз'яснення судового рішення, а також відсутність коштів, за рахунок яких має бути здійснено виплату заборгованості за судовим рішенням, поважними причинами невиконання рішення Личаківського районного суду м. Львова.  

Представник позивача  Прендота О.І.  в судовому засіданні  позовні вимоги підтримала з  мотивів, викладених у позовній заяві.  

Представник відповідача Шургот І.Я.  позову не визнав та пояснив, що наведені позивачем підстави не є причинами невиконання судового рішення. Звернення з заявою про роз'яснення рішення Личаківського районного суду м. Львова щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області провести нарахування та виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1., яке для державного виконавця є зрозумілим,  не є підставою для  зупинення виконавчого провадження. Вважає, що позивач як боржник виконавчого провадження не вживає заходів до виконання судового рішення, постанова про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Львівській області від 06.08.2009 року і постанова про відмову в задоволенні скарги про її скасування винесені правомірно, з дотриманням вимог ст. ст. 5,8,76,85,87  Закону України  «Про виконавче провадження».  

Третя особа ОСОБА_1. позову не визнала та пояснила, що позивач жодних заходів до виконання судового рішення не вживає, постанова про накладення штрафу винесена правомірно, оскарження Головним управлінням ПФУ у Львівській області постанов державного виконавця є лише спробою в черговий раз відтягнути виконання судового рішення.

Суд, заслухавши думку представників сторін та третьої особи, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку  що позов не підлягає до задоволення, виходячи з  наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» та покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Судом встановлено, що на виконанні ППВР ВДСВ Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавчий лист  № 2а-446, виданий  24.04.2009 року Личаківським районним судом м. Львова, згідно з яким Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язано провести нарахування та виплату  суми недоотриманої ОСОБА_1. суми пенсії з 06 листопада 2003 року по 01 січня 2005 року з врахуванням розміру отримуваної нею премії в розмірі 33% окладу а підтримання бойової готовності і бездоганне виконання службових обов'язків згідно Указу Президента України від 4.07.1995 року № 615, а також з врахуванням отримуваної позивачкою на день звільнення 70%, а не 15% надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05.05.2003 року № 389. Виплатити ОСОБА_1. різницю суми неотриманої пенсії, яка виплачувалась без врахування вказаних видів доплат за період з часу її призначення з 06 листопада 2003 року по 01 січня 2005 року.

Виконавче провадження ВП № 12579045 за вищезгаданим виконавчим документом відкрито постановою від 30.04.2009 року і надано боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області, строк для добровільного виконання судового рішення до 12 травня 2009 року, про що письмово повідомити державного виконавця.

      Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області  рішення суду не виконало, що підтверджується листами позивача № 4344/06-22 від 12.05.2009 року, № 6042/06-22 від 01.07.2009 року, заявами стягувача по виконавчому провадженню - третьої особи ОСОБА_1. від 04.06.2009 року та від 14.07.2009 року, а також поясненнями  сторін в судовому засіданні.

    Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на території України.

    Обов'язковість судових рішень є одним із принципів адміністративного судочинства, закріпленого в статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до  якої постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.        

     Відповідно до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника - юридичну особу штраф від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

    Як вбачається з постанови про накладення штрафу від 06.08.2009 року, така винесена  у зв'язку з повторним невиконанням  Г У ПФУ у Л/о  рішення суду по справі № 2а-446.

    Постановою начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області від 28.08.2009 року позивачу відмовлено у задоволенні скарги на вищезгадану постанову від 06.08.2009 року за безпідставністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем постанову про накладення штрафу від 06.08.2009 року з виконання виконавчого листа № 2а-446,  виданого  24.04.2009 року Личаківським районним судом,  та постанову про результати розгляду скарги ГУ ПФУ у Л/о від 28.08.2009 року суд прийшов до висновку, що такі прийняті з дотриманням  вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передбачених ст. 2 КАС України принципів.                 

Покликання представника позивача  на  неможливість виконання судового рішення через відсутність довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1. для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, відсутність рішення суду щодо розгляду заяви ГУ ПФУ у Л/о про роз'яснення судового рішення, а також відсутність коштів, за рахунок яких має бути здійснено виплату заборгованості за судовим рішенням, на думку суду не є причинами, які унеможливлюють виконання рішення, і не можуть бути визнані поважними.   

   Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, постанови про накладення штрафу на позивача-боржника по виконавчому провадженні та про відмову у задоволенні скарги на цю постанову винесені правомірно, тому позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.  

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.      

   Керуючись ст.ст. 7-14, 50, 71, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову Головному Управлінню Пенсійного фонду України   у Львівській області  до відділу державної  виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи ОСОБА_1  про скасування постанов відмовити.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення  постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 25 вересня 2009 року.

Суддя                                                             Хома О.П.