У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2016 Справа №607/15181/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника заявника ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків удаваного правочину, у зв»язку з нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків удаваного правочину, у задоволенні позову ОСОБА_3, відмовлено.

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного судового рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що суд при ухваленні рішення вважав, що рахунок №22334491376001, відкритий ОСОБА_4 у ПАТ «Комерційний банк Надра» на підставі кредитного договору №8/2007-ф від 11 січня 2007 року є поточним, а тому, на підставі цього, суд не вбачав порушень в порядку видачі готівкових кредитних коштів в іноземній валюті. Як заявнику стало відомо із висновку бухгалтерсько-фінансової експертизи №459/16-22 від 12.09.2016 року, проведеної Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, рахунок №22334491376001, відкритий ОСОБА_3 у ПАТ «Комерційний банк Надра» на підставі кредитного договору №8/2007-ф від 11 січня 2007 року не є поточним рахунком, а є позичковим рахунком. Видача готівки іноземної валюти з рахунку №22334491376001 є порушенням пункту 4 глави 3 розділу 3 Інструкції «Про касові операції у банках України». Також, даним висновком бухгалтерсько-фінансової експертизи було встановлено, що рахунок №29097800002507 відкритий ОСОБА_3 у ПАТ «Комерційний банк Надра» на підставі кредитного договору №8/2007-Ф від 11 січня 2007 року також не є поточним рахунком, а тому приймання готівки іноземної валюти на рахунок №29097800002507 є порушенням п.3 глави 2 розділу 3 Інструкції «Про касові операції у банках України». Крім цього, у зазначеному висновку було відображено, що заява на видачу готівки №NL-100 від 12.01.2007 року не є належним первинним документом, оскільки оформлення цієї заяви про видачу готівки проведено з порушенням вимог п.4 глави 3 інструкції «Про касові операції у банках України», а тому встановити валюту у якій були видані кредитні кошти неможливо. Вважає зазначені обставини, які викладені експертом у висновку бухгалтерсько-фінансової експертизи №459/16-22 від 12.09.2016 року ново виявленими обставинами, є істотними для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 – ОСОБА_1 подану заяву підтримав та просить її задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Представник ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 у судовому засіданні вважає, що подана заява не підлягає до задоволення, оскільки сторонами в належній формі було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору від 11.07.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 80 000 доларів США, у тому числі видачу кредиту у доларах США. Зазначені кредитні кошти було зараховано на рахунок, який було відкрито позичальникові №22334491376001 та згідно заяви від 12.01.2007 року останньому було видано кредитні кошти у розмірі 80 000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №NL-100 від 12.01.2007 року. Тому твердження заявника, що договір є удаваним правочином хибне та не відповідає дійсності, а зазначені ним обставини не можуть бути ново виявлені, оскільки досліджувались судом при розгляді позовної заяви ОСОБА_3.

У відповідності до ст.361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв»язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв»язку з нововиявленими обставинами зокрема є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до роз»ясень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов»язки осіб, які беруть участь у справі. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов»язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред»явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Суд вважає, що наведенні заявником ОСОБА_5 обставини зазначені у поданій заяві не є нововиявленими обставинами, а тому його заява до задоволення не підлягає. При цьому суд зазначає, що обставини викладені у висновку бухгалтерсько-фінансової експертизи та наведені ОСОБА_5 у поданій заяві не є нововиявленими обставинами, оскільки судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків удаваного правочину, досліджувались обставини та докази наведені позивачем щодо отримання ним коштів від кредитодавця у національній валюті України, на підставі укладеного 11 січня 2007 року кредитного договору між ним та ВАТ КБ «Надра» про надання кредитних коштів у сумі 80 000 доларів США, як підставу визнання зазначеного договору удаваним правочином. Крім цього, відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд виходив з того, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема і щодо видачі та отримання валютного кредиту.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.361, 362, 363, 365 ЦПК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв»язку з нововиявленими обставинами», суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору удаваним правочином та застосування наслідків удаваного правочину, у зв»язку з нововиявленими обставинами – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п»яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуючий суддяОСОБА_6