Справа № 2-2667

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 серпня 2009 року                                 Замостянський районний суд м. Вінниці

у складі:  головуючого - судді  Ковальської І. А.,

при секретарі Мантак О.Л.,

за участю представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача Скороход Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» про зобов’язання виконати умови договору банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» про зобов’язання виконати умови договору банківського вкладу. Позов мотивований тим, що 13.03.2008 року вона уклала договір банківського вкладу (депозит) № 1001/0404867000708001 з відповідачем в сумі 3 000 дол. США під 12% річних на 390 днів, тобто до 06.04.2009 року.

Після закінчення терміну депозитного вкладу, вона звернулась в банк, щоб отримати свої кошти, але банк відмовив їй в задоволені її вимог мотивуючи тим, що з 21.01.2009 року стосовно TOB «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відмову банку вона вважає незаконною, та такою, що порушує її права.

Невиконанням умов договору та законодавства України їй нанесені збитки, які полягають у неможливості отримати кошти та знов розмістити їх на депозитному рахунку під 12 % річних щонайменше. Також ситуація по неповерненню коштів, постійне нервування з цього приводу, чисельні спроби їх отримати та принизливе становище в якому вона опинилась завдяки банку нанесли їй моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 1 000 грн.

В судовому засіданні представник позивачки збільшив позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно з ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що не може перевищувати 10 % суми переказу. Станом на 06.08.2009 року затримка у виконанні зобов’язань становить 123 дня, тому за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по поверненню депозитного вкладу становить 2841,30 грн. Крім того просив суд стягнути на користь позивачки кошти, які знаходяться на депозитному рахунку в розмірі 23100 грн., 1000 грн. моральної шкоди та 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що   Правлінням Національного Банку України введено тимчасову адміністрацію (Постанова № 19/БТ від 20.01.2009р.) і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.

З розпорядження Тимчасового адміністратора TOB "Укрпромбанк" вклади, строк дії яких закінчився після введення Тимчасової адміністрації, у встановленому порядку оприбутковуються на рахунку 9806, їх виплата буде проводитися у календарній черговості при наявності коштів на коррахунку Банку. Правовідносини за договором банківського вкладу регулюються параграфом 3 глави 71 Цивільного кодексу України, статтями якого не

передбачено відшкодування моральної шкоди. Не передбачають таких наслідків у разі порушення зобов'язання відповідачем й умови договору банківського вкладу, укладеного з позивачем. Вимагаючи моральну шкоду у позовній заяві має бути зазначено, якими доказами підтверджується заподіяння моральної шкоди. Жодних доказів з цього приводу ним при поданні позовної заяви не було надано, судовий збір не сплачено. Щодо витрат на правову допомогу, то Постановою КМУ № 590 від 27.04.06р. "Про граничний розмір компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ", витрати не повинні перевищувати 40% від мінімальної зарплати за 1 годину роботи: документально не підтверджено сплати та розрахунку. Оскільки спору по виплаті вкладу немає, позивач безпідставно звернувся до суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 13.03.2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» укладено договір банківського вкладу №1001/0404867000708001 (вклад перша ластівка). Згідно умов договору банк прийняв від ОСОБА_1 гроші в сумі 3 000 доларів США, строком на 390 днів з 13.03.2008 року по 06.04.2009 року під процентну ставку в доларах США 12% річних.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини банківського вкладу, є зобов’язальними і регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами ЦК щодо зобов’язань.

Статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Позивачка, на виконання вимог Закону, звернулась до банку за отриманням депозитних вкладів, строк дії яких закінчився 06.04.2009 року, однак отримала безпідставну відповідь про неможливість виконати її прохання в зв’язку з введенням з 21.01.2009 року Національним Банком України тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Такі дії банку по відношенню до ОСОБА_1, суд вважає незаконними, а відмову безпідставною. Посилання відповідача на Постанову Правління Національного банку України про введення до банку тимчасової адміністрації та неможливість виконати зобов’язання через введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як норми Закону в редакції 2000 року суперечать вимогам ст. ст. 1058, 1060 ЦК України в редакції 2003 року, що не скасовані і не змінені законодавчим органом.

Також ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Крім того, згідно ст. 85 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідачем не надано доказів про вагомі причини невиконання або неналежного виконання зобов’язань щодо повернення депозитних коштів, а посилання на відсутність коштів у банку, є непереконливими.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 3000 доларів США в еквіваленті на національну валюту підлягають задоволенню.

Щодо сплати пені в розмірі 0,1% та відшкодування моральної шкоди, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки вони не передбачені укладений договором банківського вкладу, необґрунтовані та підтверджуються ніякими доказами.

Вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 248 гривень, враховуючи положення Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006 року "Про граничний розмір компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ", згідно якої витрати не повинні перевищувати 40% від мінімальної зарплати за 1 годину роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 629, 1058, 1060 ЦК України, ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу по договору № 1001\0404867000708001 в розмірі 23100 гривень та судові витрати в розмірі            248 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий: