Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 р.                                Справа №805/3912/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13 година 10 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача – ОСОБА_1;

відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Державної Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» звернулось до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до якого просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 08.07.16 р.

Позовні вимоги мотивовано, зокрема, тим, що відповідачем було безпідставно складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише дані податкової звітності.

Зазначив про те, що відповідачем порушено терміни проведення камеральних перевірок.

Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем помилково зазначено про порушення термінів реєстрації податкової накладної № 12 від 02.10.15 р., яку було подано до реєстрації своєчасно – у перший робочий день після спливу 15-ти денного строку для реєстрації.

Позивач вказує на те, що відповідачем порушено строки направлення спірного податкового повідомлення – рішення. було протиправно відмовлено у прийнятті до реєстрації податкових документів, що підтверджується такими, що набрали законної сили рішеннями Донецького окружного адміністративного суду в справі № 805/4947/15-а.

Також позивач вказує на те, що відповідачем було, починаючи з листопада 2015 року припинено договір про визнання електронних документів (що підтверджено відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили) та взагалі заблоковано доступ позивача до системи реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача можливості зареєструвати податкові накладні у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПК України). Після цього 30.08.16 р. та 31.08.16 р. відповідачами було протиправно не прийняті вказані податкові накладні з посиланням на пропуск 180-ти денного строку їх реєстрації .

Відповідач надав заперечення на позов, відповідно до яких вказав, що камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) станом на 29.05.2016 (включно) щодо позивача було проведено в межах на підставі п. 75.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та в межах повноважень, наданих позивачу ст. ст. 75,76, відповідний акт складено на підставі ст. 86 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Щодо посилання позивача на що відповідачем було безпідставно складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають лише дані податкової звітності, суд зазначає про таке.

Зі змісту п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України видно, що камеральною є перевірка, яка проводиться, серед іншого, на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Саме на підставі даних вказаної системи та даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем і було правомірно проведено відповідну камеральну перевірку позивача.

Згідно до вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. № 233, ТОВ «ШУ «ДОНБАС», як платник податків, який виявив бажання подавати звітність в електронному вигляді, 24 грудня 2014 року уклав з відповідачем 2 в електронному вигляді договір про визнання електронних документів № 241220141, що відповідачами не заперечується та встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.16 р. у справі № 805/4947/15-а .

Позивач зазначає про те, що починаючи з листопада 2015 року відповідачем було відмовлено в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних та Єдиному вікні подання електронної звітності ДФС України.

Підставою для відмови в прийнятті та реєстрації податкових документів, у тому числі податкових накладних, ДПІ зазначила: «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 3698201, код ДПІ 521, «не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Позивач стверджує, що не зважаючи на незаконне припинення прийняття податкових документів, всі податкові накладні і розрахунки коригування до податкових накладних своєчасно надавались Позивачем в електронному вигляді до ДПІ для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але ДПІ було взагалі заблоковано доступ позивача до Єдиного реєстру податкових накладних, Товариство відключено від серверу та штучно створена ситуація нібито про порушення ТОВ «ШУ «ДОНБАС» граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Позивач вказує на те, що після поновлення доступу до програмного забезпечення, на підставі договору про визнання електронних документів №241220141 від 24.12.2014р. ним направлено в електронному вигляді для реєстрації у Єдиному реєстрі податкові накладні та розрахунки коригування звітності

Але, у зв’язку з блокуванням з боку ДПІ можливості та доступу ТОВ «ШУ «ДОНБАС» до системи реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначені податкові накладні/розрахунки коригування звітності зареєстровані не були, а позивач відповідно не зміг виконати вимоги Податкового кодексу України щодо їх реєстрації у 15-ти денний строк з дати їх виписки.

Не погодившись з незаконними діями ДПІ щодо одностороннього розірвання електронного договору, ТОВ «ШУ «ДОНБАС» звернулось до суду за захистом порушених прав

Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі №805/4947/15-а позов було задоволено повністю. Визнано протиправними дії Красноармійської ОДПІ з одностороннього припинення Договору про визнання електронних документів №241220141 від 24.12.2014р. та протиправними дії щодо неприйняття та не реєстрації податкових документів. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року разом із додатками такими, що подані в день їх фактичного отримання 24.11.2015р. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 р. у справі №805/4947/15-а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. в зазначеній частині залишена без змін.

Після набрання законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі №805/4947/15-а на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016р., ТОВ «ШУ «ДОНБАС» 30 та 31 серпня 2016 року повторно направило для реєстрації в Єдиному реєстрі вищезазначені податкові накладні/розрахунки коригування.

У судовому засіданні представник позивача не заперечувала факту реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням 15-ти денного строку їх реєстрації та зазначили, що це сталося внаслідок протиправного позбавлення відповідачем позивача у період з 11.11.15 р. по 26.02.16 р. доступу до програмного забезпечення, за допомогою якого позивач мав зареєструвати відповідні накладні/розрахунки.

Суд не приймає вказані доводи позивача з наступних причин.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201-1.3 ст. 201-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод – Уперевищ.

Судом встановлено, що позивачем взагалі не надано суду доказів на підтвердження вищевказаних обставин, а саме, направлення вказаних податкових накладних/розрахунків до реєстрації у 15-ти денний строк з дня їх виписки чи у день їх виписки чи у період, у який позивача нібито було позбавлено доступу до програмного забезпечення (з 11.11.15 р. по 25.02.16 р.) – не надано відповідних квитанцій №1 № 2 та не надано доказів наявності на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, коштів, що давали б позивачу право зареєструвати вищевказані податкові накладні/розрахунки датою їх виписки.

Посилання позивача на відсутність доступу до комп’ютерної системи реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у вказаний період (з 11.11.15 р. по 25.02.16 р.) судом не приймаються.

Суд зазначає, що серед переліку податкових накладних, що зареєстровані позивачем з порушенням строку є значна частина накладних які виписані після 26.02.16 р., тобто після строку у який у позивача нібито був відсутній доступ до програмного забезпечення (11.11.15 р. – 26.02.16 р.) (а.с. 15-16).

Крім цього постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі №805/4947/15-а обставин щодо позбавлення відповідачем позивача доступу до програмного забезпечення встановлено не було. У вказаній постанові йдеться про протиправне припинення відповідачами дії договору про визнання електронної звітності, проте, у ній жодним чином не встановлено обставин блокування чи відсутність доступу позивача до комп’ютерної системи реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у спірному періоді.

Більше того, відповідачем надано суду роздруківку витягу з журналу прийому архіву електронної звітності щодо позивача, яка підтверджує наявність у нього доступу до системи, наприклад 11.11.15 р. та 24.11.15 р. та спроби чотири рази зареєструвати податкову накладну № 73 від 29.10.15 р.

Також наявність такого доступу 19.11.15 р. та 24.11.15 р. (тобто у період, у який у позивача нібито не було доступу до системи) підтверджено у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2016 р. у справі №805/4947/15-а, у якій зазначено про те, що платником податків було отримано квитанції № 1 про неприйняття, відповідно коригованої податкової накладної від 21 жовтня 2015 року та податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2015 року.

Позивачем не надано суду доказів вжиття всіх можливих заходів щодо подання до реєстрації відповідних накладних/розрахунків, наприклад, у паперовому вигляді, тощо.

Зазначений у спірному податковому повідомленні – рішенні звітний період – вересень 2015 року – травень 2016 року відповідає періоду, за який було проведено перевірку, оскільки у самому акті зазначено про проведення перевірки станом на 29.05.16 р. включно.

Суд зазначає, що за наявності самого порушення норм податкового законодавства у вигляді порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування – яке позивачем у судовому засіданні не заперечувалось, наявність порушень форми спірного рішення не може бути підставою для його скасування.

Щодо посилань позивача на несвоєчасне направлення відповідачем йому спірного податкового повідомлення – рішення, суд зазначає, що вказаний факт не вплинув на право позивача оскаржити відповідне рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до п.120-1.1 порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Враховуючи викладене спірне податкове повідомлення - рішення в частині суми штрафу 44 319 176,07 грн. прийнято відповідачем правомірно, а позовні вимоги про його скасування у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення – рішення в частині штрафу за реєстрацію податкової накладної № 12 від 02.10.15 р. на суму ПДВ 1 750 000 грн. з порушенням граничного терміну реєстрації на 2 дні, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивачем було 19.10.15 р. зареєстровано податкову накладну № 12 від 02.10.15 р. на суму ПДВ 1 750 000 грн., що сторонами не заперечується та підтверджується відповідною квитанцією № 1 про прийняття вказаної накладної до реєстрації.

Як вже було зазначено вище податкова накладна має бути зареєстрована протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Таким чином, граничним терміном реєстрації вказаної накладної було 17 жовтня 2015 року, що припало на суботу – вихідний день.

Першим операційним (банківським) днем після цієї дати був понеділок 19 жовтня 2015 року.

ПК України не встановлено порядку розрахунків строків подання податкових накладних/розрахунків до реєстрації, проте, такі питання регулюються загальними нормами ПК України щодо подання податкової звітності.

Так, відповідно до п. 49.20 ст. 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом

Крім цього, відповідно до п. 4.1.4. ПК України податкове законодавство України, зокрема, ґрунтується на такому принципі як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, позивачем правомірно, без порушення строків, встановлених п. 201.10 ПК України було подано до реєстрації 19.10.15 р. - у перший операційний (банківський) день після спливу граничного терміну, податкову накладну № 12 від 02.10.15 р. на суму ПДВ 1 750 000 грн., що виключає можливість застосування до позивача штрафу на підставі п.120-1.1.

Таким чином, спірне податкове повідомлення – рішення в частині визначення позивачу штрафу в сумі 175 000 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 12 від 02.10.15 р. на суму ПДВ 1 750 000 грн. є протиправним та в цій частині підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ст. 94 КАС України, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судові витрати сплачені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2 625 грн.

Враховуючи викладене та керуючись Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 08.07.2016 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 08.07.2016 року частково на суму 175 000, 00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (код ЄДРПОУ 36982901) судовий збір в сумі 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п’ять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39882614).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 29 листопада 2016 року.

Постанову буде складено у повному обсязі 05 грудня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суд.

Суддя                                                   Бабіч С.І.