h
справа № 2а-3911/09/0670
категорія 6.11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Степанові П.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 3203,37 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся з позовом до суду, просить стягнути з відповідача3203 грн. 37 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та не працевлаштування таких у 2008 році. Вимоги мотивує тим, що виходячи з середньооблікової чисельності працюючих у відповідача 13 чоловік, відповідач мав працевлаштувати 1 інваліда, але не влаштував, не виконав при цьому норматив у вищевказаній кількості. Сума адміністративно-господарської санкції з урахуванням пені, обчислена з середньорічної заробітної плати штатного працівника і становить 3203,37 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що ним створені місця для працевлаштування інвалідів згідно нормативу робочих місць та постійно надавалась до центру зайнятості інформація про створені місця. Відповідними органами інваліди до них направлені не були.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив: дані правовідносини регулюються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”від 21.03.1991 року з відповідними змінами (зі змінами до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів від 06.10.2005 року) (далі Закон) чинного на момент виникнення правовідносин.
Згідно із ст. 19 Закону для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст. 20 Закону підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи. які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
З статистичної звітності форми № 10 ПІ поштово-річного “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів”за 2008 рік видно, що середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 13 осіб. Відповідно чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем, у 2008 році дорівнювала одній особі, у той час коли у звітному періоді не було працевлаштовано жодного.
Дана обставина сторонами не оспорюється.
Разом з тим частиною першою статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”визначено порядок працевлаштування інвалідів, який здійснюється шляхом безпосереднього їх звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що відповідач виконав всі умови для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до Закону та вжив заходи для працевлаштування інвалідів. Так, відповідач про створення робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів щомісячно повідомляв Житомирський міський центр зайнятості. За повідомленням останнього, такі особи на підприємство в 2008 році не направлялись. У справі відсутні відомості і про те, що комусь з інвалідів було відмовлено в працевлаштуванні при їх безпосередньому зверненні до відповідача.
З положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не вбачається, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.
З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”від 21.03.1991 року з відповідними змінами, керуючись ст. ст. 86, 94, 158 -163, 254 КАС України, -
постановив:
В задоволені позовних вимог Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно -господарських санкцій у сумі 3203,37 грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів - відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
повний текст постанови виготовлений 17 серпня 2009 року