Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1745/16-ц

14 грудня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Мужика І.І.

секретаря: Дмитрук С.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа: управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно,-

Встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа: управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання права власності на спадкове майно.

В судовому засіданні представник позивача по справі ОСОБА_2 – ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, яку просить задоволити, та визнати за позивачем по справі ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме: будинковолодіння, що по вулиці Шевченка, 23 в с. Молодків Надвірнянського району Івано-Фраківської області.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради –в судове засідання не прибув, однак від них поступила заява про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи – управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, однак про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з»ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст. 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню всіх обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

А відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 06 лютого 2014 року в с. Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області помер батько позивача по справі ОСОБА_2 - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НМ №182048, виданим виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 06.02.2014 року (ас.10).

Ще за життя батьком позивача по справі ОСОБА_2- ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений секретарем Молодківської сільської ради ОСОБА_5 від 15 квітня 2008 року, в якому він заповів їй будинковолодіння, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Надвірнянський район с. Молодків, вул. Шевченка, 23. Заповіт було зареєстровано у спадковому реєстрі за № 44554754 від 21.04.2008 року, про що є відповідний Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 14272635 від 21.04.2008 року (ас.12-13).

27 червня 2014 року позивачем по справі ОСОБА_2 подано заяву про прийняття спадщини до Надвірнянської районної державної нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння №23 по вул. Шевченка в с. Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області їй відмовлено, оскільки нею не представлено документу про право власності на вказане будинковолодіння на ОСОБА_4, про що винесено відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 02-31/325/2014/1869 від 17.09.2016 року (ас.21).

Даний факт ствердив представник позивача по справі.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку регулювалися підзаконним нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра Комунального господарства Української РСР 31січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року за № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 / з подальшими змінами/.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарських книгах місцевих рад.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105, сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалося рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Виходячи з наведеного, підтвердженням належності житлового будинку, чи частини даного будинку, певній особі – є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управління СРСР і було обов'язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права чи від прийняття його до експлуатації.

З довідки ОСОБА_3 сільської ради № 1862/02.2-19 від 24.11.2016 року вбачається, що за будинком ОСОБА_4 згідно по господарських книг облікована земельна ділянка площею 0.1000 га.(ас.30).

У відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України позивач по справі ОСОБА_2 має право прийняти спадщину після смерті свого батька в порядку спадкування за заповітом. Однак, в зв’язку з відсутністю документів про первинну реєстрацію будинковолодіння на ім’я спадкодавця позивач не може одержати свідоцтво про право власності на спадкове майно, так як згідно з вимогами «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затв. Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (з наступними змінами), у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) може бути вирішено в судовому порядку.

В даний час позивач ОСОБА_2 бажає оформити право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з будівлями та спорудами, які знаходяться по вулиці Шевченка, 23 в с.Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області.

29.08.2016 року ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» позивачу було виготовлено технічний паспорт на будинковолодіння №23, що по вулиці Шевченка в с.Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с.16-20).

За результатами проведення технічного обстеження об»єкта садибного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Шевченка, 23 в с. Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації та можливості його безпечної експлуатації, про що свідчить звіт про проведення технічного обстеження садибного житлового будинку та господарських будівель від 19.10.2016 року (ас.33-41).

Таким чином, є всі правові підстави для визнання права власності за ОСОБА_2 на спадкове майно, яке знаходиться по вулиці Шевченка,23 в с.Молодків Надвірнянського району Івано-Франківської області і яке складається із житлового будинку з будівлями та спорудами.

На підставі ст.ст. 319, 321, 1220, 1221, 1233, 1234, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 15, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 - задоволити .

Визнати за ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, яке знаходиться за адресою: Івано-Франківська область Надвірнянський район с. Молодків вул. Шевченка, 23, і яке складається із житлового будинку А житловою площею 21,0 кв.м., загальною площею 56,7 кв.м.; господарських будівель і споруд, а саме: літньої кухні Б загальною площею 16,7 кв.м.; сараю В загальною площею 24,5 кв.м.; сараю Г загальною площею 23,1 кв.м.; вбиральні Д загальною площею 1,0 кв.м.; воріт № 1 загальною площею 4,6 кв.м.; криниці №2 розміром 3,00 м/п.,загальною інвентаризаційною вартістю 88119,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Мужик І.І.