Справа № 2-952/11

Провадження № 2-952/11

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2011 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Бобрової І.В.,

при секретарі - Демянюк І.А.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою суду від 22.02.2011 р. позивача по справі було замінено, в зв’язку з правонаступництвом, з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20 липня 2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого він є, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СM-SМЕ400/007/2006, за яким Банк зобов’язується надати відповідачу грошові кошти у розмірі 200 000,00 доларів США на строк до 07.11.2014 року зі сплатою за користуванням кредиту процентної ставки у розмірі 13% річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR- SМЕ 400/007/2006 від 20.07.2006 року.

ОСОБА_2 в порушення умов договору та діючого законодавства не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання, що призвело до виникнення заборгованості, яку відповідачі в добровільному порядку не сплачують. В зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду та, після уточнень позовних вимог, остаточно просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів 5 338 933,67 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідачі у судове засідання вдруге не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідачів в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.07.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», а в подальшому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № СM-SМЕ400/007/2006.

Згідно умов договору позивач надав ОСОБА_2Г кредит в розмірі 200 000,00 доларів США з кінцевою датою повернення 07.11.2014 р., а відповідач зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користуванням кредитом. Сплата за користування кредитом проводиться щомісячно у розміри і строки визначені Графіком платежу шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковими перерахуваннями на поточних рахунок, якщо інше не передбачено вищезазначеним договором.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-SМЕ400/007/2006 від 20.07.2006 року, згідно з яким останній зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтями 1054 – 10561 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному  договору. Зокрема:  

- за кредитним договором,  укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;  

- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.  

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми

Позивачем зазначене зобов’язання виконано в повному обсязі, однак відповідачі кредитне зобов’язання не виконали внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 19.08.2011 року становить 5 338 933,67 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом 151 130,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 195 442,18 грн.;

- заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом – 39 566,69 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 312 972,52 грн.;

- пеня 3 830 518,97 грн..

Відповідно до п. 1 ст. 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України та пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Враховуючи викладене, суд вважає, що не виконання зобов’язань за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентам підлягають задоволенню.

При цьому, з огляду на те, що кредитодавцем за невиконання умов кредитного договору боржнику була нарахована пеня у сумі 3 830 518, 97 грн., що значно перевищує розмір збитків, суд вважає за необхідне застосувати ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір нарахованої пені до 50 000 грн.. 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору розмірі 1700,00 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № СM-SМЕ400/007/2006 в сумі 1 195 442,18 грн., заборгованість за процентами в сумі 312 972,52 грн, пеню у сумі 50 000,00 грн, а всього

1 558 414,70 грн. (один мільйон п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять грн. 70 копійок.).

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 Михайловича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» по 710, 00 гривень з кожного судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.В. Боброва