ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"15" вересня 2009 р. | справа № 5020-4/073 |
За позовом Приватного підприємства “Фірма “Бонус”
(99003, місто Севастополь, вулиця Єрошенко 11)
до відповідача Коммунального закладу «Міська лікарня №7»
(99007, місто Севастополь, вулиця Супруна 19)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, місто Севастополь, вулиця Леніна 3)
Управління охорони здоров’я Севастопольської міської державної адміністрації
(місто Севастополь, вулиця Гоголя 4-а)
про спонукання до внесення змін до договору оренди.
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
позивача –Москаленко О.С., довіреність № 45/01-9 від 04.08.2009; Токарев С.А., довіреність б/н від 03.08.2009;
відповідача –Шишкін В.М., адвокат, довіреність 31 від 22.01.2009;
третьої особи: (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) –Ігнатенко В.В. довіреність б/н від 04.08.2009;
третьої особи: (Управління охорони здоров’я Севастопольської міської державної адміністрації) - не з`явився;
Суть спору:
Приватне підприємство “Фірма “Бонус” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Міської лікарні №7 про спонукання до внесення змін до договору оренди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.05.2006 між Приватним підприємством “Фірма “Бонус” та Міською лікарнею № 7 було укладено договір оренди нежитлових вбудованих приміщень площею 617,00 кв.м., розташованих на другому поверсі окремо розташованої будівлі по вул. Єрошенко, 11 в м.Севастополі, орендна плата була встановлена в розмірі 20 % в рік від незалежної оцінки вартості об`єкта. Позивач зазначає, що 09.09.2008 мало місце рішення Севастопольської міської ради, яким позивачеві було надано пільгу по орендній платі шляхом встановлення орендної ставки за користування позивачем об’єктом оренди в розмірі 8 % за рік від незалежної оцінки об’єкту оренди, Фондом комунального майна було видано відповідний наказ про внесення змін у договір оренди від 30.05.2006, орендарем підготовлено на направлено на адресу Міської лікарні № 7 проект внесення змін до договору оренди в частині нової ставки орендної плати. Позивач посилається на виконання ним встановленого статтею 188 Господарського кодексу України порядку внесення змін до договору, однак Міська лікарня № 7 від внесення змін у договір оренди відмовилась, що стало підставою для звернення позивача до суду про внесення змін у договір оренди в судовому порядку.
Ухвалою суду від 14.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-4/054.
Ухвалою суду від 10.08.2009 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Управління охорони здоров’я Севастопольської міської державної адміністрації.
Представник відповідача у судових засіданнях з доводами позовних вимог не погодився з тих підстав, що Орендодавцем по спірному договору являється Міська лікарня № 7 та саме їй, а не органу місцевого самоврядування, надано право на внесення змін в укладений договір оренди. Крім того, відповідач вважає, що підставою для внесення зміни в договір оренди в частині зміни орендної ставки може бути лише нормативне встановлення нових орендних ставок. Оскільки в даному випадку нормативного встановлення нових орендних ставок не відбувалось, той підстави для внесення змін в договір оренди відсутні.
Представник третьої особи - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, у судовому засіданні з доводами позовних вимог погодився та зазначив, що Севастопольська міська рада, як орган місцевого самоврядування, має повноваження на розпорядження комунальним майном, яким являється Міська лікарня № 7, а повноваження по управлінню об’єктами комунальної власності надано Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Третя особа також посилається на статтю 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», яким встановлено обов`язковість для виконання рішень міської ради.
Управління охорони здоров’я Севастопольської міської державної адміністрації явку представника у судове засідання не забезпечило, причину неявки представника у судове засідання не повідомило, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином. За таких осбтавин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника вказаної особи.
Представникам сторін та третьої особи судом були розяснені їх процесуальні права, передбачені статтею 22 Господарського процессуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
30.05.2006 між володарем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського відання) Міською лікарнею № 7 –Орендодавець, та Приватним підприємством “Фірма “Бонус” –Орендар, на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказу Фонду комунального майна № 62 від 09.03.2006 року, було укладено договір № 94 оренди нежитлових вбудованих приміщень площею 617,00 кв.м., розташованих на другому поверсі окремо розташованої будівлі (а.с.12-13).
30.05.2006 між сторонами Договору № 94 було підписано акт прийому-передачі орендованого майна (а.с.14-зворот).
Відповідно до пункту 3.1 Договору № 94 від 30.05.2006, розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002 року і складає 51207,28 грн. в рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 8 % від вартсоті об`єкта оренди, яка визначається незалежною оцінкою вартості майна.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що орендна плата складає 4250,20 грн. і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата перераховується на рахунок Міськлікарні № 7.
Додатком № 3 до Договору № 94 від 30.05.2006 «Розрахунок орендної плати до Договору № 94 від 30.05.2006 станом на 01.01.2008»сторонами було визначено вартість об`єкту оренди –811278,22 грн. та встановлено орендну ставку в розмір 20 % від вартсоті об`єкта оренди, у звязку з чим орендна плата за рік становить 162255,64 грн. (а.с.115).
Рішенням Севастопольської міської ради № 4913 від 09.09.2008 Приватному підприємству “Фірмі “Бонус” було надано пільгу по орендній платі на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Єрошенко, 11 та встановлено орендну ставку в розмірі 8 % від незалежної оцінки вартості об`єкту оренди (а.с.16).
16.09.2008 Фондом коммунального майна Севастополької міської ради було видано наказ № 1050 «Про внесення змін в договори оренди, розірвання і припинення договірних відносин», пунктом 3 якого було надано згоду на внесення змін в договір оренди між Комунальним закладом «Міська лікарня № 7»та Приватним підприємством “Фірмою “Бонус” № 94 від 30.05.2006 на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Єрошенко, 11 в частині, що стосується перерахунку орендної плати та всановлення орендної ставки врозмірі 8 % від незалежної оцінка вартості об`єкту оренди (а.с.93-94).
З матеріалів справи вбачається наявність листсування між Комунальним закладом «Міська лікарня № 7»та Приватним підприємством “Фірмою “Бонус” із змісту якого вбачаються неодноразові звернення позивача з пропозицією до внесення змін в Договір оренди № 94 від 30.05.2006 та неодноразові відмови відповідача від внесення змін в договір з посиланням на необхідність проведення нової експертної оцінки майна та на те, що саме Міська лікарня № 7 являється орендодавцем і саме лікарня має повноваження на внесення змін в договір (а.с.17-22).
Вважаючи дії Міської лікарні № 7 з приводу відмови від внесення змін в договір оренди № 94 від 30.05.2006 неправомірними, Приватне підприємство “Фірма “Бонус” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Міської лікарні №7 про спонукання до внесення змін до договору оренди в судовому порядку.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частинами 1 та 3 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України також встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Так, пунктом 3.4 Договору № 94 від 30.05.2006 сторони погодили обов’язок переглянути розмір орендної плати на вимогу однієї із сторін у випадку зміни цін і тарифів, а також інших випадках, передбачених законодавством України.
В даному випадку, як зазначалось, мало місце рішення Севастопольської міської ради № 4913 від 09.09.2008, яким Приватному підприємству “Фірмі “Бонус” було надано пільгу по орендній платі на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Єрошенко, 11 та встановлено орендну ставку в розмірі 8 % від незалежної оцінка вартості об`єкту оренди.
Надаючи оцінку доводам відповідача, що саме Міська лікарня № 7 по спірному договору являється орендодавцем та саме їй, а не органу місцевого самоврядування, надано право на внесення змін в укладений договір оренди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Із змісту Договору № 94 від 30.05.2006 вбачається, що особа, яка означена орендодавцем –Комунальний заклад «Міська лікарня № 7», фактично являється володарем комунального майна на праві оперативного управління (повного господарського відання).
Пунктом 2.1 Договору № 94 від 30.05.2006 прямо встановлено, що власником орендованого приміщення являється міська Рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», даний закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів.
Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендодавцями являються органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Суд звертає увагу на частину 4 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою передбачено, що орендарям збиткових підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати. Порядок визначення таких підприємств (об'єктів), а також умови надання цих пільг встановлюються: Кабінетом Міністрів України - для підприємств (об'єктів), що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для підприємств (об'єктів), що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для підприємств (об'єктів), що перебувають у комунальній власності.
Пунктом 31 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Судом встановлено, що рішення Севастопольської міської ради № 4913 від 09.09.2008, яким Приватному підприємству “Фірмі “Бонус” було надано пільгу по орендній платі, прийнято в межах наданих повноважень, являється чинним, в установленому законом порядку не скасовувалось, не визнавалось недійсним, у зв’язку з чим, являється обов’язковим до виконання.
Судом також встановлено, що рішенням Севастопольської міської ради від 12.07.2001 № 2070 було затверджено Положення «Про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради».
Відповідно до пункту 2 Положення «Про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради», Фонд комунального майна Севастопольської міської ради являється виконавчим органом Севастопольської міської ради по управлінню майном, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя.
Пунктом 9 вказаного Положення встановлено, що одними з основних задач Фонду комунального майна Севастопольської міської ради являється управління в межах, визначених Радою, майном, яке відноситься до комунальної власності.
З огляду на те, що орендоване за договором оренди № 94 від 30.05.2006 знаходиться у володінні Комунальної лікарні № 7 на праві оперативного управління, суд звертає увагу на частину 1 статті 137 Господарського кодексу України, відповідно до якої, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Із змісту Статуту комунального закладу «Севастопольська міська лікарня № 7»вбачається, що засновником закладу є територіальна громада м.Севастополя в особі Севастопольської міської ради. Форма власності –комунальна (а.с.41).
Пунктом 5.3 Статуту передбачено, що комунальний заклад «Севастопольська міська лікарня № 7»не вправі відчужувати належні йому майнові об’єкти, що належать до основних фондів, віддавати в заставу, у позики, передавати в безоплатне користування, вносити як внески у статутний фонд господарських товариств або за договором про спільну діяльність чи іншим способом розпоряджатись цим майном, а також списувати їх з балансу, без згоди «Власника»чи органу, уповноваженому «Власником»здійснювати контроль руху і використання комунального майна, якщо інше не встановлено чинним законодавством України, рішеннями «Власника»чи Статуту.
В даному випадку, відповідач, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів делегування йому міською радою повноважень на розпорядження об’єктом оренди, зокрема, в частині передачі майна в оренду.
Що стосується посилань відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 271 «Про затвердження Положення про порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям майна державних підприємств», то суд вважає посилання на вказану Постанову в даному випадку безпідставними, оскільки зазначений нормативний акт до правовідносин у даній справі не відноситься, оскільки визначає порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) з метою запобігання їх банкрутству, поліпшення фінансового стану та підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг).
Наведені вище обставини справи та норми законодавства надають суду підстави для висновку про те, що повноваження орендодавця має Севастопольська міська рада в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, рішення про надання позивачеві пільги по орендній платі прийнято в межах повноважень міської ради, являється чинним і обов’язковим до виконання. При цьому, відповідач лише володіє майном, яке перебуває у нього на балансі та розпоряджається лише в межах, визначених власником –міською радою.
Судом також встановлено факт дотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої, підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду за вимогою однієї з сторін у випадку суттєвого порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом.
Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни в договір № 94 від 30.05.2006 оренди нежитлових вбудованих приміщень площею 617,00 кв.м., розташованих на другому поверсі окремо розташованої будівлі за адресою: м. Севастополь, вул. Єрошенко, 11, укладеного між Комунальним закладом «Міська лікарня № 7»та Приватним підприємством “Фірма “Бонус”, виклавши пункти 2.2, 3.1 та 3.2 договору в такій редакції:
- пункт 2.2. Об`єкт оренди залишається на балансі Орендодавця із вказанням, що дане майно передано в оренду і зараховано на позабалансовий рахунок Орендодавця із вказанням, що майно являється орендованим і оплачується Орендарем в сумі 6178,89 грн. на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем. Амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна являються власністю Орендодавця.
- пункт 3.1. Розмір орендної плати визначається у відповідності з рішенням Севастопольської міської ради № 1617 від 13.03.2007 і рішенням сесії Севастопольської міської ради № 4913 від 09.09.2008 (Про надання ПП «Фірмі «Бонус»пільги по орендній платі за нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул.Єрошенко, 11) і складає 51207 (п’ятдесят одну тисячу двісті сім) гривень, 28 грн. в рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки 8 % від вартсоті об`єкта оренди, яка визначається незалежною оцінкою вартості майна, передаваємого в оренду станом на 31.03.2006. Амортизаційні відрахування і вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату.
- пункт 3.2. Орендна плата складає 6187,89 грн. (шість тисяч сто вісімдесят сім) гривень, 89 коп. за місяць оренди (із застосуванням індексу інфляції за вересень 2008) і перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (Додаток № 1). Орендна плата має перераховуватись на рахунок Коммунального закладу «Міська лікарня»№ 7.
3. Стягнути з Коммунального закладу «Міська лікарня №7»(99007, місто Севастополь, вулиця Супруна, 19) на користь Приватного підприємства “Фірма “Бонус” (99003, місто Севастополь, вулиця Єрошенко, 11) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлене
у відповідності до статті. 84 ГПК України і підписане 21.09.2009.
Розсилка:
1. ПП “Фірма “Бонус”
(99003, місто Севастополь, вулиця Єрошенко 11)
2. КЗ «Міська лікарня №7»
(99007, місто Севастополь, вулиця Супруна 19)
3. Фонд комунального майна СМР
(99011, місто Севастополь, вулиця Леніна 3)
4. Управління охорони здоров’я СМДА
(місто Севастополь, вулиця Гоголя 4-а)
5. Справа