Справа № 438/754/16-ц

Номер провадження 2/438/380/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року Бориславський міський суд

Львівської області

в складі головуючого-судді: Посисень Л.М.,

при секретарі: Гадубяк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1., уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, сторонами якого є ОСОБА_5, ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1) як продавці та ОСОБА_3 як покупець, який посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич Оксаною Романівною 02 квітня 2005 року за реєстровим № 418.

Позивач ОСОБА_1., допитана як свідок, пояснила, що вона, ОСОБА_1, з 20 жовтня 1983 року перебуває з ОСОБА_6 у шлюбі, зареєстрованому Дублянською міською Радою народних депутатів Нестерівського району Львівської області, актовий запис за №65, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 20 жовтня 1983 року.

Під час спільного проживання у шлюбі у квітні 2005 року ними придбано квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та однієї кухні, загальною площею 68,0 кв.м, житловою площею 42,1 кв. м.

Спірну квартиру було куплено за їхні спільні з ОСОБА_6 грошові заощадження у розмірі 63000,00 гривень, накопичені за час шлюбу за рахунок їхнього доходу у вигляді заробітної плати - її, бухгалтера Бориславського УБР, та ОСОБА_6, який працював на посаді начальника ДКП «Житлово- експлуатаційна контора №1».

У виборі житла, яке, як вони планували, у майбутньому належатиме їхній з ОСОБА_6 спільній дочці ОСОБА_9, вона приймала безпосередню участь, спілкувалася з продавцями квартири - ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Оформленням договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса займався ОСОБА_6, якому вона беззаперечно довіряла.

Життя склалося так, що їхня дочка після здобуття вищої освіти створила власну сім'ю і залишилася проживати у місті Львові, тому придбану ними квартиру АДРЕСА_1 вони з ОСОБА_6 продовжували використовувати для власних потреб: провели у квартирі ремонт, обставили її меблями, вносили послуги (особовий рахунок № НОМЕР_2 у ПП «Борислав Комфорт» відкрито ще на ОСОБА_8 - попереднього власника квартири).

Нещодавно, на початку травня 2016 року, вона з ОСОБА_6 гостювали у його матері в селищі Підбуж Дрогобицького району Львівської області, де також на той час знаходилися відповідачі ОСОБА_3 - рідна сестра ОСОБА_6, з чоловіком ОСОБА_4.

При цьому, вона випадково стала свідком розмови, яка відбувалася між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, предметом якої було право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зі слів ОСОБА_3 їй стало відомо про те, що договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири її чоловіком ОСОБА_6, як представником покупця, укладено на ім'я сестри ОСОБА_3 і остання разом із чоловіком ОСОБА_4 фактично є власниками квартири.

За її наполяганням ОСОБА_6 надав їй оригінал правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1, який знаходився у нього, а саме - договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич О.Р. 02.04.2005 року за реєстровим № 418.

З тексту вказаного договору вбачається, що його сторонами є ОСОБА_5 і ОСОБА_8 (продавці) та ОСОБА_3 (покупець), від імені якої на підставі довіреності, посвідченої Підбузькою селищною радою Дрогобицького району Львівської області 21.04.2005 року за реєстровим № 245, діяв відповідач ОСОБА_6

Продаж квартири вчинено за 63143,00 гривні, які повністю оплачені представником покупця продавцям при підписанні договору.

Право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_3 у Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 25.10.2005 року за номером 8843 у книзі 27.

Під час реєстрації у Дрогобицькому ДК МБТІ та ЕО права власності за ОСОБА_3 від імені останньої також діяв представник ОСОБА_6

Таким чином, її чоловік ОСОБА_6 за їхні з ним спільні грошові заощадження, без її на те згоди та таємно від неї, придбав на ім'я своєї рідної сестри ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та приховав від неї цю обставину.

Вказані дії ОСОБА_6 вчинив з метою позбавлення її права на частку у праві спільної сумісної власності подружжя на спірне майно, оскільки, як пояснили ОСОБА_3, ОСОБА_4, укладення договору купівлі-продажу квартири на ім'я ОСОБА_3 було виключно ініціативою ОСОБА_6, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошових коштів на придбання квартири не надавали і взагалі не мали наміру набувати житло у власність, оскільки не потребують такого і перебувають більшість часу на заробітках за межами України.

Натомість чоловік пояснив їй, що начебто уклав договір на ім'я сестри ОСОБА_3 для «зручності» і з часом усе б вирішив «як належиться».

Однак в правдивість подібних тверджень ОСОБА_6 вона не вірить, оскільки їй також стало відомо про довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Дмитришиним С.К. 17.03.2006 року за реєстровим №258, згідно з якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 подарувати належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 на умовах їй відомих. У результаті вчинення такого договору дарування спірна квартира стала би приватною власністю ОСОБА_6

Через те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 перебували за кордоном, договір дарування квартири від ОСОБА_3 ОСОБА_6 укладений не був, а довіреність від 17.03.2006 року за реєстровим № 258 - втратила чинність, тому на даний час спірна квартира, право власності на яку зареєстроване на відповідача ОСОБА_3, фактично вважається спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 - відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_5 визнає, що спірна квартира вибула з його власності і на це майно не претендує, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не заперечують тієї обставини, що насправді квартира АДРЕСА_1 набувалася у власність ними, ОСОБА_1. та ОСОБА_6

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте, від позасудового розв'язання спору ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовляються, мотивуючи свою позицію тим, що, мовляв, якщо у таку конфліктну ситуацію їх втягнув ОСОБА_6, то нехай він сам її і вирішує.

Разом із тим, незалежно від мотивів, якими керувалися ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під час укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич О.Р. 02.04.2005 року за реєстровим № 418, діяли вони по відношенню до неї недобросовісно і шляхом обману.

ЇЇ, позивача, було введено в оману щодо істинних обставин оформлення придбаної ними (нею та ОСОБА_6 як подружжям) квартири АДРЕСА_1. Спірна квартира придбавалась ними з ОСОБА_6 за спільні грошові заощадження для власних потреб; істотні умови договору купівлі-продажу з продавцями обговорювали вони; кошти за квартиру продавцям ОСОБА_6 сплачував особисто, а так само - витрати, пов'язані з оплатою послуг приватного нотаріуса під час укладення договору, оригінал правовстановлюючого документа на квартиру до цього часу знаходиться у ОСОБА_6

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_2. До спірної квартири вони не мають ніякого відношення, ніколи у неї не вселялися та у ній не проживали, оплату житлово-комунальних послуг не здійснювали, тягар утримання майна не несли; коштів на придбання квартири не давали і їх у них із ОСОБА_6 у позику не брали, мають власне житло за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою, третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідали його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У абз. 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсними" надано роз'яснення про те, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосуванню наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За таких обставин, вищезазначений правочин має бути визнаний недійсним на підставі ст.215 ЦК, оскільки в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею, і цей правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позов просить задоволити.

Пояснення, аналогічні поясненням позивача ОСОБА_1., допитаної як свідка, дала і її представник ОСОБА_10

Позов просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1. визнав, справу просить розглянути без його участі, про що подав у суд письмову заяву.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися.

Третя особа ОСОБА_6, допитаний як свідок, дав пояснення аналогічні поясненням позивача ОСОБА_1.

Позов вважає підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1., допитаної як свідка, пояснення її представника ОСОБА_10, пояснення третьої особи ОСОБА_6, допитаного як свідка, з»ясувавши обставини справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що позивач ОСОБА_1. з 20 жовтня 1983 року перебуває з ОСОБА_6 у шлюбі, зареєстрованому Дублянською міською радою народних депутатів Нестерівського району Львівської області, актовий запис за №65, що підтверджується світлокопією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 20 жовтня 1983 року.

Під час спільного проживання у шлюбі, за спільні грошові заощадження у розмірі 63000,00 гривень, позивачем ОСОБА_1. разом з ОСОБА_6 у квітні 2005 року придбано квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат та однієї кухні, загальною площею 68,0 кв.м, житловою площею 42,1 кв. м.

Оформленням договору купівлі-продажу квартири у нотаріуса займався ОСОБА_6, якому позивач беззаперечно довіряла.

Згідно світлокопії договору купівлі-продажу квартири від 02.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич О.Р. 02.04.2005 року за реєстровим №418 - ОСОБА_8, ОСОБА_5 (продавці) та ОСОБА_3 від імені якої діє ОСОБА_6, згідно довіреності, посвідченої Підбузькою селищною радою Дрогобицького району Львівської області 21.04.2005 року за реєстровим № 245 (покупець) уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Таким чином, чоловік позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_6 під час спільного проживання у шлюбі, за спільні грошові кошти, таємно, без згоди позивача придбав на ім'я своєї сестри ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та приховав від позивача цю обставину з метою позбавлення позивача права на частку у праві спільної сумісної власності подружжя на вищевказану квартиру.

Даний факт підтверджується світлокопією довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Дмитришиним С.К. від 17.03.2006 за №258, згідно з якою ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 подарувати належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 на умовах їй відомих. У результаті вчинення такого договору дарування спірна квартира стала би приватною власністю ОСОБА_6

Незалежно від мотивів, якими керувалися ОСОБА_3 та ОСОБА_6 під час укладення договору купівлі-продажу квартири 02.04.2005 року за реєстровим №418, діяли вони по відношенню до позивача ОСОБА_1. недобросовісно і шляхом обману щодо істинних обставин оформлення придбаної подружжям ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_2. До спірної квартири не вселялися та у ній не проживали, оплату житлово-комунальних послуг не здійснювали, тягар утримання майна не несли.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою, третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідали його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У абз.5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсними" надано роз'яснення про те, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За таких обставин, вищезазначений правочин має бути визнаний недійсним на підставі ст.215 ЦК України оскільки в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею, і цей правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що вчиненим правочином (договір купівлі-продажу квартири 02.04.2005 року за реєстровим № 418) порушені права та законні інтереси позивача ОСОБА_1., оскільки в ньому зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею, і цей правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому позов ОСОБА_1. підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, ч.3 ст.209 ЦПК України,

ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України,

суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити -

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, сторонами якого є ОСОБА_5, ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1) як продавці та ОСОБА_3 як покупець, який посвідчений приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Василевич Оксаною Романівною 02 квітня 2005 року за реєстровим №418.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 183 грн. 73 коп. з кожного судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: