УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "08" червня 2006 р. Справа № 2/896
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача Чайковська П.О. (довіреність від 10.05.05)
від відповідача Матківська О.Г. (довіреність від 30.05.05)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" (с.Глинівці Андрушівського району)
до Приватного підприємця Лобача Володимира Федоровича (м. Житомир)
про стягнення 7207,87 грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємця Лобача Володимира Федоровича
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке"
про визнання угоди недійсною.
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму, в тому числіза надані послуги по виконанню сільськогосподарських робіт на підставі укладених між сторонами договорів.
31.05.05р. від відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання договору укладеного між сторонами, на який посилається позивач в своїх вимогах, недійсним.
Ухвалою суду від 31.05.05р. зустрічна позовна заява була прийнята судом.
Відповідач первинний позов не визнає, посилаючись в своєму відзиві на те, що позивач в позовній заяві посилається на укладений між сторонами договір про надання різного виду послуг, відповідно до якого ним було надано послуг на загальну суму 6798,27 грн. Відповідач заперечує факт укладання даного договору, а також вважає, що позивач не обґрунтував заявлені до стягнення з відповідача суми належними розрахунками та необхідними бухгалтерськими документами.
За клопотанням сторін спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.
В судовому засідання оголошувалась перерва з 30.05.06 по 08.06.06.
Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання так як відповідач має право особисто з'явитись до суду, чи доручити представництво своїх інтересів іншій особі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В позовній заяві позивач посилається, що між сторонами в письмовій формі був укладений договір №5 (а.с.10) без дати, відповідно до якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу різного виду послуги, а відповідач зобов'язувався оплатити надані послуги.
Відповідач заперечує факт укладення зазначеного договору, просить визнати його недійсним, так як підпис в договорі від імені відповідача зроблений не ним, а іншою особою.
З візуального огляду підпису на договорі №5 від імені відповідача, а також з письмового пояснення директора СТОВ "Глинівецьке" (позивача) (а.с.52) встановлено, що відповідач не підписував договір №5.
В зв'язку з тим, що спірний договір №5 не містить дати його складання, господарський суд при вирішенні зустрічного позову застосовує норми ЦК України в редакції 2003 року.
Відповідно до ст.207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.
Відповідно до ст. 203 ч.2 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судом не встановлено, що особа, яка підписала договір від імені відповідача, мала відповідні повноваження.
Відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання вимог ст.203 ч.2 ЦК України.
З урахуванням викладеного суд задовольняє зустрічний позов про визнання договору №5 недійсним.
Позов СТОВ "Глинівецьке" підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
10.03.03 між сторонами укладено договір, за яким позивач надав відповідачу земельну ділянку площею 100га для вирощування зернових і технічних культур, відповідач зобов'язався сплатити позивачу 175 грн. за кожний гектар (тобто 17500 грн.)
Позивачем виписаний рахунок №38 від 13.11.03 на оплату за користування землею 17499,60 грн. на виконання договору від 10.03.03.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивачем надано акти виконаних робіт (а.с.18, 19, 21), які підписані сторонами у 2002 та 2003 роках, що не заперечує відповідач, з яких вбачається, що позивач виконав а відповідач прийняв виконання таких робіт як культивація 70га, боронування 65га, посів 45га, користування трактором 18 годин, косовиця 20га, обмолот валків 18га, підсів озимої пшениці 19га, культивація 8 га, посів 4га, використання трактора 4 години.
Відповідно до ст.44 ЦК України (1963 року) угоди між громадянами та юридичними особами повинні укладатись в письмовій формі. Однак відповідно до ст. 45 ЦК України (1963 року) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
З урахуванням викладено господарський суд приходить до висновку, що між сторонами в усінй формі були укладені договори підряду, за якими позивач зобов'язався виконати для відповідача роботи, перелік яких відобразився в зазначених актах.
Судом не встановлено, що сторонами узгоджена вартість виконаних позивачем робіт. Разом з тим відповідно до ст. 332 ЦК України (1963 року) замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, тобто договір підряду не є безоплатним.
З метою отримати плату за виконані роботи позивач видав рахунки №35, №36, №37 від 13.11.03, з яких вбачається, що вартість виконаних робіт, які перелічені в актах, становить відповідно 3579,95 грн., 2334,30 грн. та 884,02 грн., всього - 6798,27 грн.
При цьому в рахунку №35 зазначені такі роботи як очистка, погрузка та збереження зерна, на суму з ПДВ 124,38 грн. Зазначені роботи не відображені в актах, відповідач заперечує факт виконання цих робіт, інших доказів позивачем не надано, тому суд відмовляє в частині позову про стягнення 124,38 грн.
В зв'язку з тим, що сторонами не узгоджена вартість виконаних позивачем робіт, з метою встановлення розміру витрат позивача на виконання робіт та з метою встановлення ринкової вартості цих робіт судом призначена судова бухгалтерська економічна експертиза.
Відповідно до висновку судового експерта Теодоровича В.Д. від 22.03.06 позивач на виконання робіт, які вказані в актах виконаних робіт (а.с. 18, 19, 21), затратив відповідно 3699,97 грн., 2219,90 грн., 920,02 грн., всього - 6839,89 грн., тобто більше ніж зазначено у виписаних позивачем рахунках.
При цьому експертом враховано, що виконання позивачем таких робіт як очистка, погрузка, збереження зерна, про які йдеться мова в рахунку №35, не підтверджено документально.
Таким чином господарським судом встнаовлено обов'язок відповідача сплатити позивачу :
17499,60 грн. відповідно до рахунку №38 за користування землею,
3579,95 грн. за виконані роботи відповідно до рахунку №37,
884,02 грн. за виконані роботи відповідно до рахунку №36,
2209.92 грн.(2334,3-124,38=2209.92) за виконані роботи відповідно до рахунку №35
всього - 24173,49 грн.
Відповідач в свою чергу надав позивачу послуги по оранці землі на загальну суму 17090 грн., що підтверджується актами від 14.11.03 (а.с.26) та від 15.12.04 (а.с. 25).
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 7083,49 грн., яка підлягає стягненню.
У зв'язку з частковим задоволенням первинного та задоволеннюм зустрічного позовів, судові витрати розподяляються наступним чином.
Позивачем при подачі позову сплачено 72,08 грн. мита, та 118 грн. за інформаційно технічене забезпеченя судового процесу.
Відповідачем при подачі зустрічного позову сплачено 85 грн мита та 118 грн. за інформаційно технічене забезпеченя судового процесу.
Первісний позов задоволений частково на суму 7083,49 грн.
Застосувавши взаємозалік суд стягує з позивача на користь відповідача 14,17грн. (85 - 70,83 = 14,17).
Позивачем понесені витрати по оплаті експертизи в сумі 1416 грн. (а.с.137).
Враховуючи, що спір з приводу вартості виконаних робіт виник з вини обох сторін, які не узгодили вартість цих робіт при укладанні договорів, господарський суд розподяляє витрати по оплаті експертизи між сторонами порівну, тобто по 708 грн.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 693,83 грн.
(708 - 14,17 = 693,83)
Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця Лобача Володимира Федоровича (м. Житомир, вул. Черняхівського, 106а, кв. 22, ідентифікаційний номер 2545402777) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" (Житомирська область, Андрушівський район, с. Глинівці, майдан Леніна, 1, код 03744557) - 7083 грн. 49 коп. боргу; 693,83 грн. судових витрат.
Відмовити в позові Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" в частині стягнення 124,38 грн.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати недійсним договір №5 про надання різного виду механізованих, автотранспортних послуг, сторонами якого зазначені СТОВ "Глинівецьке" та ПП Лобач В.Ф.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 01.08.06.
Суддя Тимошенко О.М.