Справа № 22ц -973//09 Головуючий в 1 інстанції: Чишій С.С.
Категорія: 57 Доповідач: Киця С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лончука В.Г.
суддів - Антонюк К.І., Киці С.І.
при секретарі - Шереметі С.А.
з участю:
заявника ОСОБА_1
прокурора Ткачука С.Я.
представника держказначейства Зізюкіної Ю.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора Волинської області в інтересах держави в особі управління державного казначейства України у Волинській області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення митних платежів за апеляційною скаргою старшого помічника Любомльського міжрайонного прокурора на ухвалу Любомльського районного суду від 3 липня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
1 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в Любомльський районний суд зі скаргою про визнання незаконною відмову ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції у зменшенні відсотків стягнення із його пенсії та просив зобов»язати виконавчу службу проводити стягнення в розмірі 10% із отримуваної ним пенсії.
Ухвалою Любомльського районного суду від 3 липня 2009 року скаргу ОСОБА_1. задоволено. Визнано незаконною відмову ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції у зменшенні відсотка відрахувань з пенсії ОСОБА_1. Зобов»язано ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції зменшити до 10% відрахування з його пенсії у виконавчих провадженнях по виконавчих листах, виданих Любомльським районним судом 24.01.2005 року у справі № 2-345/04.
В апеляційній скарзі старший помічник Любомльського міжрайонного прокурора Крисюк В.С. вважає ухвалу суду незаконною і необґрунтованою через неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи. Просив скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою відмову ВДВС визнати законною, а заяву ОСОБА_1. безпідставною.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення Любомльського районного суду про стягнення з ОСОБА_1. на користь держави 20378грн. 21 коп. податку на додану вартість, 31249грн. 60коп. акцизного збору, 20833грн. 07коп. ввізного мита виконавець Ковельського міськрайонного управління юстиції Артишук О.Ю. 11 лютого 2005 року відкрив виконавче провадження та запропонував боржнику виконати рішення суду в добровільному порядку у встановлений ним строк, крім того, виніс постанову про стягнення виконавчого збору.
Оскільки рішення не було виконане добровільно, 25 березня 2005 року відділ державної служби скерував для виконання виконавчі листи для виконання в примусовому порядку, де зазначив проведення стягнення із пенсії боржника щомісячно по 20 %.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Частиною 6 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на пенсію здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до якого (ч.2 ст.50) з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім»ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відмова начальника відділу державної виконавчої служби Ковельського міського управління юстиції у зменшенні розміру відрахувань з пенсії є необґрунтованою. Законом визначено максимальний розмір відрахування з пенсії боржника, проте, не зазначено його мінімальний розмір і саме державний виконавець вказує розмір відрахувань при направленні виконавчого документу на виконання.
Приймаючи рішення про задоволення скарги ОСОБА_1., суд виходив з того, що він являється інвалідом 2-ої групи, постійно хворіє, проходить стаціонарне та санаторне лікування у зв'язку з наявними тяжкими хворобами, з врахуванням утримань за виконавчими листами отримує лише 829,53 грн. пенсії і немає інших доходів, що відповідає обставинам справи. Максимальний розмір відрахувань з пенсії боржника ставить його в скрутне матеріальне становище і позбавляє його належного соціального захисту.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення скарги. Посилання суду в ухвалі на ст. 370 ЦПК України не впливає на її законність, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 312 ч.1п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Любомльського міжрайонного прокурора відхилити.
Ухвалу Любомльського районного суду від 3 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий - // - підпис
Судді - // - - // - підписи
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.І.Киця