Справа № 22ц - 1118/09 Головуючий у 1 інстанції - Іщук Л.П.
Категорія : 30 Доповідач - Антонюк К.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року вересня 17 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Лончука В.Г.
суддів Антонюк К.І., Киці С.І.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 9 грудня 2008 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. В позові зазначає, що відповідач, займаючи посаду головного лікаря Луцької міської поліклініки №2 на усний запит керуючого справами Луцького міськвиконкому надала неправдиві відомості щодо нього, а саме невірно вказала номер амбулаторної картки в листі. Такі дії ОСОБА_2. призвели до звільнення його з роботи 25.07.2002 року та заподіяли йому моральну шкоду.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 9 грудня 2008 року в позові ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд або ухвалити нове рішення по суті заявлених ним вимог. Зокрема зазначає, що судом не вирішені всі його позовні вимоги, дана неправильна оцінка доказам, порушені вимоги ст.ст.137, 124 ЦПК України.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач в обгрунтування своїх вимог, виконавши вимоги цивільного судочинства прийшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.440-1 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила її законні права відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
З матеріалів справи не вбачається, що діяннями відповідача ОСОБА_2. порушені законні права позивача та внаслідок допущеної помилки в листі від 19.04.2002 року щодо зазначення номеру амбулаторної картки ОСОБА_1. заподіяна моральна шкода.
Зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги не свідчать про порушення відповідачкою вимог Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», які відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для стягнення моральної шкоди.
Безпідставні є посилання апелянта про невирішення судом всіх вимог.
8 січня 2008 року ОСОБА_1. звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди. Під час судового розгляду справи позовні вимоги позивачем не доповнювались, не змінювались. ОСОБА_1. звертався до суду з заявами щодо подання доказів та їх витребування (а.с. 24, 41, 42, 84, 88, 89, 98, 113, 115).
Клопотання позивача щодо витребування доказів вирішувались судом відповідно до вимог ст.ст.137, 168 ЦПК України.
Постановлення судом ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, в якій позивачем не наведені обставини, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не в нарадчій кімнаті, а в судовому засіданні не призвело до неправильного вирішення справи, тому це порушення не є підставою для скасування рішення.
Колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 9 грудня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий /-/ Лончук В.Г.
Судді /-/ /-/ Антонюк К.І., Киця С.І.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду К.І.Антонюк
Друк.бсф.