Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1066/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Ольшевської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради неправомірними. Також просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37 ЗУ 44 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 в розмірі 3706,30 грн. та передбачені ст. 39 ЗУ 44 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 в розмірі 49392,50 грн. Мотивуючи це тим, що вона проживає та працює в зоні гарантованого добровільного відселення.

Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ 44 Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 порушує її права.

Сторони надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивачка позов підтримує, відповідач не визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Переліку населених пунктів, Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та

розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року - м. Коростень Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Позивачка працює та проживає в м. Коростені, що стверджується трудовою книжкою та паспортом.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат у зоні гарантованого добровільного відселення.

Проте, позивачкою отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи44 ... , яким встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Заборгованість по ст. 37 Закону... підлягає стягненню за один рік, відповідно до ст. 99 КАС України.

Заборгованість по ст. 39 Закону України “Про статус...” підлягає стягненню, так як відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

При цьому суд враховує, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV було зупинено дію ст.. ст.. 37,39 Закону України “Про статус...” в частині визначення розміру виплат грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування та доплати за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення на 2006 рік.

При стягненні коштів передбачених ст. 39 ЗУ «Про статус...» суд виходить з наступного. Рішенням Конституційного Суду № 6-рп від 09.07.2007 р. визнано неконституційними деякі положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 р.», в тому числі п.30 ст. 71 цього Закону, яким було зупинено дії ст. ст. 37, 39, 48 Закону «Про статус...» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Крім того, згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» дію статтей 37,39 ЗУ “Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ зупинено на період з 01.01.2008 року по 23.05.2008 року.

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду україни № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 9 пункту 28 розділу II Закону україни «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд, вважає, що позивачка має право на одержання коштів передбачених ст.. 39 ЗУ «Про статус...» за період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 1.06.2008 року по 1.06.2009 рік.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

-з 1.07.2007 р. - 440 грн.;

-з 1.10.2007 р. - 460 грн.;

-з 1.01.2008 р. - 515 грн.;

-з 1.04.2008 р. - 525грн;

-з 1.10.2008 р. - 545 грн.;

-з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.

В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів передбачених ст.37 вищевказаного закону становить виходячи з розрахунку - 2718,80 грн., а передбачених ст.39 вказаного закону становить виходячи з розрахунку - 18931,00 грн.

Відповідно до Закону України “ Про Державний бюджет України на 2007 рік “, “ Про

Державний бюджет України на 2008 рік”, “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України - головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення... а тому суд, стягує кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 99, 159 - 163, 167 КАС України, ст.19 Конституції України, сг. ст. 37, 39 ЗУ "Про стаїус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 коштів передбачених ст. ст. 37, 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 кошти передбачені ст. 37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2718,80 грн. за період з 1.06.2008 року по 1.06.2009 рік; передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 18931,00 грн., за період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 1.06.2008 року по 1.06.2009 рік, а всього 21649,80 грн.

Сума визначена без урахування обов'язкових платежів і податків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного

адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя