Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1065/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирсь­

кої області

в складі : головуючої-судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління пенсійного фонду України в м. Коростені про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Управління пенсійного фонду України в м. Коростені неправомірними. Також просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, які передбачені ст. 37 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 5748,00 грн. за період з 1.05.2006 року по 30.04.2009 рік; кошти передбачені ст. 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 16060,00 грн. за період з 1.05.2006 року по 31.12.2007 рік.

Просить стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Коростені кошти передбачені ст. 39 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 17660,00 грн. за період з 1.01.2008 року по 30.04.2009 рік.

Також просить зобов'язати відділ Державного казначейства в м. Коростень перерахувати в УПФ України в м. Коростені для виплати їй кошти в сумі 17660,00 грн. Мотивуючи це тим, що вона до 31.12.2007 року працювала, в даний час перебуває на пенсії, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, є потерпілою від аварії на ЧАЕС.

Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ “ Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.

Позивачка, відповідачі надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивачка позов підтримує, відповідачі не визнають.

Причина неявки третьої особи - представника Коростенського управління Державного казначейства Головного управління державного казначейства України не відома, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Переліку населених пунктів, Житомирської і Київської областей, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та

розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року - м. Коростень Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Позивачка до 31.12.2007 року працювала, в даний час є пенсіонером та проживає в м. Коростені, що стверджується трудовою книжкою, пенсійним посвідченням та паспортом. Відповідно до посвідчення серії Б № 150661 виданого 18.03.1993 року є потерпілою 3 категорії від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи14 громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі 2 мінімальних заробітних плат у зоні гарантованого добровільного відселення.

Однак, позивачка з 1.01.2008 року перебуває на пенсії та не перебуває на обліку в УПФ України в м. Коростені як отримувач допомоги передбаченої ст. 39 ЗУ “Про статус...”, що стверджується довідкою № 744 від 20.05.2009 року (а.с. 12).

При цьому позивачкою не надано відомостей де саме вона перебуває на обліку з 1.01.2008 року як отримувач допомоги передбаченої ст. 39 ЗУ “Про статус...”.

Проте, позивачкою отримуються кошти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи11 ... , яким встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Заборгованість по ст. 37 Закону... підлягає стягненню за один рік, відповідно до ст. 99 КАС України.

Заборгованість по ст. 39 Закону України “Про статус...” підлягає стягненню, так як відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

При цьому суд враховує, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3235-IV було зупинено дію ст.. ст.. 37,39 Закону України “Про статус...” в частині визначення розміру виплат грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування та доплати за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення на 2006 рік.

При стягненні коштів передбачених ст. 39 ЗУ «Про статус...» суд виходить з наступного. Рішенням Конституційного Суду № 6-рп від 09.07.2007 р. визнано неконституційними деякі положення ЗУ «Про державний бюджет на 2007 р.», в тому числі п.30 ст. 71 цього Закону, яким було зупинено дії ст. ст. 37, 39, 48 Закону «Про статус...» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд, вважає, що позивачка має право на одержання коштів передбачених ст.. 39 ЗУ «Про статус...» за період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

-з 1.07.2007 р. - 440 грн.;

-з 1.10.2007 р. - 460 грн.;

-з 1.01.2008 р. - 515 грн.;

-з 1.04.2008 р. - 525грн;

-з 1.10.2008 р. - 545 грн.;

-з 1.12.2008 р. - 605 грн.;

-з 1.04.2009 р. - 625 грн.

В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів передбачених ст.37 вищевказаного закону становить виходячи з розрахунку - 2470,90 грн., а передбачених ст.39 вказаного закону становить виходячи з розрахунку - 5337,00 грн.

Відповідно до Закону України 11 Про Державний бюджет України на 2007 рік” , “ Про Державний бюджет України на 2008 рік” , “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України - головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення... а тому суд, стягує кошти з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради. В задоволенні решти частин позовних вимог відмовити.

На підставі вшцевикладеного та керуючись ст. ст. 99, 159 - 163, 167 КАС України, ст.19 Конституції України, се ст. 37, 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_2 коштів передбачених ст. ст. 37, 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_2 кошти передбачені ст. 37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2470,90 грн. за період з 1.06.2008 року по 1.05.2009 рік та кошти передбачені ст. 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 5337,00 грн. за період з 1.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а всього 7807,90 грн.

Сума визначена без урахування обов'язкових платежів і податків.

В задоволенні решти частин позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя