Справа № 380/618/16-ц Головуючий у І інстанції Архангельський А. М.

Провадження № 22-ц/780/5740/16 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.

Категорія 26 07.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

07 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", 14.06.2010 року після перейменування в Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Укрсоцбанк" (далі Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2(далі Відповідач) заборгованість за кредитним договором в сумі 62026.74 доларів США та судовий збір в сумі 19789.32 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 15.09.2008 року Позивач та Відповідач уклали кредитний договір №24.3-44/41 (надалі Договір) на купівлю автомобіля, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 33717 доларів США, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити 13.40 відсотків річних за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими Договором, кінцевий термін погашення 14.09.2015 року.

Відповідно вищезазначеного Договору погашення заборгованості здійснюється Відповідачем щомісячною сплатою кредиту з наданням Позивачу грошових коштів, сума яких складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Договору.

Також, 11.08.2009 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду №1 (надалі Угода) про внесення змін до Договору № 24.3-44/41 від 15.09.2008 року, згідно якої кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 35542 доларів США, 73 центи зі сплатою 13,50% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості 14.10.2019 року.

На виконання умов Договору та Угоди, Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надавши Відповідачу кредит 15.09.2008 року та 14.08.2009 року на загальну суму 35542.73 доларів США з кінцевим терміном виконання 14.10.2009 року. Проте, в порушення умов Договору та Угоди, Відповідач належним чином не виконував взятих на себе договірних зобов'язань, повернув у вересні та серпні 2008 року 811.34 доларів США, в листопаді та грудні 2008 року 792,66 доларів США.

Станом на 08.10.2015 року заборгованість по Договору та Угодою складає 62026,74 доларів США із яких 33938,73 доларів США заборгованість за кредитом та 28088,01 доларів США заборгованість за відсотками.

В судове засідання представник Позивача не прибув, але в заяві від 02.08.2016 року просить справу слухати у відсутності представника , позовні вимоги підтримує.

Представник Відповідача, адвокат Неживок І.В. в судове засідання не прибув, але в заяві від 07.09.2016 року просить справу слухати без представника Відповідача та на підставі письмової заяви від 20.07.2016 року просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості, відповідно до ст.257 ЦК України, оскільки його довіритель останній платіж відповідно Договору здійснив 14.09.2009 року, а Позивач за захистом порушеного права звернувся лише 19.04.2016 року.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2016 року в задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апелянт ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Судом першої інстанції було встановлено, що , що 15.09.2008 року Позивач та Відповідач уклали Договір №24.3-44/41 про надання коштів для купівлі автомобіля. Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 33717 доларів США, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити 13.40% відсотків річних за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених Договором, кінцевий термін погашення 14.09.2015 року.

Згідно вищезазначеного Договору, погашення заборгованості здійснюється Відповідачем щомісячною сплатою грошових коштів, сума яких складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Договору.

Також встановлено, що 11.08.2009 року між Позивачем та Відповідачем укладено Угоду про внесення змін до Договору № 24.3-44/41 від 15.09.2008 року, згідно якої Позивач надав Відповідачу грошові кошти в сумі 1825,73 доларів США на загальну суму 35542 доларів США, 73 центи зі сплатою 13,50% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості 14.10.2019 року.

Виконуючи умови Договору та Угоди, Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надавши Відповідачу кредит 15.09.2008 року в сумі 33717 доларів США та 14.08.2009 року в сумі 1825,73 доларів США на загальну суму 35542.73 доларів США з кінцевим терміном виконання 14.10.2009 року. Проте, в порушення умов Договору та Угоди, Відповідач належним чином не виконував взятих на себе договірних зобов'язань, повернув у жовтні та грудні 2008 року 1002.72 (410,34+391,66+200,28) доларів США, в січні 2009 року 601,72 ( 401+200,72) доларів США і крім того в 2008-2009 роках сплатив 4558,68 доларів США відсотків за кредитом. Станом на 08.10.2015 року заборгованість по Договору та Угодою складає 62026,74 доларів США із яких 33938,73 доларів США заборгованість за кредитом та 28088,01 доларів США за процентами.

Встановлено також, що Відповідач з 23.11.2009 року не виконує умов кредитного договору.

Установлені обставини підтверджуються: копією Договору №24.3-44/41 та графіку погашення кредиту від 15.09.2008 року (а.с.18-25), копією додаткової угоди від 11.08.2009 року (а.с.16,17), виписками із особового рахунку про перерахунку суми кредиту (а.с.27,28), копією заяви про застосування строків позовної давності (а.с.85), копією розрахунку заборгованості (а.с.104-109), копіє таблиці погашення нарахованих відсотків (а.с.7).

відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, зі змісту наведених правових норм вбачається порушення прав Позивача внаслідок невиконання договірних зобов'язань Відповідачем.

Враховуючи те, що представник Відповідача письмово заявив клопотання про застосування до даних правовідносин позовної давності, а тому колегія суддів в силу цих обставин приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином із розрахунку заборгованості наданої Позивачем установлено, Відповідач з 23.11.2009 року не виконує своїх договірних обов'язків та не вносить кошти за отриманий кредит. А тому колегія суддів вважає, що Позивачу з цієї дати було відомо про наявність заборгованості та про порушення Відповідачем його майнових прав, проте Позивач звернувся до суду за захистом порушеного права лише 10.05.2016 року, тобто з моменту порушеного права позивача минуло більше трьох років і причини пропущення строків позовної давності позивачем не вказані.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що представник Відповідача заявив клопотання про застосування позовної давності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції за необхідне застосувати до даних правовідносин наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: