Справа № 263/16241/16-ц

Провадження № 6/263/215/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Киян Д.В., при секретарі Марцині Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла. В обґрунтування вимог заявник зазначив, що в провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться зведене виконавче провадження № 50098429 з примусового виконання виконавчого листа № 6-317/12 від 19.01.2012 року, виконавчого листа № 263/12764/13-ц від 17.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Загальна сума заборгованості за зведеним провадженням складає 221875,85 грн. 10.11.2016 року та 30.11.2016 року, при виході за адресою: місто Маріуполь, пров. Зенітний, буд. 7, пров. Зенітний, буд. 18, здійснити перевірку майнового стану боржника та винести постанову про опис та арешт майна боржника не виявилося можливим, про що складено відповідні акти, у зв’язку із чим, просив надати дозвіл державному виконавцю примусово проникнути до будинку № 18 по пров. Зенітному в місті Маріуполі.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Суд, вивчивши матеріал справи, прийшов до висновку, що вказане подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться зведене виконавче провадження № 50098429 з примусового виконання виконавчого листа № 6-317/12 від 19.01.2012 року, виконавчого листа № 263/12764/13-ц від 17.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Постановами державного виконавця від 09.07.2014 року, 22.06.2015 року, та 22.06.2015 року відкриті виконавчі провадження, про стягнення зокрема з ОСОБА_1 заборгованості.

Постановою державного виконавця від 30.06.2015 року зазначені виконавчі провадження зведені до одного провадження, якому присвоєно № 50098429.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику ОСОБА_1 належить 1/1 частина будинку № 18 по пров. Зенітному в місті Маріуполі.

Відповідно до актів державного виконавця Шеверкової І.І. від 10.11.2016 року та 30.11.2016 року, при виході за адресою: місто Маріуполь, пров. Зенітний, буд. 7, пров. Зенітний, буд. 18, здійснити перевірку майнового стану боржника та винести постанову про опис та арешт майна боржника не виявилося можливим, у зв’язку із відсутністю будь-кого дома.

Головним державним виконавцем надісланий ОСОБА_1 виклик рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо надання документів про сплату заборгованості.

Згідно зі ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішення суду є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Подання державного виконавця не містить доказів, які б підтверджували ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим документом, відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання. Будь-які підтвердження про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику суду не надані.

Так, надане державним виконавцем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить підпису боржника, що не дає підстав вважати про належне повідомлення останнього.

Крім того, додані до подання акти державного виконавця не містять часу здійснення виходу за адресою боржника, що не виключає здійснення такого виходу в робочий час та може бути причиною відсутності боржника за вищезазначеною адресою.

Суд зазначає, що у поданні державний виконавець не зазначив дані про наявність майна у вказаному приміщенні, до якого необхідно здійснити примусове проникнення.

У контексті зазначеного, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем не подано належного обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення та не підлягає до задоволення, оскільки примусове проникнення до житла буде порушувати гарантовані Конституцією України права щодо недоторканості житла власників будинку та осіб, які там проживають.

На підставі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Конституції України, ст. ст. 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. ст. 8, 10, 208-210, 376 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про примусове проникнення до житла – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.В. Киян