суддя-доповідач  1 інстанції - Третяк О.Г..

 суддя -  доповідач  - Радіонова О.О.

 

 

                                                                     

                                  ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                            П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 серпня 2009  року                                                справа № 2-а-133/09/1205                                                                                                         

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:                                                 Радіонової О.О.

суддів :                                                             Горбенко К.П., Юрченко В.П.

при секретарі судового

засідання    за участю представників сторін:  від позивача                              ОСОБА_1  від відповідачів	ОСОБА_2         не з»явились, повідомлені належнимчином                      не з'явились, повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні		Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області
на постанову		Білокуракинського районного суду Луганської області
від		14 квітня 2009 року
по справі		№ 2-а-133/09/1205                                                                                                        (суддя Третяк О.Г.)
за позовом		ОСОБА_3  ОСОБА_4  ОСОБА_5  ОСОБА_6  ОСОБА_7  ОСОБА_8  ОСОБА_9  ОСОБА_10  ОСОБА_11  ОСОБА_12
до		Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області
про		Визнання дій неправомірними, стягнення підвищення до пенсії за віком

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Позивачі звернулися до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01.01.2006р. по теперішній час, зобов»язати відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008рр. у сумі 3891,90 грн, та при нарахування пенсії з 01.01.2009р. враховувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

          Ухвалою від 27.02.2009р. (а.с.11-112) суд об»єднав в одне провадження справи за позовними заявами різних позивачів до одного відповідача та присвоїв справі номер №2а-133/09/1205.

    Постановою  Білокуракинського районного суду Луганської області від 14 квітня 2009 року (арк. справи 133-134)) позов задоволено частково, внаслідок чого визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачам у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. та зобов»язано відповідача здійснити позивачам перерахунок та виплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни кожному з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. з урахуванням здійснених виплат.

            Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачів судові витрати з оплати судового збору у сумі 1,70 грн. кожному.

В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 138-139) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний  розмір пенсії за віком для розрахунку доплат, а також просив суд розглянути справу без участі його представника.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про час, місце та дату розгляду справи були повідомлений належним чином.

Судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно   ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження,, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 народження,, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7 народження, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8 народження, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 народження, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 народження,  відноситься до категорії «діти війни». (арк.спр.6).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року  № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що дії відповідача слід вважати правомірними щодо відмови у виплаті позивачам, як дітям війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач мав право на отримання підвищення до пенсії  за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та позивачам неправомірно було відмовлено у її нарахуванні та виплаті.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була.

Беручи до уваги  позовні вимоги  позивача за 2008 рік, (а саме з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.) колегія суддів зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2008 рік, вважати 31 грудня 2008 року.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті  113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                                              ПОСТАНОВИЛА:

 

      Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 14.04.2009 року по адміністративній справі№2-а-133/09/1205 - задовольнити частково.                                                                                                        

      Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 14.04.2009 року по адміністративній справі№2-а-133/09/1205 - змінити.

Змінити абзац 2 резолютивної частини постанови Білокуракинського районного суду Луганської області від 14.04.2009 року по адміністративній справі№2-а-133/09/1205, виклавши  в наступній редакції:

«Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у виплаті підвищення до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.»».  

 Змінити  абзац 3 резолютивної частини постанови резолютивної частини постанови Білокуракинського районного суду Луганської області від 14.04.2009 року по адміністративній справі№2-а-133/09/1205 та  викласти в наступній редакції:                                                                                                  

«Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області здійснити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни кожному з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням здійснених виплат».

В іншій частині постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 14.04.2009 року по адміністративній справі№2-а-133/09/1205 залишити без змін.  

Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 25 серпня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

 

 

Головуючий:      О.О. Радіонова

 

Судді:      К.П.Горбенко

 

     В.П.Юрченко

     

                                                                                                                                                           

 

Згідно з оригіналом.

Суддя:                             О.О.Радіонова