Справа № 428/12884/16-к

Провадження № 11-сс/782/265/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Чорнобривко Ю.В.,

суддів: Павленко Т.І., Тополюк Є.В.,

за участю секретаря - Попової Д.В.,

прокурорів – Губського К.О., Бусова Д.М.,

захисників – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4, захисника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2016 року про обрання запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 6 грудня 2016 року частково задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області та обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням застави в розмірі 1000000 (одного мільйона) гривень.

Обставини кримінального правопорушення, як вони викладені в ухвалі слідчого судді, свідчать про те, що ОСОБА_5, призначений 21.01.2015 наказом в.о. генерального директора ПАТ «Лисичанськвугілля» № 19-к на посаду директора шахти ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», є службовою особою та виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, до яких, відповідно до посадової інструкції, входить:

- керівництво та організація роботи шахти з видобування вугілля;

- організація виробничо-господарської діяльності, забезпечення збереження майна, раціональне використання та поліпшення трудових, матеріальних та фінансових ресурсів;

- забезпечення рентабельної роботи шахти;

- розпорядження фінансовими ресурсами шахти у відповідності із встановленим планом та діючим законодавством, забезпечення максимальної економії у витрачанні засобів.

Разом із тим, на ОСОБА_5 покладена повна відповідальність за збереження основних фондів та оборотних засобів, за неналежне виконання чи невиконання своїх посадових обов'язків, правопорушення, вчиненні в процесі ведення своєї діяльності, нанесені матеріальні збитки.

Здійснюючи свою господарську діяльність, ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі начальника Відокремленого підрозділу «Управління з постачання та збуту продукції» ОСОБА_6 протягом 2015-2016 p.p. укладена низка договорів на поставку юридичним особам вугілля марки ДГР 0-200, а саме:

- договір № 27 від 19.03.2015, предметом якого є поставка вугілля марки ДГР 0-200 енергетичного на адресу TOB «Інтеренергоальянс», на загальну суму 176 тис. грн.;

- договір № 67 від 07.10.2015, предметом якого є поставка вугілля марки ДГР 0-200 енергетичного на адресу TOB «СВ-Домофон», на загальну суму 440 тис. грн.;

- договір № 1 від 12.01.2016, предметом якого є поставка вугілля марки ДГР 0-200 енергетичного на адресу TOB «СВ-Домофон», на загальну суму 377,184 тис. грн.;

- договір № 34 від 15.02.2016, предметом якого є поставка вугілля марки ДГР 0-200 енергетичного на адресу TOB «ЮСІБ», на загальну суму 600,061 тис. грн.

При цьому, виконання вказаних договорів здійснювалося шляхом відвантаження зазначеним суб'єктам господарської діяльності вугілля з території шахти ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля».

У грудні 2015 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння вугільною продукцією ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля».

При цьому, ОСОБА_5, усвідомлюючи, що одноособово не зможе здійснити всі необхідні дії, спрямовані на реалізацію свого злочинного умислу, у грудні 2015 року вступив у злочинну змову з начальником ділянки поверхнево-технологічного комплексу (далі - ПТК) ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_7, який знаходиться у його підпорядкуванні, до посадових обов'язків якого входить облік прийомки вугілля та його відвантаження, а також іншими невстановленими особами щодо спільних дій з метою заволодіння вугільною продукцією зазначеного підприємства, шляхом відображення недостовірних відомостей про об'єми видобутого вугілля до облікової документації в бік зменшення та подальшого відвантаження не облікованого вугілля на користь третіх осіб.

З метою досягнення поставлених цілей, ОСОБА_5 домовився із ОСОБА_7 про умисне заниження ним відомостей про фактичне добування рядового вугілля по шахті за зміну у формі УПД-6, з метою подальшого відвантаження вказаної продукції без відповідного обліку у передбачених для того первинних документах на адресу суб'єктів господарської діяльності з метою заволодіння зазначеною вугільною продукцією.

В свою чергу, ОСОБА_7, виконуючи згідно спільного плану свою злочинну роль, діючи за попередньою домовленістю та за вказівкою ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вносив недостовірні відомості про видобуток рядового вугілля по ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» за добу та про його відвантаження на адресу суб'єктів господарської діяльності, а також безпосередньо організовував відвантаження не облікованої вугільної продукції без будь-якого документального оформлення.

Разом з цим, з метою подальшого вивезення вугільної продукції з території ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», особисто ОСОБА_5 або ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_3, надавалися накази працівникам ділянки охорони ВП «Шахти «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» про безперешкодний пропуск вантажного автомобільного транспорту та не внесення відповідних відомостей до «Журналу виїзду» з підприємства.

Таким чином, реалізуючи спільний злочинний умисел на заволодіння вугільною продукцією ВП «Шахти «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», у період часу з грудня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_7 підписав, а ОСОБА_5 в свою чергу затвердив занижені відомості про фактичні об'єми видобутого вугілля по шахті у формі УПД-6, чим порушили правила ведення прийому виданого на поверхню вугілля марки ДГР 0-200 та його обліку у звітній документації, та в подальшому здійснили його незаконну реалізацію представникам TOB «ЮСІБ» та TOB «СВ-Домофон».

Так, за період з 02.12.2015 по 30.04.2016, згідно зазначеним відомостям у «Журналах спуску та видачі вантажів та матеріалів стволом № 3», видано 16251 вагонетка, а у «Журналі обліку видобутку рядового вугілля» (форма УПД-2), на поверхню видано 13960 вагонеток, що на 2291 вагонетку або на 2291 тонну менше (за розрахунком 1 вагонетка - 1 тонна вугілля, згідно наказу ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» № 543 від 01.06.2012).

При цьому, дані про кількість виданих по стволу вагонеток вносились начальниками зміни (гірничими диспетчерами) до «Журналу обліку видобутку рядового вугілля» (форма УПД-2) на підставі «Відомостей про добування рядового вугілля по шахті за зміну» (форма УПД-6), що підписувались начальником ПТК ВП «Шахта «Привільнянська» ОСОБА_7 з метою реалізації спільного з ОСОБА_5 умислу на заволодіння вугільною продукцією підприємства та затверджувались останнім в подальшому.

Протягом зазначеного періоду, видобута не облікована вугільна продукція за спільною домовленістю із ОСОБА_5 навантажувалась ОСОБА_7 на території ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» у вантажний автомобільний транспорт та поставлялась на промисловий майданчик, який орендувався TOB «СВ-Домофон» та TOB «ЮСІБ», за адресою: Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Пролетарська, 3, звідки реалізовувалась споживачам.

Загальна вартість витрат по виробничій собівартості на 1 тонну рядового вугілля марки ДГР, згідно довідки ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» у період з 01.07.2015 по 30.04.2016, виданого на поверхню понад обсяг, зазначений в Журналах обліку видобутку рядового вугілля (форма УПД-2) за період з 02.12.2015 по 31.03.2016 складає 11290968,64 грн., в т.ч. помісячно:

- з 02.12.2015 по 31.12.2015 - рядове вугілля марки ДГР у загальній кількості 1151 тонна по виробничій собівартості 4959,13 гривень за 1 тонну, що складає 5707958,63 гривень;

- січень 2016 року - рядове вугілля марки ДГР у загальній кількості 631 тонна по виробничій собівартості 5349,44 гривень за 1 тонну, що складає 3375496,64 гривень;

- лютий 2016 року - рядове вугілля марки ДГР у загальній кількості 54 тонни по виробничій собівартості 3893,18 гривень за 1 тонну, що складає 210231,64 гривень;

- березень 2016 року, рядове вугілля марки ДГР у загальній кількості 455 тонна по виробничій собівартості 4389,63 гривень за 1 тонну, що складає 1997281,65 гривень.

Відповідно до акту маркшейдерського заміру встановлено відсутність (нестачу) рядового вугілля марки ДГР, який видано на поверхню понад обсяг, зазначений в Журналах обліку видобутку рядового вугілля (форма УПД-2) у загальній кількості 2291 тонна на загальну суму 11290968,64 гривень.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 8199 від 02.09.2016, в результаті заниження обсягу виданого на поверхню вугілля, зазначеного у Журналах обліку видобутку рядового вугілля на ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» (форма УПД-6), встановлено нестачу вугілля марки ДГР у загальній кількості 2291 тонн, що у перерахунку на зазначену у довідці «Про вартість витрат за виробничою собівартістю на 1 т. рядового вугілля марки ДГР по ВП «Шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» з 01.07.2015 по 30.04.2016» становить у загальній сумі 11290968,64 гривень.

Таким чином, державі в особі ПАТ «Лисичанськвугілля» нанесено матеріальну шкоду (збитки) у сумі 11290968,64 гривень, що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

5 грудня 2016 року слідчим відділом УСБ України в Луганській області ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

На ухвалу суду прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_4 подана апеляційна скарга. В даній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3, строком на 60 діб, визначивши розмір застави, що перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у межах нанесених державі збитків, поклавши на підозрюваного, у разі внесення ним застави, обов'язки прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснює досудове розслідування; не відлучатися із міста свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну; утримуватись від спілкування з свідками та будь-якими особами, вказаними слідчим.

На думку апелянта, судом безпідставно не взято до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 2 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Вважає, що слідчим обґрунтовано зазначено в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5, а прокурором в повному обсязі доведено в судовому засіданні наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також вказує, що має місце виключний випадок, а саме протиправними діями ОСОБА_5 порушено інтереси держави та трудового колективу підприємства, що набуло широкого суспільного резонансу, той факт, що діями підозрюваних державі завдано збитки у розмірі понад 11,2 млн. грн., а розмір застави, визначеної слідчим суддею складає всього 1 млн. грн., звернення в подальшому визначеної судом застави в дохід держави, у разі невиконання ОСОБА_5 покладених на нього судом обов'язків, не забезпечить відшкодування навіть 10% від завданих його діями збитків, сторона обвинувачення вважає, що розмір застави повинен бути збільшений до розміру, який у повному обсязі буде гарантувати забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а саме в межах нанесених державі збитків.

Адвокат ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі не погоджується с висновками, вказаними у судовому рішенні слідчого судді та зазначив, що оскаржувана ухвала не містить викладу тих обставин, на підставі яких слідчий суддя прийшов до висновку про наявність існування таких ризиків, як переховування від органу досудового розслідування, можливість знищити, сховати або спотворити речі та документи, незаконно впливати на свідків, а також не міститься посилання на конкретні матеріали провадження, що підтверджують існування зазначених ризиків. Ні в клопотанні слідчого ні прокурором в судовому засіданні взагалі не наведено та не обґрунтовано неможливість застосування більш м’якого запобіжного заходу, що зробив за них слідчий суддя, чим вийшов на думку захисника за межі клопотання слідчого. Крім того, посилається на те, що при обранні запобіжного заходу, визначено розмір застави, який є завідомо непомірним для підозрюваного.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, яку змінив та доповнив, посилається на невиконання слідчим суддею своїх повноважень зі здійснення судового контролю, порушив принципи змагальності учасників кримінального провадження, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону України, Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, практику ЕСПЛ, без наявності законних підстав задовольнив клопотання прокурора та свавільно позбавив ОСОБА_3 свободи.

Вказує також про те, що на його думку порушено право на захист, яке полягало у тому, що судом було відмовлено в задоволенні клопотання про допит свідків, які б підтвердили, що ОСОБА_3 не скоював інкриміноване йому правопорушення, не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Вказує на те, що якщо суд дійде висновку про наявність підстав, визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Просить скасувати ухвалу слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи захисників та підозрюваного, які вважали ухвалу суду необґрунтованою, апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, та наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_3, вислухана думка прокурора та захисників, з’ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з’ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного в їх сукупності.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність обрання ОСОБА_3 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш мякий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним у клопотанні слідчого ризикам.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, слідчим суддею з’ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення прокурором зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Не можуть бути задоволені посилання захисників про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя обґрунтовано виклав обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливості ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як зазначається в рішеннях Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Слідчий суддя також правильно, з урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 та характеризуючі дані про його особу, визначив заставу у розмірі 1 000 000 грн., що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов’язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Отже доводи апеляційної скарги прокурора, з посиланням на те, що, визначений слідчим суддею розмір застави не зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, у випадку внесення ним застави, на думку колегії суддів не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 176, 178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 6 грудня 2016 року якою частково задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області та обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням застави в розмірі 1000000 (одного мільйона) гривень залишити без змін.

Апеляції прокурора Губського К.О. та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 6 грудня 2016 року якою частково задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Луганській області та обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням застави в розмірі 1000000 (одного мільйона) гривень залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

__________________ _________________ ________________

Ю.В.ОСОБА_8ОСОБА_9Тополюк