суддя-доповідач  1 інстанції -Сидоров Є.І.

 суддя -  доповідач  - Радіонова О.О.

 

 

                                                                     

                                  ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 вересня 2009  року                                                справа № 2-а-193/09/0525                                                                                                   

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

 

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:                                                Радіонової О.О.

суддів :                                                            Юрченко В.П., Н.Шаптала Н.К.

при секретарі судового

засідання    за участю представників сторін:  від позивача                              ОСОБА_1  від відповідачів	ОСОБА_2                   ОСОБА_3         не з'явились(повідомлені належним чином)
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні		ОСОБА_3
на постанову		Кіровського районного суду м. Донецька
від		16 березня 2009 року
по справі		№ 2-а-193/09/0525                                                                                                  (суддя  Сидоров Є.І.)
за позовом		ОСОБА_3
До		Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради
про		стягнення допомоги по догляду за дитиною

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Позивач  ОСОБА_3звернулася до  Кіровського районного суду м.Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій відповідача щодо неправильного нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30.06.2007р. по 30.01.2008р., стягнення з відповідача недоплаченої суми заборгованості по допомозі по догляду за дитиною у розмірі 1531,55 грн., стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 1000 грн. та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу виготовлення позовної заяви у розмірі 500 грн., представництва у суді 500 грн.

В процесі розгляду справи позивачка свої вимоги уточнила (а.с.18) та просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо неправильного нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у сумі 1897 грн., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 4691 грн., стягнення з відповідача витрат на правову допомогу виготовлення позовної заяви та представництво у суді у загальному розмірі 1000 грн.

Постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 16.03.2009 р.  позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого  зобов»язано відповідача здійснити виплату ОСОБА_3недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.09.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі 1458,67 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, стягнуто з місцевого бюджету Кіровської районної у м.Донецьку Ради на користь позивача суму судового збору у розмірі 51,00 грн., втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесі у сумі 30 грн., сплачених нею при зверненні до суду. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції,  позивач звернувся  з апеляційною скаргою (а.с.37-38), в якій просить змінити частково постанову Кіровського районного суду м.Донецька та задовольнити позовні вимоги в частині стосовно 2008 року та адвокатських послуг: стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену суму заборгованості по допомозі за доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008р. по 31.09.2008р. у розмірі 3642 та витрати на правову допомогу по виготовленню позовної заяви та представництво в суді у розмірі 1000 грн. В іншій частині постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 16.03.2009р. по адміністративній справі № 2а-193/09 залишити без змін.

Позивач у судове засідання з»явився та підтримав подану апеляційну скаргу.

Відповідач  до судового засідання не з»явився,  про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судова колегія Донецького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав. Юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно   ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій» встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАСУ суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інтанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провалдження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3  народила дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с.11).

Згідно довідки відповідача  ( а.с.21) вбачається, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зокрема 2007р.: вересень -90,87 грн., жовтень - 104,85 грн., листопад - 107,73 грн., грудень - 110,88 грн.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті  92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року  № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006, № 489-V зупинена на 2007 рік дія статті 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року N 489-V.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” затверджений на 2007 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Таким чином, починаючи з 09.07.2007 року при здійсненні виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідач повинен був керуватись зазначеними сумами.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги за період з 01.09.2007р. по 31.12.2007р. підлягають задоволенню та до стягнення належить сума недоплати у розмірі 1458,67 грн.

Згідно довідки відповідача за 2008р. (а.с.21), позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до 3-річного віку у сумі 130,00 грн. щомісячно та за січень 2009р. 130 грн.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 ).

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не можуть бути задоволені в силу наступного.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зробив висновок щодо необґрунтованості вимог позивача про визнання дій відповідача такими,  що не відповідають Закону за 2008р.

 На підставі наведеного доводи позивача щодо задоволення позовних вимог за 2008р. судова колегія вважає необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції правильним.

Відносно стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000грн. судова колегія зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов»язані з оплатою послуг адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом (ч.1).

Частина перша вказаної статті свідчить про те, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця в галузі права, які її надають на підставі договору. До цих витрат не належать витрати, пов»язані із прибуттям до суду адвоката чи іншого фахівця у галузі права, які діють як представники сторін, оскільки це самостійний вид судових витрат, що визначений статтю 91 КАСУ.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_5 було укладено договір про надання адвокатських послуг 25.12.2008р.(а.с.12-13). Згідно п.1.1 вказаного договору замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець ( адвокат) приймає на себе зобов»язання надавати замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором, а саме: здійснювати представництво інтересів замовника у Кіровському районному суді м. Донецька при вирішенні питання щодо при значення щомісячної допомоги по догляду за дитиною, за що замовник зобов»язується сплатити гонорар у розмірі 1000 грн.

На а.с.14 міститься ксерокопія прибуткового касового ордеру від                    22.12. без вказання року про прийняття від ОСОБА_3 на підставі договору 500 плюс 500 грн.

Крім того, ксерокопія прибуткового касового ордера не може бути належним доказом сплати  гонорару, датова раніше ніж укладено договір, без вказання року, з посиланням на договір без дати.

На підставі наведеного, судова колегія дійшла висновку про те, що підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу  немає.

Суд першої інстанції в цій частині послався на норми ЦПК України,  в той час як розглядав спір за нормами Кодексу адміністративного судочинства, тому судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції  не є правильним.

 Разом з тим, судова колегія зазначає, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства не передбачені, тому стягнення цих витрат є неправомірним.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями  ст.ст. 94,160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

      Апеляційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити частково.

      Постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 16 березня 2009 року - змінити.

Змінити  абзац 3 резолютивної частини  постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 16 березня 2009 по адміністративній справі            № 2-а-193/09/0525, виклавши в наступній редакції:   

«Стягнути з місцевого бюджету Кіровської районної  у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_3суму судового збору у розмірі 25,50 грн.».

В іншій частини постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 16 березня 2009 по адміністративній справі  № 2-а-193/09/0525    залишити без змін.                                                                                                

Постанова у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті 03 вересня  2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

 

     

 

 Головуючий суддя                                                               О.О.Радіонова

Судді                                                                                       Н.К.Шаптала

                                                                                                 В.П.Юрченко

 

 

 

 

Згідно з оригіналом.

Суддя:                         О.О.Радіонова