Справа № 2-346/2007

р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в

складі

головуючого судді - Тустановського О.М.

при секретарі -                 Друца А.В.

розглянувши у судовому засіданні м. Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Вознесенської міської Ради Миколаївської області про визначення ідеальних часток в приватизованій квартирі та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частини квартири, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду із позовною заявою до Вознесенської міської Ради Миколаївської області про визначення ідеальних часток в приватизованій квартирі та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частини квартири.

У позові позивачі посилаються на те, що в результаті приватизації державного житлового фонду ними, а також ОСОБА_4(яка ним приходиться дружиною, матір»ю. бабусею) була приватизована квартира АДРЕСА_1, про що органом приватизації вознесенської міської ради народних депутатів 03 листопада 1994 року згідно з розпорядженням від 03.11.1994 року за НОМЕР_1 було видане свідоцтво на право власності на житло.

Так, в свідоцтві на право власності на житло передбачено, що зазначена квартира належить всім на праві спільної сумісної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з частки в зазначеній приватизованій квартирі. Остання заповіт на випадок смерті не робила. Тому спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст..529 ЦК України(в редакції 1963 року на час відкриття спадщини) стали чоловік померлої - ОСОБА_1 та дочка померлої - ОСОБА_2

В грудні 2006 року вони, спадкоємці, звернулися до нотаріуса з приводу переоформлення вказаної квартири. Але нотаріусом було відмовлено, оскільки в свідоцтві не визначені частки кожного із співвласників. Крім того, не визначення часток в приватизованій квартирі позбавляє їх в свій час розпоряджатися належними їм частками. Тому вони змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала повністю та просила визнати за нею право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в суд не з»явилися, але просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник Вознесенської міської Ради в суді не визнав позовні вимоги позивачів та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухав сторони, дослідив матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, в свідоцтві про право власності на житло, виданого 03 листопада 1994 року органом приватизації Вознесенської міської ради народних депутатів Миколаївської області, зазначено, що квартира АДРЕСА_1 - дійсно належить на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, померлої ОСОБА_4, ОСОБА_3. Але в свідоцтві не зазначено, чи в рівних частинах належить спільна сумісна власність.

Згідно ст..9 ЖК України громадяни мають право на приватизацію квартир(будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Вищевказаним свідоцтвом передбачено передання квартири на праві приватної спільної сумісної власності.

Таким чином, за обставин, що участь кожного з позивачів, а також померлої ОСОБА_4 в придбанні приватизованої квартири були рівними, так як це проходила безкоштовна передача державного житлового фонду кожному, хто проживав в цій квартирі, в приватну власність, то частка кожного в спільній сумісній власності на квартиру також є рівною, тобто кожному належить по 1/4 частині в приватизованій квартирі.

Згідно п.11 ст.346 ЦК України в разі смерті власника-фізичної особи право власності припиняється. Зазначене право спадкодавця ОСОБА_4, а саме належна їй 1/4 частина в квартирі, переходить в порядку спадкування спадкоємцям, як це передбачено ст.. 1216 ЦК України. Із повідомлення Першої Вознесенської нотаріальної контори слідує, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася і заповіт на випадок смерті остання не робила. Отже, спадкоємцями за законом першої черги стали: чоловік померлої - ОСОБА_1 та дочка померлої -ОСОБА_2

Згідно ст. 549 п.1 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично спадщину прийняли, оскільки постійно проживали з спадкодавцем в зазначеній квартирі по АДРЕСА_1, були зареєстровані з ним за місцем його

проживання(що підтверджується копіями будинкової книги, паспортів), дивилися за квартирою, тобто спадщину прийняли шляхом оперативного управління та володіння спадковим майном.

Згідно ст..5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, правила цього кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, в порядку спадкування за законом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кожному належить по 1/8 частині(1/4:2).

Виходячи з цього, частка кожного із позивачів в квартирі складає: ОСОБА_1 - 3/8 частини( 1/4 + 1/8); ОСОБА_2 - 3/8 частини ( 1/4 + 1/8); ОСОБА_3 - 1/4 частина.

На підставі викладеного, згідно ст..16, 346, 1216 ЦК України, ст..9 ЖК України, ст..8 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст. 11,15, 174, 213-215,218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляція в строки, передбачені ст..294 ЦПК України.