КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2009 № 20/448
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Федоренко В.М., дов. б/н від 14.11.2008 року
від відповідача - Войтенко М.М., дов. № 8-01-16/50 від 17.01.2009 року
від третьої особи - не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна телекомпанія України
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2009
у справі № 20/448 (суддя
за позовом Концерн радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Черкаської філії Концерну РРТ
до Національна телекомпанія України
третя особа позивача
третя особа відповідача Державний комітет телебачення і радіомовлення України
про стягнення 327536,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 20/448 позов Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Черкаської філії (далі - позивач) до Національної телекомпанії України (далі –відповідач) про стягнення 327 536,81 грн. задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в розмірі 327 536, 81 грн., державне мито у розмірі 11 095, 07 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 20/448 та прийняти нове, яким обов’язок щодо виділення коштів на сплату заборгованості за державним контрактом покласти на замовника послуг та головного розпорядника бюджетних коштів - Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Вважає, що суд першої інстанції неповністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а також суд неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що згідно з умовами державного контракту № 195-42 від 26.03.2007 року замовником послуг є третя особа.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2009 року.
В судове засідання 15.07.2009 року з’явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 20/448 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
10.01.2007 року між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (далі замовник, третя особа) та Національною телекомпанією України (далі - виконавець, відповідач) було укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік, за умовами якого (п. 1.1) замовник розміщує, а виконавець приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік.
12.03.2007 року між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (далі довіритель, третя особа) та Національною телекомпанією України (далі - повірений, відповідач) був укладений договір доручення № 167-08, згідно з умовами якого повірений зобов’язується від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році (п. 1.1 Договору).
Для виконання цього Договору довіритель як Генеральний державний замовник делегує повіреному свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах компетенції, визначеної цим Договором (п. 1.2 Договору).
Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто (п. 2.1 договору).
Повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться: обсяг послуг: телемовлення обсягом - 4 008,3 години; строк надання послуг: з 1 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року; вартість послуг: 23 000 000 грн. (п. 3.1 Договору)
Крім цього, повірений також зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31 360 683 грн. з обсягом телемовлення –5 535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року (п. 3.2.2 Договору); укласти відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України обсягу державного замовлення з його виконавцем державний контракт на розповсюдження трансляцію телепрограм (у 3-х примірниках) (п.п. 3.2.3 Договору).
Відповідно до п. 4. Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 918 від 13.07.2004 року, державними замовниками виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм (далі - державний замовник) і виконавцями державного замовлення є:
- Держкомтелерадіо - генеральний державний замовник виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм;
- органи державної влади, інші державні органи, установи, організації, визначені законодавством як розпорядники державних коштів, - державні замовники виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, що відповідають їх напрямам діяльності, за умови визначення у державному бюджеті видатків на зазначені цілі.
Як передбачено п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 266 від 29.02.1996 року “Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів:
- визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції;
- укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін;
- контролюють виконання підприємствами, установами, організаціями делегованих їм функцій і несуть відповідальність перед державою за виконання державного замовлення.
26.03.2007 року між Державним підприємством Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр (надалі -виконавець, відповідач) та Національною телекомпанією України (надалі - замовник, позивач) був укладений Державний контракт № 195-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік (далі - Державний контракт), відповідно до умов якого виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до цього контракту, надає замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм. Вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету на 2007 рік (п. 1.2).
Відповідно до п. 2.1.3 Державного контракту виконавець зобов’язується забезпечити здійснення трансляції телепрограм у повному обсязі до 21 вересня 2007 року, а в разі належного фінансування до 31.12.2007 року.
Згідно з п. 3.1 Державного контракту ціна контракту становить 710 270,76 грн., що відповідає вартості трансляції 4 008,3 години.
Відповідно до п. 3.2 Державного контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 980 890,60 грн., що відповідає вартості трансляції 5 535,5 годин.
Згідно з п. 4.2 п. 4.3, п. 4.4 Державного контракту виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги та направляє їх замовнику, а замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акти і повертає один екземпляр виконавцю; за наявності зауважень або заперечень по актах, замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей.
Відповідно до п. 4.7 Державного контракту щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Державний контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 року і діє до 21.09.2007 року (п. 7.1).
У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п. 3.2 Контракту, контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 року і діє до 31.12.2007 року (п. 7.2 Державного контракту).
10.04.2007 року між Національною телекомпанією України та Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення укладено додаткову угоду № 1 до Державного контракту № 195-42 від 26.03.2007 року, якою передбачено нові банківські реквізити виконавця, у зв’язку з реорганізацію підприємств Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.
На виконання умов Державного контракту позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи зведеннями про підсумки роботи технічних засобів, актами виконання та рахунками за вересень 2007 року на загальну суму 74 898,64 грн., за жовтень 2007 року на загальну суму 89 599,21 грн., за листопад 2007 року на загальну суму 83207,38 грн., за грудень 2007 року на загальну суму 79 831,58 грн. Вказані документи були направлені відповідачу, та отримані останнім за вересень - 26.10.2007 року, за жовтень - 28.11.2007 року, за листопад - 26.11.2007 року, за грудень - 28.01.2008 року.
Відповідач акти виконання робіт за період з вересня 2007року по грудень 2007 року не підписав, зауважень та заперечень до вказаних актів не надав, протоколи зауважень або заперечень суду не надав. Також, відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про зменшення фінансування та про припинення дії Державного контракту з 21.09.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлено, що позивачем були надані телекомунікаційні послуги за період з вересня 2007 року по грудень 2007 року на загальну суму 327 536,81 грн., виконання яких відповідачем не заперечувалось.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього Державним контрактом, в повному обсязі, а відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи те, що умовами Державного контракту передбачено обов’язок саме відповідача прийняти та сплатити надані послуги, та те, що відповідачем всупереч вимогам законодавства та умовам контракту на момент подання позову не було сплачено борг за фактично отримані послуги на загальну суму 327 536, 81 грн., і зазначений факт є документально підтвердженим і відповідає обліковим даним позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу у вищевказаному розмірі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення від розрахунків за фактично отримані послуги.
При цьому колегія суддів відзначає, що позивачем при зверненні до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 327 536, 81 грн. було сплачено 3 275, 37 грн. державного мита (платіжне доручення № 3349 від 15.10.2008 року та платіжне доручення № 3415 від 29.10.2008 року), що становить один відсоток від ціни позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги повністю у розмірі 327 536, 81 грн., господарський суд міста Києва мав би стягнути з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 3 275, 37 грн. Натомість, місцевим господарським судом було стягнуто державне мито в розмірі 11 095, 07 грн.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни розміру державного мита, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не змінюючи при цьому викладеного в рішенні висновку місцевого господарського суду щодо прав та обов’язків сторін у спірних правовідносинах.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 20/448 змінити в частині стягнення державного мита та стягнути з Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, р/р 35216012000821 в УДК у Шевченківському районі ГУДКУ в місті Києві, МФО 820019, код 23152907) на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Черкаської філії (18009, м. Черкаси, вул. Пальохи, 2, р/р 26009060089591 в ЧФ ГРУ “Приватбанк”, МФО 354347, код ЄДРПОУ 34928152) 3 275, 37 грн. державного мита. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2009 року у справі № 20/448 залишити без змін.
3.Матеріали справи № 20/448 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
20.07.09 (відправлено)