КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009 № 15/78
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Філін О.В.- пред. за дов. № 10/12 від 08.01.2009року;
від відповідача - Грянка В.І.- пред. за дов. № 0570-1-25/03/09 від 25.03.2009 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2009
у справі № 15/78 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест"
до ТОВ "Торговий дім "Елво-Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 337170,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елво-Україна" про стягнення 337 170,72 грн. штрафних санкцій за вчасно непоставлений товар.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. у справі № 15/78 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елво-Україна" на користь позивача 10000,00 грн. пені, 3371,71 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. у справі № 15/78 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права (ст.ст. 526, 617 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 218 Господарського кодексу України та норми процесуального права (ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України), що призвело до прийняття неправильного рішення по справі. Зокрема, апелянт вважає, що у суду були відсутні підстави зменшувати розмір штрафних санкцій, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення умов договору № 04013П/2008 від 01.04.2008 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2009 р.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 07.07.2009 р. № 15/78 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. у справі № 15/78 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача 337170,72 грн. суму штрафних санкцій.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 01.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елво-Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" був укладений договір № 04013П/2008, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язався поставити у власність позивача (покупця) апаратуру електричну високовольтну —роз'єднувачі 100 (кВ згідно з тендерною пропозицією № 0119-1-14/02/08 від 14.02.2008 р. в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами умовами договору та специфікацією, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно п. 3.4 договору датою постачання вважається дата, зазначена постачальником на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником після здійснення покупцем приймання продукції відповідно до п. 3.3 та п. 2.3 договору. Зобов'язання з постачання вважається виконаним з моменту передачі продукції у розпорядження представника покупця в погодженому сторонами пункті призначення. Зобов'язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати прийнятої продукції (п. 3.5 договору).
Розрахунки за договором, здійснюються покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів у розмірі вартості відповідної партії поставленої продукції протягом 10 банківських днів з дати поставки відповідної партії продукції і отримання від постачальника рахунку-фактури на таку оплату (п. 5.2 договору).
Специфікацією до договору № 04013П/2008 від 01.04.2008 р. сторони визначили, що поставка товару за договором відбуватиметься двома партіями, а загальна його вартість становитиме 4564356,00грн.
Перша партія роз'єднувачів 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією у кількості 8 та 20 штук вартістю 624 800,00 грн. і 1 303 400,00 грн. без ПДВ має бути поставлена у травні 2008 року. Друга партія, що включає 8 і 19 роз'єднувачів 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією й 1 заземлювач зовнішньої установки з полімерною ізоляцією вартістю 624 800,00 грн., 1238230,00 грн. і 12 400,00 грн., має бути поставлена у липні 2008 року.
За твердженнями позивача, що визнається та не оспорюється відповідачем, постачальник прострочив термін поставки першої партії продукції, оскільки передав продукцію лише у червні 2008 року.
Зокрема, роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.2-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 78 100,00 грн. без ПДВ (93 720,00 грн. з ПДВ) були поставлені 03.06.2008 р. (видаткова накладна № РН-0000503 від 03.06.2008 р., податкова накладна № 87 від 03.06.2008 р.), тобто прострочення склало 3 дня; роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.2-110/1000 УХЛ 1 у кількості 2 шт. вартістю 78 100,00 грн. без ПДВ (93 720,00 грн. з ПДВ) були поставлені 09.06.2008 р. (видаткова накладна № РН-0000508 від 09.06.2008 р., податкова накладна № 88 від 09.06.2008 р.), тобто прострочення склало 9 днів; роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.16-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 09.06.2008 р. (видаткова накладна № РН-0000508 від 09.06.2008 р., податкова накладна № 88 від 09.06.2008 р.), тобто прострочення склало 9 днів; роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП. 16-110/1000 УХЛ 1 у кількості 8 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 23.06.2008 р. (видаткова накладна № РН-0000515 від 23.06.2008 р., податкова накладна № 101 від 23.06.2008 р.), тобто прострочення склало 23 дня; роз'єднувач 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП. 16-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 25.06.2008 р., (видаткова накладна № РН-0000518 25.06.2008 р., податкова накладна № 105 від 25.06.2008 р.), тобто прострочення склало 25 днів.
Відповідно до п. 6.2 договору встановлено, що у випадку порушення постачальником термінів виконання своїх зобов'язань, обумовлених договором та специфікацією до нього, він сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 1% від вартості продукції за кожен день прострочення поставки, а також відшкодовує усі збитки, заподіяні покупцю внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань.
Під час здійснення судового провадження у справі, судом першої інстанції було правильно встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором поставки та правомірно визначено, що загальний розмір штрафних санкцій у відповідності до п. 6.2 договору становить 337170,72 грн. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності заявлених вимог про стягнення 337170,72 грн. штрафних санкцій за договором.
При цьому, розглядаючи даний спір суд першої інстанції визнав за можливе, на підставі статті 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір штрафних санкцій, оскільки розмір нарахованих штрафних санкцій, значно перевищує розмір збитків позивача, які позивачем не заявлені та не доведені. Крім того, місцевим господарським судом було враховано також ступінь виконання відповідачем зобов’язання щодо поставки за договором.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що вказані висновки місцевого господарського суду є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського суду України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
У відповідності до вищенаведених норм місцевий господарський суд визнав, що належні до сплати штрафні санкцій у сумі 337170,72 грн. надмірно великі, тому з урахуванням виключних обставин даної справи та з урахуванням інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, суд на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у винятковому випадку зменшив суму штрафних санкцій.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відзначає, що суд першої інстанції відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України правомірно використав надане йому право, дійшов вірного висновку про зменшення розміру штрафних санкцій до економічно обґрунтованого розміру та стягнув 10000,00 грн., порушення відповідачем зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, відповідач в повному обсязі виконав зобов’язання за договором, в свою чергу заявлені до стягнення штрафні санкції складають надмірно велику суму.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, і інших доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року у справі № 15/78 - без змін.
Матеріали справи № 15/78 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
14.09.09 (відправлено)