ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2009 року Справа № 5/214
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бахмат Р.М. ( доповідач),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі Стуковенковій О.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 17.09.09 р.:
від позивача за первісним позовом: Врона А.А. (дов. ВЕТ № 379938 від 12.07.07 р.);
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 (дов. ВМЕ № 011038 від 15.04.09 р.);
від відповідача-2 за зустрічним позовом: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 17.06.2009 р. у справі № 5/214
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” м. Кіровоград
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Олександрія
про розірвання договору, зобов’язання повернути приміщення за відповідним актом, стягнення 44 046,16 грн.
та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Олександрія
до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” м. Кіровоград;
В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Нафта” м. Кіровоград
про визнання недійсним договору суборенди, додатку до договору суборенди, стягнення 63 347,26 грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 17.06.2009 р. у справі № 5/214 (головуючий суддя Змеул О.А., судді: Мохонько К.М., Шевчук О.Б.), яке підписано 23.06.2009 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України, відмовлено у первісному позові ТОВ “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” м. Кіровоград до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Олександрія про розірвання договору суборенди № 38-17/07 від 02.04.2007 р.; про стягнення з відповідача заборгованість за договором суборенди № 38-17/07 від 02.04.2007 р. в сумі 44 046 грн. 16 коп., у тому числі:
- заборгованість за суборенду плату –38 632 грн.50 коп.,
- відшкодування заборгованості по комунальним послугам 2 547 грн. 13 коп.;
- пені за порушення терміну проведення розрахунку за суборендну плату –2 866 грн. 53 коп.;
про зобов’язання відповідача передати суборендоване приміщення позивачу за актом прийому-передачі; про зобов’язання відповідача усунути пошкодження, нанесені суборендованому приміщенню.
23.10.07 р. ФОП ОСОБА_3 подала зустрічний позов, до якого 17.01.2008 р. (а.с. 98-101, т. 3) подано уточнення, в яких ФОП ОСОБА_3 просила визнати недійсним договір від 02.04.2007 р. № 38/17-07 суборенди нежитлового приміщення, укладений між Укрпромбанком та ФОП ОСОБА_3, як такий, що укладений під впливом обману.
Додатковий договір № 1 від 05.03.2007 р. № 109-МГ від 01.11.2006 р., укладений між Укрпромбанком та ТОВ “Кіровоград-Нафта” визнати нікчемним.
Стягнути з Укрпромбанку в особі Кіровоградської філії ТОВ “Укрпромбанк” на користь ФОП ОСОБА_3 збитки в сумі 48 294 грн. 24 коп.
20.02.2008 р. ФОП ОСОБА_3 подано заяву про збільшення суми позову на 14422 грн. 80 коп. щодо орендної плати, а всього стягнути з ТОВ “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” 63 347 грн. 26 коп.
Суд першої інстанції частково задовольнив зустрічний позов.
Визнав недійсним договір суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 02.04.2007 р., укладений товариством з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який представляє Кіровоградська філія ТОВ “Український промисловий банк”, та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, як такий, що укладений під впливом обману.
Зобов’язав кожну сторону договору суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 від 02.04.2007 р. –товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який представляє Кіровоградська філія ТОВ “Український промисловий банк”, та фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання зазначеного договору.
Стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, який представляє Кіровоградська філія ТОВ “Український промисловий банк”, на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 14 422 грн. 80 коп.; судові витрати у справі на державне мито в сумі 229,22 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
У іншій частині зустрічного позову відмовив.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, так як ТОВ “Укрпромбанк” жодним чином не зазначив норми яких законів та яким чином порушив суд, постановляючи рішення. Зі змісту апеляційної скарги не вбачається підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення з посиланням на законодавство та матеріали справи.
ФОП ОСОБА_3 вважає рішення законним і обґрунтованим і що при винесенні оскаржуваного рішення не було будь-якого порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідач-2 за зустрічним позовом ( ТОВ “Кіровоград-Нафта”) в судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Неявка відповідача-2 за зустрічним позовом не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.09.09 р. оголошувалася перерва до 29.09.09 р. до 14 год. 30 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що у квітні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Кіровоградської філії ТОВ "Український промисловий банк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" про визнання дійсним договору оренди № 109-МГ від 01.11.2006 р. та додаткового договору № 1 від 09.03.2007 р. до нього на підставі ч.2 ст.220, ч.2 г.793 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2008 р. у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, приватного підприємця ОСОБА_3.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2008 р. у справі № 9/144 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 р. у справі № 9/144 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Кіровоградської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задоволено частково. Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2008 р. у справі № 9/144 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено.
Як встановлено судами у справі № 9/144, 01.11.2006 р. між Кіровоградською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (орендар) та Підприємством з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" (орендодавець) був укладений договір оренди приміщення № 109-МГ, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення площею 219 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47, для розміщення банківської установи.
Пунктом 2.1 цього договору оренди приміщення № 109-МГ сторони встановили строк його дії - одинадцять місяців з моменту прийняття орендованого майна по акту прийому-передачі - до 30.09.2007 р. включно.
01.11.2006 р. на виконання умов даного договору сторонами підписано акт прийому-передачі майна в оренду, за яким позивачу передано приміщення площею 219 кв.м., що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, будинок, 47.
Також, 09.03.2007 р. сторонами договору оренди приміщення № 109-МГ був укладений додатковий договір № 1 до договору № 109-МГ від 01.11.2006 р. оренди приміщення, яким сторони дійшли згоди щодо внесення змін до пунктів 1.2, 1.6, 2.1 договору та викладення зазначених пунктів новій редакції:
- п.1.2 "Приміщення буде використовуватись для розміщення банківської установи, інша частина приміщення, яку не займатиме банківське відділення або страхова компанія, використовується на власний розсуд орендаря, однак право власності на об'єкт оренди не виникає".
- п.1.6 "Передача орендарем майна в подальшу оренду не забороняється, для передачі майна в подальшу оренду майна орендарю не потрібне письмове/усне погодження орендодавця."
- п.2.1 "Строк оренди складає сорок місяців з моменту прийняття орендованого майна по акту прийому-передачі (до 1 березня 2010 р. включно)".
Згідно з п.6 цього додаткового договору він набуває чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє на протязі дії основного договору та є його невід'ємною частиною.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що строк дії договору оренди приміщення з додатковим договором до нього, склав більше трьох років, тому договір оренди підлягав нотаріальному посвідченню.
Також Дніпропетровський апеляційний господарський суд спростував висновок суду першої інстанції щодо продовження (пролонгації) строку дії спірного договору №109-МГ до 31.08.2008 р., із зазначенням, що змінами, внесеними додатковим договором до вказаного договору на підставі статі 651 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України, змінилися зобов'язання сторін щодо строку оренди із визначенням його дії до 01.03.2010 р. включно.
Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Водночас Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що позивач в обґрунтування ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, послався на надіслання відповідачу листів від 12.03.2007 р., 16.03.2007 р. з вимогою до відповідача нотаріально посвідчити спірний договір № 109-МГ від 01.11.2006 р., додатковий договір № 1 від 09.03.2007 р. до нього та здійснити оплату нотаріальних послуг, у відповідь на які відповідач повідомив, що умовами договору не встановлений обов'язок орендодавця здійснити оплату нотаріального посвідчення вищевказаних договорів, а ці договори, на його думку, не потребують нотаріального посвідчення. Здійснивши правову оцінку вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач поклав на відповідача обов'язок щодо вчинення дій для нотаріального посвідчення договору.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції послався на положення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мін'юста України від 03.03.2004 р. № 20/5, згідно якої запроваджена нею процедура вчинення нотаріальних дій при посвідченні правочинів вимагає явки до нотаріуса представників сторін за договором та надання йому відповідних документів для перевірки обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах.
З урахуванням наведеного, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, встановивши, що спірний договір не міг бути посвідчений нотаріально за відсутності другої сторони за договором - позивача у справі, ухилення обох сторін від нотаріального посвідчення спірного договору зі змінами, внесеними додатковим договором, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цього договору дійсним та скасував прийняте у справі судом першої інстанції рішення, прийняв нове рішення, яким відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вищий господарський суд України постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 р. у справі № 9/144 залишив без змін.
Отже, строк дії договору оренди приміщення № 109-МГ з додатковим договором до нього, укладений між підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" та Укрпромбанком, склав більше трьох років. Але, в порушення вимог ст. 793 Цивільного кодексу України, цей договір оренди не був нотаріально посвідчений.
Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Згідно частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, договір оренди приміщення № 109-МГ з додатковим договором до нього, укладений між підприємством з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Кіровоград-Нафта" та Укрпромбанком, внаслідок того, що не був посвідчений нотаріально, є нікчемним.
У відповідності до частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не породжує юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
При вказаних обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок, що первісний позов задоволенню не підлягає і правомірно відмовив позивачу за первісним позовом.
02.04.2007 р. між ТОВ “Український промисловий банк”, в особі Кіровоградської філії ТОВ “Укрпромбанк” (орендар) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (суборендар) був підписаний договір № 38-17/07 суборенди нежитлового приміщення (т.1 а.с. 20-23) з додатковим договором № 1 від 10.04.2007 р. і додатком до договору від 02.07.2007 р.
За вказаним договором суборенди орендар зобов’язався передати, а суборендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться у користуванні орендаря, згідно договору оренди № 109-МГ від 01.11.2006 р. Об’єкт суборенди знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 47, загальна площа 153 кв.м з метою використання під складське та торгівельне приміщення.
Згідно з п.п 4.3.1. договору суборенди орендар зобов'язувався надати суборендарю копії праавовстановлюючих документів на об'єкт суборенди. ФОП ОСОБА_3 посилається на те, що первинний договір оренди, укладений між власником споруди та орендарем, не був наданий позивачеві, що позбавило суборендаря належним чином ознайомитись з об'єктом суборенди, правомірністю його передання та виявити недоліки речі, які могли мати місце при передачі її в піднайом. Лише після надіслання позову до господарського суду Укрпромбанком надано договір оренди приміщення № 109-МГ, з якого вбачається, що власник та Укрпромбанк уклали договір, в якому строк дії договору обмежується строком оренди і складає 1 рік.
Укрпромбанк замовчував перед ФОП ОСОБА_3 наявність того, що договір оренди приміщення № 109-МГ не був посвідчений нотаріально, тому не набув чинності.
Відповідач надав позивачу в оренду приміщення під складське та торгівельне використання (п.1.1.4. договору суборенди), що йшло всупереч п. 1.2 договору оренди № 109-МГ, який дозволяє використання приміщення під банківські установи.
Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради № 189 від 16.03.2006 р. було вирішено дозволити Укрпромбанку реконструкцію частини нежитлового приміщення по вул. Червоного Козацтва, 47 під адміністративні приміщення відділення банку та страхової компанії (т. 3, а.с. 17).
Отже, Укрпромбанк одержав дозвіл провести реконструкцію приміщення під адміністративні приміщення відділення банку та страхової компанії, але не торговельні або складські приміщення.
Відповідно до листа відділу архітектури і містобудування Олександрійської міської ради від 27.11.2007 р. № 378 (т. 3, а.с. 378) керівнику відділення Укрпромбанку внесено припис щодо необхідності припинення будівництва з відхиленням від затвердженого проекту при реконструкції приміщення.
Із листа відділу архітектури і містобудування Олександрійської міської ради від 02.08.2007 р. № 692 (т. 1 а.с. 66) вбачається, що адміністративне приміщення відділення банку та страхової компанії по вул. Червоного Козацтва, 47 після реконструкції нежитлового приміщення в експлуатацію не приймалося, оскільки не був виконаний весь обсяг робіт з реконструкції приміщення. Факт того, що після реконструкції приміщення не було введено в експлуатацію засвідчений приписом Інспекції архітектурно-будівельного контролю № 397 від 21.12.2007р. (т.3 а.с. 118).
Господарський суд прийняв до уваги посилання ФОП ОСОБА_3 на те, що внаслідок обману вона не могла використовувати орендоване приміщення на власний розсуд.
Обман має місце в зв'язку із замовчуванням орендодавцем перед суборендарем наявність обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину, а саме, неподання технічного паспорту на приміщення, відсутність документів, передбачених ст. 15, 180, 284 ГК України (акт вводу в експлуатацію, вартісної оцінки об'єкта суборенди) замовчування обставин, що мають істотне значення, неможливість використання об'єкту під складське та торгівельне використання, приховування інформації про строки договору оренди та не посвідчення договору оренди нотаріально, відсутність технічної документації на об'єкт суборенди.
Оскільки в договорі суборенди відсутня умова щодо перебудови приміщення під торгове та складське використання, Олександрійський відділ МНС України призупинив експлуатацію ФОП ОСОБА_3 орендованого приміщення автосалону, як такого, що непридатне для використання (т.1 а.с. 62).
Внаслідок закриття приміщення автосалону ФОП ОСОБА_3 не могла використовувати об'єкт суборенди на умовах договору суборенди за своїми потребами.
У розумінні ст. 230 ЦК України під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення.
Договір суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 02.04.2007 р., укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", який представляє Кіровоградська філія ТОВ "Український промисловий банк", та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, слід визнати недійсним згідно частини 1 ст. 230 ЦК України як такий, що укладений під впливом обману.
У відповідності до частини 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Отже, ФОП ОСОБА_3 має бути звільнена від плати за весь час, протягом якого приміщення не могло бути використане нею через обставини, за які вона не відповідає. ФОП ОСОБА_3 внесла на користь Укрпромбанку 14 422,80 грн. плати за суборенду приміщення, яке не могло бути нею використане, що засвідчено квитанцією № 3156 від 01.06.07 р. та квитанцією № 360 від 28.04.07 р. (т. 3 а.с. 134).
Таким чином, вимога про зворотне стягнення 14 422,80 грн. сплаченої орендної плати підлягає задоволенню.
Проте, вимоги ФОП ОСОБА_3 про визнання додаткового договору № 1 від 09.03.2007 р. до договору оренди № 109-МГ від 01.11.2006, що укладений між Укрпромбанком та ТОВ "Кіровоград-Нафта", нікчемним та про стягнення з Укрпромбанку збитків у сумі 48 294,24 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Окрім того, ФОП ОСОБА_3 не є стороною за договором оренди № 109-МГ від 01.11.2006, тому її права як суборендаря за договором суборенди не підлягають захисту шляхом визнання нікчемним додаткового договору № 1 від 09.03.2007 р. до договору оренди.
Господарський суд правомірно не задовольнив вимогти ФОП ОСОБА_3 про стягнення із Укрпромбанку збитків у розмірі 48 294,24 грн. з мотивів її необґрунтованості відповідними розрахунками та доказами. Будівельні роботи щодо перебудови чи реконструкції об'єкта суборендар мав розпочати за наявності дозволу на проведення таких робіт щодо перебудови приміщення для розміщення автосалону. Після реконструкції чи перебудови приміщення об'єкт підлягав прийняттю в експлуатацію за наявності дозволу на його перебудову.
Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України кожна сторона договору суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 від 02.04.2007 р. зобов’язана повернути другій стороні у натурі вce, що вона одержала на виконання зазначеного договору.
Також господарський суд виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 не могла використовувати об'єкт суборенди через обставини, за які вона не відповідає, оскільки приміщення не було реконструйовано для використання його під торговельне чи складське. Як встановлено судом, орендоване приміщення після реконструкції не було прийняте в експлуатацію, тому не могло використовуватись як об'єкт торгівлі.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно частково задовольнив зустрічний позов - визнав недійсним договір суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 02.04.2007 р., який укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", який представляє Кіровоградська філія ТОВ "Український промисловий банк", та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, як такий, що укладений під впливом обману та зобов'язав кожну сторону договору суборенди нежитлового приміщення № 38-17/07 від 02.04.2007 р. - товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", який представляє Кіровоградська філія ТОВ "Український промисловий банк" та фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання зазначеного договору, та відмовив в інший частині зустрічного позову.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” в особі Кіровоградської філії ТОВ “Український промисловий банк” м. Кіровоград залишите без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 17.06.2009 р. у справі № 5/214 залишити без змін.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
29.09.2009 р.