Справа № 2-91 /08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2008 року.    

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді     Шаповала Г.І.

при секретарі     Кудіній Н.Ы.

з участю: позивача     ОСОБА_1

відповідача     ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, третя особа у справі - виконавчий комітет Вільногірський міської ради, Дніпропетровської області, 14 грудня 2007 року.

УСТАНОВИВ:

08.02.2007 року позивач, ОСОБА_1, звернувся в суд з позовом, в якому зазначив що у нього з відповідачем, ОСОБА_2, є спільна неповнолітня дитина - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно на цей час мешкає разом з відповідачем АДРЕСА_1. У шлюбі з відповідачем він не перебував, зараз він уклав шлюб з іншою жінкою, має другу дитину.

Відповідно до вимог діючого СК України він має право на безперешкодне спілкування зі своєю дитиною та має право брати участь у її вихованні. Він бажає як спілкуватися зі своєю донькою, так і брати участь у її вихованні. Але, відповідач, з мотивів особистої неприязні до нього, з метою завдати йому моральних та психологічних страждань, безпідставно та незаконно позбавляє його права на безперешкодне спілкування з дитиною та права на участь у вихованні своєї доньки. Так відповідачка взагалі не надає йому можливості бачитись з донькою у вихідні дні, не пускає доньку до нього до дому, перешкоджає вільному його спілкуванню з донькою та чинить інші можливі перешкоди. З приводу дій відповідачки він неодноразово звертався до ради з питань опіки та піклування Вільногірського міськвиконкому, але всі його звернення ніякого результату не дали та йому було рекомендовано звернутися з позовом до суду та вирішити всі питання в судовому порядку.

На цей час батьківських прав щодо доньки не позбавлявся, має окреме житло, де може спілкуватися зі своєю дитиною, має регулярну зарплатню за місцем своєї роботи, що дасть йому можливість забезпечувати дитину необхідним для її виховання речами, з нього на користь відповідачки утримують аліменти на утримання доньки, його спілкування з донькою жодним чином не може завдати їй шкоди або негативно вплинути на неї. Більш того, він вважає, що позбавлення дитини можливості спілкуватися з ним завдає їй моральних страждань з цього приводу та негативно позначається на її особистості.

На підставі зазначеного вище, та відповідно до вимог ст.. 141, 153, 157, 159 СК України, позивач прохає:

-     зобов'язати відповідача усунути та не здійснювати йому перешкод у реалізації ним свого права на безперешкодне спілкування з дитиною та права на участь у вихованні дитини - доньки ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1.

•   -     визначити наступні способи його участі у вихованні доньки та у спілкуванні з нею:

•   -     закріпити за ним право двічі на місяць залишати доньку на вихідні дні, тобто з 19.00 п'ятниці - до 19.00 неділі у себе за місцем його мешкання:

•   -     у період літніх канікул надавати йому право залишати доньку в нього на тимчасове проживання на протязі одного місяця липня щороку.

•   -     стягнути з відповідача на його користь всі зазнані ним судові витрати, в тому числі витрати пов'язані з оплатою юридичної допомоги адвоката.

27.03.2007 року позивачем надано заяву про уточнення раніше заявлених позовних вимог, які викладено в наступній редакції:

-     зобов'язати відповідача усунути та не здійснювати йому перешкод у реалізації ним свого права на безперешкодне спілкування з дитиною та права на участь у вихованні дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-     визначити наступні способи його участі у вихованні доньки та у спілкуванні з нею:

•   -     закріпити за ним право двічі на місяць залишати доньку на вихідні дні, тобто з 19.00 п'ятниці        до 19.00 неділі у себе за місцем його мешкання,

•   -     у період літніх канікул надати йому право залишати доньку в нього на тимчасове проживання на протязі одного місяця влітку щороку,

-     стягнути з відповідача на його користь всі зазнані ним судові витрати, в тому числі витрати пов'язані з оплатою
юридичної допомоги адвоката.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, з врахуванням внесених змін, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що він не маю змоги нормально спілкуватися з дитиною з 2003 року. Коли дитина була у дитячому садку, він міг приїжджати і спілкуватися з нею в свою обідню перерву, а зараз вона навчається в школі і вони спілкуються на перерві між уроками, всього 10 хвилин. Він під'їжджав додому і під наглядом відповідачки міг поспілкуватися з дитиною кілька секунд, дитина стоїть на балконі, а він внизу і розмовляє з нею. Хіба це спілкування? Він хоче гуляти з дитиною, їздити з нею до бабусі, займатися з дитиною з підготовки до школи, її успішність в школі знизилась. Він постійно сплачує аліменти на утримання доньки, заборгованості у нього не має, а спілкуватися з нею в нього немає можливості. В його квартирі проживає чотири особи: він, дружина, її син, йому 14 років, і їх спільна з дружиною донька, якій 2 роки. Вони проживають в двокімнатній квартирі площею, приблизно, 47м2. Шлюб з відповідачем було розірвано на підставі скандалів, то їй мало грошей, то він начебто гуляє, та інше. Його матері 62 роки, вона живе в селі, господарства у неї немає. Його син від іншого шлюбу, іноді приходить до нього.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, по-суті пояснила наступне. Вона не проти, щоб позивач та донька - ОСОБА_4 спілкувалися, але вона не хочу, щоб донька ночувала у позивача. Вона не проти, щоб він брав її і спілкувався на протязі дня, а на ніч щоб приводив її додому. Він часто обіцяє доньці щось купити і не купує і вона тоді стає знервована. Вона постійно дома, позивач може її знайти і попередити про те, що взяв дитину, він повинен їй повідомляти, що взяв дитину, і вона повинна знати, що дитина у нього. Вона не довіряє його дружині. Вона переживає за дитину, бо вона на обліку у лікарів, у неї дієта. Крім цього, нова жінка позивача казала на її адресу, що вона не хороша, відьма, і інше. Суд виніс рішення, щоб дитина проживала з нею. Відповідач аліменти сплачує, заборгованості немає, аліменти приблизно 220 грн., 180 грн., різні суми, іншої матеріальної допомоги не надає. Коли вони проживали у шлюбі, а в нього є син від першого шлюбу, то була така ситуація, коли ОСОБА_4 прийшов з роботи, і прийшов його син, і він сказав їй, щоб вона сказала його сину, що його немає, бо він не хотів з ним спілкувався. Чому ж також ситуації не може виникнути з донькою, вона не хоче, щоб її дитина відчула те саме, що відчував тоді його син. Вона йому говорила, щоб він вийшов поспілкуватися з сином, а він сказав, що в нього часу не має. У неї троє дітей, дві дочки від іншого шлюбу, і третя дочка від шлюбу з позивачем. Вона проживає з дітьми в чотирьохкімнатній квартирі, у ОСОБА_4 є своя окрема кімната. Квартира площею приблизно 74,4 м2. Нової сім'ї не створила. З запропонованим органом опіки та піклування порядком спілкування позивача з донькою та участі в її вихованні позивача вона повністю згодна.

Представник органу опіки та піклування позов підтримав частково та пояснив, що рада з опіки та піклування та виконком Вільногірської міської ради прийняли рішення в інтересах обох малолітніх дітей сторін. Додатково пояснив, що сім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в полі зору органу опіки перебуває протягом останніх 4 років, з моменту розірвання шлюбу між батьками та проживання окремими сім'ями. Причина полягає в тому, що між батьками не було згоди щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 та участі батька у вихованні дитини і спілкуванні з нею. Не одноразово проводились бесіди з батьками, роз'яснювались права та обов'язки щодо участі батьків у вихованні дітей, але незгода між ними залишилась. Справа надійшла до суду відносно визначення місця проживання ОСОБА_4, для підготовки обгрунтованого рішення за запитом адвоката ОСОБА_5 та згідно порядку, встановленого діючим законодавством, підготовлено висновок опікунської ради і форми участі батька у вихованні і спілкування батька та дитини. Підґрунтям стали документи які стосуються побутових умов, характеристики батьків, документи які стосуються участі батьків у вихованні, і ці висновки лягли в основу рішення суду. Дитина перейшла вчитися в школу. Змінився класний керівник, адміністрація школи знає щодо стосунків сім'ї, ми докладали всіх зусиль аби спонукати сторони дійти взаємної згоди щодо участі батька у вихованні дитини виходячи з інтересів дитини. Та на превеликий жаль їх робота не дала позитивних результатів, що стало причиною подачі нового позову в суд, тому вони вимушені вирішувати це питання в суді. Суть спору між батьками, полягає у гострій незгоді матері на вимогу батька, щоб дитина перебувала у його сім'ї певний період часу. В усіх інших питаннях проблем немає. Відсутність між дорослими згоди дуже травмує дитину і тому він вважає, що необхідно виходити з інтересів дитини, а не травмувати її.

Із показань свідка ОСОБА_6 витікає, що їй відомо, що її чоловік не одноразово пробує налагодити стосунки з дитиною від попереднього шлюбу, хоче частіше її бачити, зустрічатися. Дитина проживає з ОСОБА_2 Дівчинка бувала в них, знає, де вони мешкають, вона запрошувала її в квартиру, пропонувала поїсти. Дівчинка сумує за своїм татом, з їх дитиною вона грається, також спілкується з її старшим сином ОСОБА_7. Бувало, що приходила її старша сестра, шукала її. Вона не заперечує проти того, щоб дитина проживала певний період часу у них, вона не проти, щоб чоловік спілкувався з дитиною, проводив з нею певний час. В спальні спить її син, йому 14 років, і вона може спати там. Вона думає, що можливо перенести ліжко в зал, жінок розмістити в одному приміщенні, а чоловіків - в іншому. Вона також згодна здійснювати певний догляд за дитиною позивача - прати, готувати їжу. Старший син позивача на даний час не приходить, раніше заходив, але рідко. У її сина є батько, він спілкується з сином, батько заїжджає до сина в гості, вони його відвозять в село до діда і залишають там. Для своєї молодшої дитини вона оформила дитячий садок, тому ОСОБА_4 не буде нянькою для їх доньки тому, що вона ходить в дитячий садок № 2. У них вистачить коштів, якщо протягом місяця дочка чоловіка буде жити у них, на її утримання коштів вистачить. Вона шукає роботу, її батьки проживають в селі, проблем з харчуванням не буде, їй дають сметану, молоко, картоплю та інші продукти харчування. Стан здоров'я у неї та дітей задовільний, у лікарів на обліку не перебувають, хвороб, які можуть передаватися, немає. Конфліктів з чоловіком не має. Син її тихий і спокійний, у них немає скандалів в сім'ї, зловживань алкоголем не має. До кримінальної відповідальності ніхто з членів її сім'ї не притягався.

Із показань свідка ОСОБА_8 витікає, що вона являється матір'ю позивача, і їй відомо, що син ОСОБА_9 хоче спілкуватися з своєю дитиною від попереднього шлюбу, але в цьому спілкуванні перешкоджає його колишня дружина - ОСОБА_8. За винятком того, шо він може прийти в школу на 10-15 хв. Вона теж хоче спілкуватися з онукою, і може це здійснювати тільки в школі на перерві. Коли вона приїхала в минулому році весною і прийшла в школу до дитини, то ОСОБА_8 на неї накричала, ще вона дзвонила до неї влітку, їй дитину не дали. В цьому році вона приїжджала і спілкувалася з дитиною крадькома, вона прийшла в школу, а старша сестра ОСОБА_4 від іншого шлюбу ОСОБА_8, Христина била ОСОБА_4. Вона ображала і її. Христині 14-15 років, вона кричала ОСОБА_4, що в неї не має ніякої бабусі, а це - ніхто. Вона ображала її матами. Тому вона зверталась до опікунської ради і Христина просила в неї вибачення. В школі спілкується з дитиною 5-Ю хвилин. Дитина любить батька, батько любить її, і чому вони не можуть спілкуватися. З старшим внуком вона зустрічається, як приїжджає, два місяці назад бачились останній раз. Вона вважає, що атмосфера в нинішній сім'ї сина нормальна, відносини нормальні, у них зараз двокімнатна квартира. Ніколи її син не перебував на обліку у лікаря психіатра, він ходив в дитячий садок, в школу, був в армії, працює. Ні один з її трьох синів не стояв і не стоїть на обліку у лікаря психіатра Вона вважає, що син може забезпечити належний догляд за дитиною, він не позбавлений батьківських прав, тому він може спілкувався з дитиною і залишати її в себе, його дружина добре відносяться до ОСОБА_4, і нічого поганого вони її не навчають. Лариса знає відношення дитини до батька і батька до дитини. І тим, що вона протидіє, вона, в першу чергу, завдає болю дитині.

Із показань свідка ОСОБА_10 витікає, що вона вчитель початкових класів СШ № 5 і знає батька, матір ба бабусю учениці - ОСОБА_4. Вона протягом року працює з ОСОБА_4 - ученицею 3 класу-Б. ОСОБА_9 - дівчинка вихована, добра, останнім часом емоційно не врівноважена. Вона думає, що такий стан у дівчинки в зв'язку з обставинами, які склалися в неї вдома. Мама її постійно контролює, цікавиться по-телефону, батько і бабуся приходять до неї в школу. ОСОБА_9, чекає батька, зустрічає його. їй відомо, що батьки не можуть найти спільної мови між собою. Дитина пропускала заняття, але завжди є довідка про причини неявки в школу. Батька й матір вона характеризую з позитивного боку, вони проживають окремо. Вона розмовляла з мамою і татом, але в них не має спільного рішення щодо участі батька в вихованні дитини та спілкуванні з нею. Ці обставини, які склалися в сім'ї, звичайно, впливають на дитину, вона плаче, переживає, вона хотіла б, щоб батьки були разом. Дівчинка знає, що її викликали в суд, вона говорила, що не бажає йти в суд, бо не знає, що їй казати.

За вимогою сторін суд не проводив опитування дитини - ОСОБА_4 і за їх же вимогою було проведене комісійне опитування дитини з участю педагогів. Згідно акту комісійного опитування малолітньої ОСОБА_4, встановлено, що ОСОБА_4 як особистість розвивається відповідно віку, любить батька й матір, хоче спілкуватися з ними.

Згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 28.12.2005 року ОСОБА_1 купив у ОСОБА_11 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Згідно копії свідоцтва про одруження І-КИ № 2210703 ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_12, 26.08.2004 року, про що зроблено актовий запис № 4.

Згідно копії свідоцтва про народження І-КИ № 267775, ОСОБА_4 народилася 10.01.1998 року, батьками її являються позивач та відповідач.

Згідно довідки від 26.01.2007 року ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: ОСОБА_6 - жінка. ОСОБА_7 - син, ОСОБА_13 - дочка.

Згідно характеристики з місця роботи, ОСОБА_1 характеризується як дисциплінований, добросовісний і відповідальний робітник. Відповідально відноситься до виконання виробничих завдань, ввічливий з колегами по роботі. Добросовісно відноситься до роботи, завдання виконує якісно і в строк, по характеру урівноважений, у вживанні алкогольних напоїв і наркотичних засобів не замічений.

Згідно довідки від 29.03.2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_13 на обліку у лікарів Вільногірської ЦМЛ не перебувають.

Згідно довідки від 23.03.2007 року, виданої Вільногірським MB УМВС в Дніпропетровської області, ОСОБА_1 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.

Згідно побутової характеристики від 03.04.2007 року, ОСОБА_6 за час проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, не порушувала паспортний режим і Правила користування приміщеннями житлових будинків. Скарг зі сторони сусідів в КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська» про порушення нею громадського порядку за місцем проживання не надходило.

Згідно побутової характеристики від 03.04.2007 року, ОСОБА_1 за час проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 не порушував паспортний режим і Правила користування приміщеннями житлових будинків. Скарг зі сторони сусідів в КП «ВО ЖКГ м. Вільногірська» про порушення ним громадського порядку за місцем проживання не надходило.

Згідно копії рішення Вільногірського міського суду від 13.05.2005 року визнано місцем проживання малолітньої ОСОБА_4 - АДРЕСА_3.

Згідно довідки від 19.03.2007 року, ОСОБА_1, дійсно працює на підприємстві філія «ВГМК» З AT «Кримський Титан», займає посаду слюсара-ремонтника, загальна сума доходу за період з 09.2006 по 02.2007 року становить 10634,59 грн., із них сплачено аліментів на суму 2935,86 грн.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1, він проживає в двокімнатній квартирі загальною площею 42,5 кв.м., квартира обладнана водопроводом, каналізацією, газопостачанням, електроосвітленням, побутовою технікою. В кімнатах чисто, повітря свіже, вона пригодна для проживання та спілкування.

Згідно довідки від 24.07.2007 року, ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра П'ятихатської центральної районної лікарні не перебуває, і за медичною допомогою за останні три роки не звертався.

Згідно довідки від 24.07.2007 року, ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога П'ятихатської центральної районної лікарні не перебуває і за медичною допомогою за останні три роки не звертався.

Згідно копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири в АДРЕСА_4, на праві договору купівлі-продажу.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_1, вона складається з чотирьох осіб: дружини - ОСОБА_6, сина ОСОБА_6 - ОСОБА_7, доньки подружжя ОСОБА_6 - ОСОБА_13, сім'я проживає в двокімнатній квартирі, власником якої є ОСОБА_1 ОСОБА_10 з кімнат прохідна, інша ізольована, обладнана всіма комунальними зручностями, побутовою технікою, суха, тепла , в квартирі наявні всі необхідні для проживання меблі, постійно підтримується чистота, порядок. Комісією визнано можливим проживання його малолітньої доньки.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у відмовному матеріалі № 970 від 27.12.07 року, у порушенні кримінальної справи за фактом застосування фізичного насильства відносно малолітньої ОСОБА_4 з боку ОСОБА_2 - відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України, по п. 2 ст. 6 КПК України.

Згідно постанови Вільногірського міського суду від 01.02.08 року в адміністративному матеріалі № 3-100/08, ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП за фактом неналежного виконання батьківських обов'язків щодо виховання дочки - ОСОБА_14, яка 08.12.07 року нецензурно виразилася на адресу ОСОБА_6

Згідно копії рішення № 383 від 19.03.08 року виконавчого комітету Вільногірської міської ради «Про задоволення позовних вимог гр. ОСОБА_1 відносно його режиму спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3», вирішено: надати ОСОБА_4А можливість спілкуватися з дитиною по суботах з 9-ї години ранку до 19 години вечора без права залишати її в сім'ї на нічліг, та проживання протягом місяця в його сім'ї; зобов'язати гр. ОСОБА_2 не чинити перешкоду батькові в спілкуванні з донькою, обом батькам не використовувати в своїх міжособистих стосунках інтереси ОСОБА_4, неухильно виконувати свої батьківські обов'язки відносно доньки.

Згідно квитанцій від 31.01.2007 року позивачем сплачено судовий збір (державне мито) у розмірі 08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7.50 грн., згідно копії квитанції від 05.02.2007 року позивачем сплачено за послуги адвоката 80 грн.

Суд вважає, що спірні правовідносини між сторонами виникли із факту вчинення перешкод матір'ю, з якою мешкає малолітня дитина, батькові цієї дитини, що мешкає окремо, в участі його у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Враховуючи пояснення сторін, представника третьої особи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, за наступних підстав.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони мають спільну малолітню дитину, яка за рішенням суду проживає постійно з відповідачкою. Відповідачка не надає згоди та вчиняє перешкоди позивачу у здійсненні його права та обов'язку щодо участі у вихованні дитини та у спілкуванні з нею за місцем проживання позивача з умовами нічлігу та тимчасового проживання. Між сторонами протягом довгого часу, з 2004 року, існують неприязненні відносини. Позивач має ще одну дитину від попереднього шлюбу та від нинішнього шлюбу, тобто всього - трьох дітей. Відповідачка має ще двох дітей від попереднього шлюбу, тобто також - трьох дітей. Позивач мешкає в двокімнатній квартирі з своєю дружиною, спільною з нею малолітньою дитиною, та неповнолітнім сином дружини від іншого шлюбу, тобто всього четверо осіб. Відповідачка нової сім'ї не створила, мешкає в чотирикімнатній квартирі з трьома дітьми. Позивач сплачує на користь відповідача аліменти на утримання їх спільної доньки.

Згідно ст. 141 СК України, 1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. 2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 151 СК України, 1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. 2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. 3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 155 СК України, І. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. 2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. 3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. 4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 157 СК України, 1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. 2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. 3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. 4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно ст. 158 СК України, 1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. 2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ст. 159 СК України, 1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. 2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. 3. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. 4. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. 5. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Суд приходить до висновку, що позивачу слід надати час для спілкування з донькою та для участі в її вихованні, в тому числі за місцем свого проживання, щосуботи за згоди дитини, без залишення доньки на нічліг, та без залишення її на тимчасове проживання протягом одного місяця влітку, оскільки останні умови режиму проживання дитини можуть негативно відбиватися на її розвитку в зв'язку з наявністю затяжного конфлікту і неприязненних відносин між її батьками, а також порушити нормальний родинний зв'язок в новій сім'ї позивача, де також є його малолітня дитина та неповнолітня дитина дружини позивача від іншого шлюбу. Окрім того, за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 13.05.2005 року, місцем проживання для малолітньої- Гапотій В.В. визначено місце проживання її матері - відповідачки у справі.

Розподіляючи судові витрати, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача Vi частини від загальної суми понесених ним судових витрат в виді судового збору (державне мито) у розмірі 08.50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7.50 грн., та оплати за юридичну допомогу адвоката в сумі 80 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 60,61,79,88, 212-215,222,223,294 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною та встановлення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, з врахуванням внесених до позову змін, - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути та не здійснювати перешкоди ОСОБА_1 у реалізації його права на безперешкодне спілкування та участь у вихованні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка постійно мешкає разом ОСОБА_2 АДРЕСА_5.

Визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та у спілкуванні з нею: закріпити за ОСОБА_1 право залишати доньку, за її згоди на це, щосуботи за місцем свого мешкання ІНФОРМАЦІЯ_4, в період часу з 09.00 годин до 19.00 годин.

В задоволенні вимог щодо залишення доньки на нічліг протягом вихідних днів два рази на місяць та щодо тимчасового проживання протягом одного місяця в період літніх канікул за місцем проживання ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, і/к № НОМЕР_1, яка мешкає та зареєстрована за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_7. Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, і/к № НОМЕР_2, який мешкає та зареєстрований за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_10, 1/2 частину понесених ним судових витрат, а саме: 04.25 грн. -судового збору, 03.75 грн. - оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 40.00 грн. - оплата за надання юридичної допомоги адвоката - всього на загальну суму 48.00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.