Справа №522/6889/15-ц

Провадження № 2/522/3422/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року   Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді       Чернявської Л.М.,

при секретарі                 Прусс О.М.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки.

В процесі розгляду справи позивачка неодноразово збільшувала розмір позов нових вимог, а в останнє 30 вересня 2016 року зменшила розмір позовних вимог та просить стягнути з ОСОБА_2 на ії користь заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 115,38 гривень; суму інфляції за заборгованість по аліментам у розмірі 1 115,38 гривень; суму неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 43038,35 гривень; суму сплаченого судового збору.

Мотивує вимоги тим, що на підставі рішення суду з відповідача стягувались аліменти в розмірі ? частки від усіх видів доходу до повноліття дитини з основного місця роботи Одеського Економічного Університету, однак їй стало відомо, що в період 2005-2006 року відповідач працював у Первомайському навчально-науковому центрі Одеського національного університету ім..Мечникова, де отримав зарплату в сумі 5435,26 грн., а отже приховав цей заробіток від начислення на нього аліментів. З несвоєчасною сплатою аліментів утворилась заборгованість, яку вона зазначає на підставі зроблених розрахунків, які приєднані до матеріалів справи.

Сторони в судове засідання 14 грудня 2016 року не з’явилась, звернулись до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутністю за наявними матеріалами справи. Позивачка позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

11 листопада 2016 року відповідач звернувся до суду з запереченнями на заяву про зменшення позовних вимог від 30.09.2016 року. Зазначає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки він не ухилявся від сплати аліментів, не приховував роботу за сумісництвом. Заборгованість утворилась з незалежних від нього причин.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у листі Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління від 12 березня 2015 року № 5749 повідомлено наступне:

«На виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться виконавчий документ № 2-2829/1997 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини зі всіх видів його заробітної плати щомісячно, але не менше ніж ? частини неоподаткованих мінімумів доходів громадян, щомісячно, починая з 21.08.1997 року і до повноліття дитини, а саме до 09.11.2014 року.

27 квітня 2000 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено розпорядження головному бухгалтеру Одеського Національного Економічного Університету за адресою: м.Одеса, вул. Преображенська, 8 з метою стягнення аліментів та заборгованості із заробітної плати боржника де і утримували аліменти до повноліття дитини.

У зв’язку з вищевикладеним, заяв сторін про інше місце праці боржника у матеріалах виконавчого провадження не було» (а.с.6).

Постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 09 грудня 2014 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2829, виданий 21.09.1997 року Приморським районним судом міста Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_2 закінчено, в зв’язку з досягненням повноліття.

Як стало відомо, ОСОБА_2 працював в Первомайському навчально-виховному центрі Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова з 01 вересня 2005 року по 30 червня 2006 року за зовнішнім сумісництвом на посаді старшого викладача, кандидата наук (0,5 штатної одиниці) та розмір заробітної плати за зазначений період складає 5435 гривень 26 копійок, без урахування аліментів (а.с.5).

В зв’язку з чим виникла заборгованість щодо сплати аліментів в розмірі ? частини від доходу відповідача в розмірі 5435 гривень 26 копійок з урахування відрахувань, яка складає 1115,38 гривень, розмір якої визнаний сторонами.

При цьому суд, вважає можливим, стягнути суму інфляції за заборгованість по аліментам в розмірі 3 099 (три тисячі дев’яносто дев’ять) гривень 34 копійки, відповідно наданих суду розрахунків.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Суду не надані належні та допустимі докази того, що аліменти відповідачем не сплачувалися від роботи (дохо ходу) за сумісництвом умисно, оскільки відрахування аліментів проводились бухгалтерією навчального закладу, де працював відповідач.

Таким чином, не підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки, оскільки не встановлена вина відповідача щодо несплати заборгованості. Заборгованість утворилась з незалежних від відповідача причин.

Відповідно ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України,  суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог в розмір 551 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 181,196 СК України, ст. ст. 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) гривень 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму інфляції за заборгованість по аліментам на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 099 (три тисячі дев’яносто дев’ять) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривень 20 копійок.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Суддя

Приморського районного            

суду міста ОСОБА_4 Чернявська

14.12.2016