ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2007 Справа № 30/45-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
позивача -Кононенко О.В.
відповідача -ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2007р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кривий ріг Дніпропетровської області
про стягнення 34600,05гр.
В С Т А Н О В И В :
21.12.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський” (далі Торговий дім) про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 34600,05гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що сторони уклали у 2005р. договір, за яким відповідач повинен був здійснити хімічну обробку полів позивача. Але внаслідок неналежного виконання умов договору ОСОБА_1 знищив посіви соняшнику ОСОБА_2 Для відшкодування завданої шкоди Торговий дім перерахував ОСОБА_2 8225гр.
крім того, 16.08.2006р. сторони уклали інший договір на обробку полів, на підставі якого позивач перерахував ОСОБА_1 в якості передплати 5000гр. Але відповідач до виконання робіт не приступив, внаслідок чого Торговий дім поніс збитки в сумі 11003,3гр. при знятті ваги вологого соняшнику та 10371,75гр. на сушку соняшнику. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача 34600,05гр. та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2007р. (суддя Євстигнєєва Н.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням Торговий дім звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача збитків. При цьому апелянт зазначив, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
У своєму відзиві ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2005-2006р. між сторонами було укладено ряд договорів, предметом яких було виконання відповідачем робіт по хімічній обробці полів позивача.
Стверджуючи, що при виконанні одного із договорів, укладених у 2005р., відповідач завдав збитків гр. ОСОБА_2на суму 8225гр. які в подальшому було відшкодовано Торговим Домом, позивач, в порушення приписів ст. 33,34 ГПК України, не надав суду необхідних доказів в підтвердження зазначеної обставини, оскільки залучений до справи розрахунок (а.с.33) не може бути визнано доказом, якій дає підстави для задоволення регресних вимог позивача, а посилання на необхідність допиту в якості свідка ОСОБА_2 безпідставно, в зв'язку з тим, що Господарський процесуальний Кодекс України не передбачає можливості допиту свідків.
Також безпідставними є твердження позивача на те, що відповідач не виконав умови договору від 16.08.2006р. Умовами п2.1 зазначеного договору (а.с.8) передбачено, що Торговий Дім повинен надати відповідачу затверджені останнім карти-схеми із зазначенням номерів та фактичної площі полів, що потребують обробку. Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вказаного зобов'язання, що в свою чергу унеможливлює початок виконання ОСОБА_1 обумовлених договором робіт. З огляду на це обґрунтованими є посилання суду першої інстанції на ст.612,613 ЦК України, які унеможливлюють задоволення позову в цій частині.
Відповідає обставинам справи і висновок суду про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 5000гр. не є передплата за договором від 16.08.20006р. Так, в своєму платіжному дорученні від 15.08.2006р. (а.с.34) позивач не посилався на те, що вказаний платіж здійснюється на підставі рахунку від 2.09.2005р. Крім того, колегія суддів враховує, що з тексту залученої до справи копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5.03.2007р. по справі №30/379 вбачається, що судами при розгляді зазначеної справи встановлено, що платіж в суму 5000гр. було здійснено позивачем на виконання умов договору від 20.08.2005р., а тому на цю суму судами було зменшено розмір грошових зобов'язань Торгового дому перед ОСОБА_1
За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для касування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-торговий дім “Дніпровський” залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2007р. -без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський